Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 378/758/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 378/758/21 Суддя першої інстанції: Марущак Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Черпіцької Л.Т., за участю секретаря - Ворони Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи - поліцейського відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Перестюка Петра Вікторовича, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову поліцейського відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Перестюка П.В. (далі - поліцейський) від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Також стягнуто на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2100 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в Київській області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив норми права, які регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 1321 КУпАП та наголосив на тому, що постанова від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 винесена у повній відповідності до таких норм. Також скаржник просив врахувати, що справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 належить до спорів незначної складності, а розмір накладеного на позивача штрафу становить 510 грн 00 коп, у зв`язку з розмір витрат на професійну правничу допомогу - 2100 грн 00 коп не є обґрунтованим. Відзив на апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області від інших учасників справи не надходив. Ухвалою суду від 09 грудня 2021 року, що занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, заяву ОСОБА_1 про апеляційний розгляд справи без участі його представника було повернуто без розгляду на підставі ч. 10 ст. 44, п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 167 КАС України. Під час судового засідання представник Головного управління Національної поліції в Київській області підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній. Інші учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте явку своїх представників у судове засідання не забезпечили та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності зазначених осіб. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що постановою поліцейського від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1321 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп Зміст виявленого правопорушення полягав у тому, що позивач 08 жовтня 2021 року о 13 год 30 хв керував транспортним засобом MASSEY FERGUSON 6713, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі 010201 з навісним обладнанням «Сівник», ширина якого перевищує допустиму норму 2,6 м та становить 4 м, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху). Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що станом на 08 жовтня 2021 року приміткою до ст. 1321 КУпАП було передбачено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Колегія суддів в цілому погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами визначена ст. 1321 КУпАП. На час виникнення спірних правовідносин ст. 1321 КУпАП діяла в такій редакції: «Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні». Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Дослідивши постанову поліцейського від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589, колегія суддів встановила, що в ній не зазначено за якою саме частиною ст. 1321 КУпАП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином оскаржувана постанова поліцейського винесена з порушенням вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП. Крім того колегія суддів враховує, що опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначених у постанові від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 вказує на те, що поліцейським було виявлене порушення габаритно-вагових параметрів. Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з приміткою до ст. 1321 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Додатково колегія суддів наголошує на тому, що відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами встановлена саме ч. 2 ст. 1321 КУпАП. Суд першої інстанції зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 143 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою і третьою статті 1321 цього Кодексу, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Також суд першої інстанції врахував, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 13 вересня 2021 року власником транспортного засобу MASSEY FERGUSON 6713, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТОВ «Поліро-Агро». Разом з тим положення ч. 1 ст. 143 КУпАП визначають особливості визначення відповідальної особи за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті лише для тих випадків, коли порушення вимог ч.ч. 2, 3 ст. 1321 цього Кодексу зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах). Натомість у постанові поліцейського від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 чітко зазначено, що відповідне правопорушення було зафіксоване не в автоматичному режимі. Натомість колегія суддів враховує, що посадові особи органів Національної поліції України не наділені повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.ч. 2, 3 ст. 1321 КУпАП. Так, згідно з ч. 1 ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (ст. 119, ч. 2 ст. 1222, ч.ч. 2, 3 ст. 1321, ст. 1322, ч. 5 ст. 133, ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7 ст. 1331, ст. 1332, ч. 2 ст. 134, абз.абз. 4, 6, 8 ст. 135). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 229 КУпАП від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (ч. 2 ст. 1222, ч.ч. 2, 3 ст. 1321, ст. 1322, ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7 ст. 1331, ст. 1332); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (ч. 3 ст. 119, ч. 5 ст. 133, ч. 2 ст. 134, абз.абз. 4, 6, 8 ст. 135). У свою чергу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), що підтверджується п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №

103. З огляду на викладене колегія суддів в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова поліцейського від 08 жовтня 2021 року серії БАВ № 387589 є протиправною і підлягає скасуванню. Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу. У відповідності до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Під час розгляду справи ОСОБА_1 користувався послугами адвоката Юхименка І.М. Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії договору про надання правових послуг адвоката від 16 жовтня 2021 року № 011/М21, додатку до вказаного договору від 16 жовтня 2021 року № 1, в якому визначений розмір адвокатського гонорару, акту виконання робіт по наданню правничої допомоги від 19 жовтня 2021 року, розрахункової квитанції від 19 жовтня 2021 року № 718805. Зміст послуги полягав у підготовці матеріалів для звернення до суду, яка включала в себе усну консультацію, аналіз законодавства та вивчення судової практики у подібних справах, а також складання позовної заяви. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Положеннями ч. 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області наполягає на тому, що витрати на правничу допомогу є завищеними. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 15 липня 2021 року у справі № 420/7028/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 є справою незначної складності і розглядалася судом першої інстанції без участі представників сторін. Водночас сума витрат на професійну правничу допомогу, що заявлена позивачем та стягнута судом першої інстанції - 2100 грн 00 коп, на переконання колегії суддів, є співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони. Посилання скаржника на неспівмірність розміру витрат позивача на правничу допомогу із розміром накладеного штрафу - 510 грн 00 коп колегія суддів вважає необґрунтованими, адже ціна позову є лише одним із критеріїв, що враховуються при перевірці розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката на відповідність ч. 5 ст. 134 КАС України. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами за правилами ст. 139 КАС України, суд першої інстанції визначив правильно. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суду першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 29 жовтня 2021 року та не можуть бути підставою для його скасування. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року - без змін. Згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 77, 242, 268, 271, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Л.Т. Черпіцька