Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/12209/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/12209/21 Головуючий в І інстанції: Валігурська Л.В. Провадження№33/819/444/21 Доповідач: Кузнєцова О.А. Категорія: ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Кузнєцова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. Згідно постанови суду ОСОБА_1 13.07.2021 о 09:30 годині в м. Херсоні по вул. І.Кулика, 116, керуючи транспортним засобом «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не оцінив дорожню обстановку, не дотримався інтервалу під час перестроювання та зміни напрямку руху та допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Aristo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Мотивуючи свою постанову, суд зазначив про те, що вина водія ОСОБА_1 в порушені ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме схемою ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення, а також показами свідків. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді місцевого суду, як необґрунтовану та незаконну, скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час ухвалення постанови суд формально та однобічно дійшов висновків щодо його вини, не дав належної і об`єктивної оцінки фактичним обставинам справи. Зокрема апелянт посилається на те, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності. При цьому зазначає, що 13.07.2021 року близько 9:30 години він здійснював рух на автомобілі «Mazda» по вул. І.Куліка (непарна сторона) зі сторони вул. Миру в бік вул. Чорноморської. Автомобіль «Toyota Aristo» був припаркованим по вул. І.Куліка навпроти «Аптеки» в районі будинку

133. Коли він вже майже завершив маневр перестроювання, то вказаний автомобіль без ввімкнення сигналу повороту розпочав рух, що і призвело до їх зіткнення, після чого ОСОБА_2 (водій автомобіля «Toyota Aristo») від`їхав назад і став заперечувати ту обставину, що також рухався до моменту зіткнення. Крім того, апелянт зазначає, що працівники поліції на місці складання протоколу не роз`яснили йому його прав, а тому він був змушений відмовитись від отримання копії протоколу. Також, останні не з`ясували питання правомірності керування ОСОБА_2 автомобілем з правим розташуванням керма. Наведені факти змусили його ініціювати службову перевірку поліцейських, які склали щодо нього протокол. Також поліцією в протоколі були зазначені свідки, які начебто засвідчили факт відмови від отримання ним протоколу, хоча насправді їх на місці ДТП не було, а місце ДТП визначено не вірно, оскільки будинок №116 по вул. І.Куліка розташований на протилежній стороні від місця ДТП. Вважає, що характер отриманих ушкоджень свідчить про те, що саме ОСОБА_2 (водій «Toyota Aristo») допустив з ним зіткнення. Суд, оцінюючи його пояснення щодо характеру механічних пошкоджень на його транспортному засобі, дослідивши надані представником потерпілого фотознімки з місця події, не маючи відповідного висновка спеціаліста у сфері трасологічних досліджень, дійшов висновку, що саме автомобіль під його керуванням допустив зіткнення. На думку апелянта, такий висновок можливо зробити лише після призначення та отримання висновків транспортно-трасологічної експертизи, що судом не було зроблено. Таким чином, апелянт вважає, що докази, на які спирається суд у доведеності його вини, а саме протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП, не можуть бути використані як докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки складені з порушенням норм чинного законодавства, а свідчення потерпілого ОСОБА_2 , який в порушення ч.5 ст.29 Закону України «Про дорожній рух», допустив участь у дорожньому русі транспортний засіб з правим розташуванням керма та порушив пункти 2.10 та 10.1 ПДР, суперечать показанням свідка ОСОБА_3 та обставинам справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. Як вбачається з постанови, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявне порушення п.п. 2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 ПДР України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, показами свідків. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. Відповідно до п. 2.3 «Є» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам. Згідно п.п.10.1, 10.3 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч. Відповідно до п.13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Тобто, у даному випадку водій ОСОБА_1 , змінюючи напрямок руху, не впевнився в тому, що його маневр буде безпечним як для нього, так і для інших учасників дорожнього руху, помилково розраховуючи на наявність у нього умов для вчинення цього маневру та його допустимість на цій ділянці дороги, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 ПДР України. Не дотримання даних пунктів, незалежно від дій інших учасників дорожнього руху, є першочерговим і таким, що перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди й пошкодженням транспортних засобів. Тобто, керуючи автомобілем, ОСОБА_1 повинен був бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою, і при необхідності прийняти необхідні міри до безпечного керування. Проте, водій ОСОБА_1 , не розрахувавши боковий інтервал та траекторію руху під час здійснення маневру перестроювання, тобто зміни напрямку руху, та не переконавшись, що такий маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, у даному випадку транспортному засобу «Toyota Aristo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , здійснив зіткнення з зазначеним автомобілем. Докази в цій частині не є суперечливими, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину водія ОСОБА_1 . Допущене порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №014032 від 13.07.2021 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП є доказом, викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час складання (13.07.2021 о 10:18 годині), місце (м. Херсон, вул. І.Кулика, 116), а також встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 ПДР України, що свідчить про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Посилаючись на те, що працівники поліції на місці складання протоколу не роз`яснили йому його права, ОСОБА_1 відмовився від підпису зазначеного протоколу та отримання його копії, про що працівниками поліції зроблено відповідну відмітку в протоколі (а.с.4). Факт відмови ОСОБА_1 отримати копію постанови підтверджується також показами свідка ОСОБА_4 , допитаного в суді першої інстанції. До наведеного протоколу додано схему місця ДТП від 13.07.2021 року, що містить інформацію щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди (напрямок руху транспортних засобів до моменту зіткнення, місце контактування транспортних засобів, розташування транспортних засобів після зіткнення, також визначено час 09:30 година та дату ДТП) та пошкоджень, отриманих автомобілями, а саме: у транспортного засобу «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкоджено праві передні та задні двері, у «Toyota Aristo», реєстраційний номер НОМЕР_2 - передній бампер, переднє ліве крило (а.с.6). Експерт на місце ДТП не викликався, експертиза по обставинам ДТП не проводилася. ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, і в своїх поясненнях, наданих на місці ДТП та під час розгляду справи, зазначав, що він 13.07.2021 року близько 9:10 години здійснював рух на автомобілі «Mazda» по вул. І.Куліка (непарна сторона) зі сторони вул. Миру в бік вул. Чорноморської. Автомобіль «Toyota Aristo» був припаркованим по вул. І.Куліка навпроти «Аптеки» в районі будинку

131. Коли він вже майже завершив маневр перестроювання, то вказаний автомобіль без ввімкнення сигналу повороту розпочав рух, що і призвело до їх зіткнення, після чого ОСОБА_2 (водій автомобіля «ToyotaAristo») від`їхав назад і став заперечувати ту обставину, що також рухався до моменту зіткнення. ОСОБА_2 , в своїх письмових поясненнях, наданих ним на місці ДТП, зазначав, що він 13.07.2021 року о 09:30 годині знаходився на автомобілі «Toyota Aristo» на вул.І.Кулика,116. Автомобіль було припарковано і як тільки він хотів розпочати рух в напрямку вулиці Чорноморської зі сторони вулиці Миру раптово автомобіль «Mazda» різко прийняв вправо і здійснив зіткнення з його автомобілем, в результаті чого на його автомобілі було пошкоджено передній бампер та переднє ліве крило (а.с.8). Під час розгляду справи в суді першої інстанції були допитані свідки. Так, свідок ОСОБА_3 , який був допитаний за клопотанням ОСОБА_1 , суду пояснив, що 13.07.2021 близько 10:00 години перебував на вулиці біля кафе і бачив як по вул. І.Куліка відбулось зіткнення двох автомобілів. Автомобіль «Toyota» був припаркованим на проїжджій частині і в той момент, коли автомобіль «Mazda» здійснював маневр перестроювання з лівого ряду в правий, автомобіль «Toyota» теж почав рух, внаслідок чого відбулось їх контактування. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні в суду першої інстанції пояснив, що припаркував свій автомобіль по вул. І. Куліка біля бордюру навпроти лабораторії «СмартЛаб». З ним була його мати ОСОБА_5 .. Коли повернулись до автомобіля, і лише встигли зачинити двері, то автомобіль «Mazda» здійснюючи маневр перестоювання в його смугу, допустив з ним зіткнення. Підтвердив ту обставину, що трохи від`їхав назад, оскільки хотів визначити характер пошкоджень. Водій ОСОБА_1 зі свого боку ображав поліцейських, які приїхали на місце і поводив себе зухвало, відмовляючись підписувати документи. Свідок ОСОБА_5 підтвердила пояснення ОСОБА_2 та наполягала на тому, що зіткнення автомобілів відбулось до того моменту, як вони почали рух. Свідків на місці ДТП не було, але начебто до них підходив чоловік років 55 і пропонував свої покази, але чи опитали його поліцейські не знає. Апеляційний суд погоджується с висновком суду першої інстанції про те, що покази ОСОБА_6 потрібно оцінювати критично і не приймати до уваги, оскільки присутність даного свідка на місці ДТП ніхто не визнавав крім самого ОСОБА_1 , в той час як присутність свідка ОСОБА_5 визнавалася всіма учасниками ДТП. Крім того, в матеріалах справи наявні фото матеріали з місця дорожньо-транспортної пригоди, на яких зафіксовано факт здійснення ДТП (а.