Постанова 4855 № 640/9562/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9562/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА Іменем України 10 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, за участю третьої особи - Державної податкової служби України про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Агри-Трейд» пеню в розмірі 1 506 868,03 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254,00 грн. за період з 10.01.2020 по 19.01.2021. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для стягнення спірних сум відсутні. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві також подало відзив на апеляційну скаргу, проте будь-яких заперечень проти її задоволення не навело. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2020 у справі №640/583/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, судом вирішено: - визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невключення до 01.02.2017 у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджену суму бюджетного відшкодування ТОВ «Агри-Трейд» за період січня 2010 року - вересня 2011 року в розмірі 8 730 254,00 грн.; - визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України і Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України до 01.04.2017 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8 730 254 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Агри-Трейд»; - стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Агри-Трейд» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254 грн. та пеню в розмірі 4 714 480,67 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 11.03.2017 по 09.01.2020. На виконання вказаного рішення суду та виконавчого листа від 07.12.2020 №640/583/20 заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 8 730 254 грн була сплачена 19.01.2021 на розрахунковий рахунок ТОВ «Агри-Трейд». Проте, Головним управлінням ДПС у м. Києві не нараховано пеню на суму такої бюджетної заборгованості з 10.01.2020 включно по день погашення - 19.01.2021, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. За приписами п. 200.2 ст. 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. У пункті 200.3 статті 200 ПК зазначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 статті 200 ПК передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 ПК зазначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Згідно п. 200.12. статті 200 ПК контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Пунктом 200.13 статті 200 ПК передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Аналіз зазначених норм свідчить про чітко визначений законодавством порядок повернення сум податку на додану вартість за умови підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування шляхом проведення відповідних перевірок. Крім того, за приписами пункту 200.15 статті 200 ПК у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Так, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2020 у справі №640/583/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, позивач набув право на отримання заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254 грн. та пеню в розмірі 4 714 480,67 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 11.03.2017 по 09.01.2020. Відтак, факт неправомірного нездійснення відшкодування позивачу ПДВ встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому відповідні обставини не підлягають доказуванню у даній справі, з огляду нащо доводи скаржника в цій частині відхиляються судом. Як зазначалося, га виконання вказаного рішення суду та виконавчого листа від 07.12.2020 №640/583/20 заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 8 730 254 грн була сплачена 19.01.2021 на розрахунковий рахунок ТОВ «Агри-Трейд». Проте, Головним управлінням ДПС у м. Києві не нараховано пеню на суму такої бюджетної заборгованості з 10.01.2020 включно по день погашення - 19.01.2021. Так, за приписами до п.200.23 ст.200 ПК суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. З аналізу наведених правових норм з урахуванням встановлених обставин справи вбачається, що позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК. Так, суд першої інстанції правильно зазначив, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення, тобто облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються. Таким чином, в контексті наведеного у спірних правовідносинах при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 14% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 02 березня 2017 року №110-рш "Про розмір облікової ставки". З цих підстав, суд першої інстанції вірно відхилив наданий відповідачем розрахунок пені, який безпідставно ґрунтувався не на фіксованій обліковій ставці НБУ. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя Н.М. Єгорова