Постанова Сумський апеляційний суд № 585/4815/23
від 25.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №585/4815/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І. Номер провадження 33/816/683/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Демченко А.Д., захисника особи , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козін Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2024 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 22 листопада 2023 року о 23 год. 55 хв. в м. Ромни по вул. Полтавська керував автомобілем Фольксваген Пасат, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря КНП СОР «ОКСЛ» №344 від 23.11.2023, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2024 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що поліція зупинила транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Вбачається тільки вказівка поліцейського ОСОБА_1 перепаркувати автомобіль, що є провокацією до вчинення адміністративного правопорушення, тому що у поліцейського була підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апелянта факт керування ОСОБА_1 автомобілем Фольцваген Пасат не підтверджено доказами, отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стверджував, що лікар-психіатр, яка проводила огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не проходила тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства, а отже не мала права на проведення огляду, а результати проведеного огляду є незаконними. Вказував, що наказ МОЗ № 1555 від 31 серпня 2023 року, на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, не застосовується до посади лікаря-психіатра. Зазначав, що з відеозапису не видно, що ОСОБА_1 вирішив здати сечу для проведення її дослідження після того, як лікар склала акт огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається лише, що лікар заповнює документи, а які саме не зрозуміло. Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козін Т.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №009245 від 23.11.2023, стосовно ОСОБА_1 , який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП (а.с.2). - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, при огляді якого підтвердився факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, крім того, на відео зафіксовано проходження водієм огляду у медичному закладі за допомогою приладу «Драгер», роз`яснення працівником поліції прав водію ОСОБА_1 , момент складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.8). - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №344 від 23.11.2023, в якому зазначено про те, що на час огляду 23.11.2023 о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з указаного висновку вбачається, що останній був оглянутий лікарем КНП СОР «ОКСЛ» ОСОБА_2 , з результатами огляду ознайомлений (а.с.3) Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9.а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо доводів апелянта про те, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що поліція зупинила транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки вони спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення комендантської години, крім цього, ОСОБА_1 їм повідомив, що рухається додому. Твердження апелянта про те, що лікар-психіатр, яка проводила огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не проходила тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства, а отже не мала права на проведення огляду, а результати проведеного огляду є незаконними, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки Міністерство охорони здоров`я наказом від 31.08.2023 р. № 1555, який набрав чинності 17 листопада 2023 року, вніс зміни до низки власних наказів, які стосуються проведення атестації відповідних працівників. Наказом установлено, що на період дії воєнного стану в Україні не проводять атестації: на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій лікарям (провізорам); підтвердження звання спеціаліста та на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров`я; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам. Також МОЗ вирішив встановити на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування термін дії: посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів провізора-спеціаліста; посвідчень про кваліфікаційну категорію для молодших спеціалістів з медичною освітою; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів спеціаліста для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров`я; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста. Щодо доводів апелянта про те, що з відеозапису не видно, що ОСОБА_1 вирішив здати сечу для проведення її дослідження після того, як лікар склала акт огляду на стан сп`яніння, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки вони спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що після проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на запитання працівника поліції чи згоден він з результатами тестування, ОСОБА_1 відповів, що не знає, сказав, що аналізи здавати не буде. Після того, як медсестра пояснила останньому що якщо він має бажання, він може здати сечу для проведення її дослідження на вміст алкоголю, ОСОБА_1 вирішує все ж таки її здати, змінює свою позицію і говорить, що трішки сумнівається в результатах приладу. Але все це відбувається вже після того, як лікар склала Акт огляду на стан сп`яніння, в якому зазначила про те що ОСОБА_1 відмовився від проведення лабораторних досліджень, як і було з самого початку. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.