Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/2684/20

Дата документу 07.12.2021 Справа № 331/2684/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 331/2684/20 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г. № 22-ц/807/3781/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Онищенко Е.А. Бєлки В.Ю. секретар: Бєлова А.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми авансу, втрат від інфляції та трьох процентів річних, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову повернуто без розгляду. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таки підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За матеріалами справи у вересні 2021 року до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Жовтневого районного суду від 28 липня 2020 року, по справі № 331/2684/20 (провадження № 2/331/1354/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення суми авансу, втрат від інфляції та трьох процентів річних. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 не була учасником, стороною справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення суми авансу, втрат від інфляції та трьох процентів річних. В такому випадку подана заява про скасування заходів забезпечення позову залишається без розгляду. Так, якщо заявник був стороною судового провадження, в якому накладено заходи забезпечення позову, то скасування таких заходів можливе лише в рамках того судового провадження, в якому вони накладені. Постановою Верховного Суду від 10.02.2021 року по справі № 641/1271/19-ц скасовано рішення судів попередніх інстанцій про задоволення вимог про скасування заборони накладеної на нерухоме майно ухвалою суду та постановлено нове рішення про відмову у позові. Постанова мотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні в справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 року в справі № 607/15533/17. Тож Верховним Судом зроблено висновок про те, що, особа, яка не брала участь у справі, звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення, обрала позапроцесуальний спосіб оскарження судового рішення, ухваленого у іншій справі. Відтак суд першої інстанції правильно повернув заяву про скасування заходів забезпечення позову без розгляду. Зазначене не перешкоджає заявникові заявити позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Судом першої інстанції безпідставно в оскаржуваній ухвалі зазначалося про те, що заявником оформлена заява про скасування заходів забезпечення з порушенням вимог ст. 183 ЦПК України, а також безпідставно зазначалося про те, що до заяви про скасування заходів забезпечення позову не додано доказів направлення її учасникам справи, не зазначено учасників справи. Такі посилання суду першої інстанції не є доречними з огляду на те, що подана заявником заява взагалі не підлягала розгляду у даній справі. Разом з тим, такі безпідставні зазначення в оскаржуваній ухвалі не вплинули на остаточний висновок суду про повернення заяви без розгляду, а тому судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. ст. 158, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 вересня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року. Головуючий О.В. Крилова Судді: Е.А. Онищенко В.Ю. Бєлка