Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/12988/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2021 року м. Херсон Номер справи: 766/12988/21 Номер провадження: 22-ц/819/2101/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач) суддів: Базіль Л.В., Бездрабко В.О., секретар Дундич А.О., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні виділені матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року у складі головуючого судді Рядчої Т.І., встановив: 30 липня 2021 року адвокат Верещака Олексій Миколайович, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 квітня 2006 року ОСОБА_1 виступив майновим поручителем та уклав іпотечний договір №02-23-Ф060352П-780 з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого став АТ «Альфа-Банк». Відповідно до умов договору позивач надав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 . Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 квітня 2009 року розірвано кредитний договір №Ф060352П від 25 квітня 2006 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 липня 2019 року встановлено, що кредитний договір №Ф060352П від 25 квітня 2006 року припинив свою дію. Зазначеним рішенням суду у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно - відмовлено. 13 липня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що 10 грудня 2019 року Державний реєстратор Мустафаєв Ф.А., здійснив запис в реєстрі речових прав, про право власності № 34608248 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:50180985 від 12 грудня 2019 року та передавального акту, серія та номер:10221-10229, виданого 11 жовтня 2019, видавник АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк». На підставі зазначених дій реєстратора домоволодіння АДРЕСА_1 , стало власністю АТ «Альфа-Банк». Позивач вказує, що майно вибуло з власності поза його волі, а дії відповідача суперечать законодавству. 26 серпня 2021 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони будь-яким особам, у тому числі органам державної реєстрації прав, державним та приватним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати дії щодо реєстрації прав: купівлі-продажу; дарування тощо житлового будинку АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник послався на те, що АТ «Альфа-Банк» вчиняє дії, щодо виселення позивача, тому є ризик продажу відповідачем спірного домоволодіння, що зробить неможливим та ускладнить виконання рішення суду в справі. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, у тому числі органам державної реєстрації прав, державним та приватним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати дії щодо реєстрації прав: купівлі-продажу; дарування тощо житлового будинку АДРЕСА_1 . Ухвала мотивована тим, що між сторонами існує спір про витребування з чужого незаконного володіння спірного житлового будинку, тому є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» посилаючись на порушення даною ухвалою законних прав та інтересів Банку, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися. В судовому засіданні представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Шевцов О.С. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Просив суд ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати причини неявки у судове засідання позивача і його представника поважними, зважаючи на ту обставину, що особи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак про причини своєї неявки суду не повідомили. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявив вимоги про витребування з чужого незаконного володіння АТ «Альфа-Банк» буд. АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що він є власником вказаного будинку. Отже, спір стосується права власності на вказане нерухоме майно, оскільки 10 грудня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор виконавчого комітету Петрівської сільської ради Херсонської області Мустафаєв Ф.А. здійснив державну реєстрацію права власності на буд. АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Звертаючись до суду і цим позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волею на підставі припиненого, на його думку, Іпотечного договору, укладеного між ним та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк». Суд першої інстанції забезпечуючи позов ОСОБА_1 шляхом заборони будь-яким особам, у тому числі органам державної реєстрації прав, державним та приватним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати дії щодо реєстрації прав купівлі-продажу, дарування тощо спірного житлового будинку виходив із того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення даного позову. Так, з наданих позивачем доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами з приводу нерухомого майна. Колегія суддів зважає на те, що спір щодо нерухомого майна носить матеріальний характер, власником спірного майна на час розгляду справи є АТ «Альфа-Банк», а відсутність заборони на відчуження спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на вказане майно, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору. Необхідність збереження правового статусу та стану вказаного майна відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини другої статті 149 ЦК України. Оскільки на час розгляду справи право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за Банком, то застосування обраного позивачем способу забезпечення позову унеможливлює подальший перехід права власності на спірні об`єкт до завершення розгляду справи, що є виправданим, з огляду на підстави та предмет позову. Вид забезпечення позову, який просив застосувати позивач, є співмірним із позовним вимогам та не порушує права нового власника майна, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та/або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, тому, врахувавши, що зазначений спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову. Посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом зустрічного забезпечення колегія суддів відхиляє. Так, за змістом частини сьомої статті 153, частини шостої статті 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення. Згідно частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (частина четверта статті 154 ЦПК України). З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення. Оскільки матеріали даної справи не містять доводів та аргументів, яким чином забезпечення позову у даній справі може завдати збитків відповідачу, в чому саме можуть полягати такі збитки, а також наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні. Посилання представника апелянта на необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє, оскільки цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, що мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування та додані до неї матеріали у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид пропонованого забезпечення позову, вірно дійшов висновку за необхідне вжити заходи забезпечення позову. Допущена судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частині оскаржуваної ухвали описка щодо номеру будинку (зазначено номер будинку 56-б замість 65-б) не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, а може бути виправлена судом першої інстанції в порядку визначеному статтею 269 ЦПК України. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись статтями 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 13 грудня 2021 року. Головуючий Л.А. Приходько Судді: Л.В. Базіль В.О. Бездрабко