с.27, 29-31), що узгоджується із складеною працівниками поліції схемою ДТП та локалізацією пошкоджень автомобілів. З огляду на викладене, враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суддя місцевого суду дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п.п.2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 ПДР України. Водій ОСОБА_1 змінив траєкторію руху свого транспортного засобу в межах проїзної частини для руху в одному напрямку та не переконався в безпечності виконання маневру і створив перешкоду для іншого учасника дорожнього руху, а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки не містить даних щодо визначення поліцейськими часу ДТП, точного місця та в ньому зазначено свідків, які підтверджували його відмову від підписання протоколу та отримання його копії, що не передбачено нормами чинного законодавства не свідчать про неналежність чи недопустимість вказаного доказу. Не зазначення в протоколі працівниками поліції часу здійснення ДТП та точного місця ДТП не спростовує наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що не визначення поліцейськими часу ДТП спростовується змістом схеми місця ДТП, в якій визначено час, а саме: 09:30 година, що узгоджується як з показами самого ОСОБА_1 , так і з часом безпосереднього складання протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, оскільки складено на підставі пояснень лише водія ОСОБА_2 , не прийнявши до уваги його особисті, є безпідставними, оскільки протокол працівником поліції складено на підставі не лише пояснень водіїв, а також виходячи фактичних обставин скоєння ДТП, які відображені в схемі місця ДТП. З наявного в матеріалах справи листа Управління патрульної поліції в Херсонській області від 20.08.2021 року та з наданого суду апеляційної інстанції висновку службового розслідування Управління патрульної поліції в Херсонській області від 20.08.2021 року вбачається, що відносно працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, було проведено службове розлідування щодо можливого порушення працівником управління службової дисципліни. В ході службового розслідування відомості, що стали підставою для його проведення, знайшли своє підтвердження (а.с.35-36). Проте, вказані виявлені порушення не впливають на факт здійснення ДТП саме із зазначених у протоколі та схемі ДТП обставин та не спростовують порушених ОСОБА_1 п.п.2.3 «Є», 10.1, 10.3, 13.3 ПДР України та здійснення саме ним винних дій, що призвели до зіткнення транспортних засобів. Посилання апелянта на те, що для повного та об`єктивного розгляду справи необхідно було провести транспортно-трасологічну експертизу, що судом не було зроблено, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з відповідним клопотанням ОСОБА_1 не звертався а ні до суду першої інстанції, а ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а в матеріалах справи відсутні встановлені законом підстави для призначення експертизи за власною ініціативою суду. Таким чином, у районного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ`єктивними докази, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 , в порушення ч.5 ст.29 Закону України «Про дорожній рух», допустив участь у дорожньому русі транспортний засіб з правим розташуванням керма та порушив пункти 2.10 та 10.1 ПДР, апеляційний суд також вважає необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху чи інших норм чинного законодавства. Протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не складався, до адміністративної відповідальності він не притягувався, тобто такий факт не був встановлений у визначеному законом порядку. В матеріалах справи наявні відомості лише стосовно того, що саме ОСОБА_1 не було дотримано Правил дорожнього руху, незалежно від дій інших учасників дорожнього руху. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не спростовують наявність ознак правопорушення саме в його діях, які і були предметом розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції. З огляду на викладене, враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, на підставі фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицієюст.124 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 під час скоєння ДТП вважаються доведеними, і містять ознаки саме такого правопорушення. Додаткових об`єктивних доводів, які б спростовували цей висновок, до апеляційного суду не надано, а тому висновок судді у постанові про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правильним. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245,251,252,278,280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, які б слугували підставою для скасування постанови. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючисьст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.А.Кузнєцова Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду