Постанова 4855 № 640/23172/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23172/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0307-8/78805 від 16 червня 2020 року щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-373зп; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-373зп без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити виплату різниці суми пенсії між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0307-8/78805 від 16 червня 2020 року щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-373зп. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-373зп без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ або № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657); такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року. У той же час у відзиві на позов відповідач заперечував як право на перерахунок, так і щодо перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90 % від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру. З вказаного висновку представника пенсійного органу, суд прийшов до висновку, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, відповідачем буде здійснено такий перерахунок не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, на який сподівається позивач, та з обмеженням її граничним розміром, що змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом. Крім того, норма, що встановлює граничний розмір пенсії, набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років, що виключає застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, в силу вимог частини 1 статті 58 Конституції України. В свою чергу зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо виплати єдиним разовим платежем, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлена, на переконання суду вимога є передчасною. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 2002 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ у розмірі 90% від середнього заробітку за посадою начальника Головного управління Офісу Генерального прокурора. 28 вересня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-373зп. Листом від 16 червня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Реалізація права прокурорів, в тому числі і позивача, на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ була забезпечена рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019. Такий правовий висновок був викладений у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року. При цьому висновок був зроблений виходячи з такого правового регулювання. На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05листопада 1991 року №1789-ХІІ, за змістом якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята). 14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, частиною двадцятою статті 86 якого (в первинній редакції) передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від №1697-VII та частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 №76-VIII, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту Закон України «Про прокуратуру» від №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; частину двадцяту статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. За висновком Верховного Суду, починаючи з 01 січня 2015 року жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України, який упродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказані положення визнані неконституційними втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 установив порядок його виконання: частина двадцята Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як і у типовій справі, відмовило в перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Підставою відмови зазначено постанову від 11 грудня 2019 року №1155 Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів», за змістом пункту 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Натомість позивач просить здійснити перерахунок пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури. В той же час, на думку Верховного Суду, чинна з 13 грудня 2019 норма частини двадцятої статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року. Протягом усього періоду діяли норми статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тому позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року. Твердження відповідача, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (у редакції, що діє з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 уже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 є чинною, тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення Уряду України є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам». Отже позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі відповідної довідки прокуратури. Щодо дати, з якої орган Пенсійного фонду України зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії, то Верховний Суд вказав, що після тривалої перерви (01 січня 2015 року -12 грудня 2019 року) в Україні з 13грудня 2019 року набрала чинності частина двадцята статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, Верховний Суд урахував, що: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, прийнятого за результатами зразкової справи, у зв`язку з чим правові висновки, наведені у рішенні, підлягають врахуванню відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України. Як слідує із судового рішення суду першої інстанції, ним зроблено правильне застосування норм матеріального права в частині висновків щодо права позивача на здійснення перерахунку пенсії, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній як у рішенні від 14 вересня 2020 року, так і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у зразковій справі № 560/2120/20. Разом з тим, позивач звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії саме з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру. При цьому, відмовляючи у перерахунку, відповідач не висловлювався щодо цих аспектів перерахунку, оскільки вважав, що позивач не має права на перерахунок взагалі. Так, колегією суддів встановлено, що позивач у заяві від 23 вересня 2020 року просив здійснити перерахунок пенсії, зазначивши видом перерахунку - збільшення зарплати (пенсії за спецзаконами). Даних щодо відсотку та граничного розміру пенсії заява не містить. Викладене спростовує висновки місцевого суду, що позивач звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії саме з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру. Отже, із заяви позивача про перерахунок пенсії та рішення відповідача в про відмову у здійсненні такого перерахунку вбачається, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Колегія суддів зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача (лист від 16 червня 2020 року) відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Верховний Суд у зразковій справі № 560/2120/20 висловив аналогічну позицію щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру. Водночас, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути реальний захист порушеного суб`єктивного права позивача, відтак визначення судом розміру відсотку, як наслідок обмеження пенсії максимальним розміром є передчасним. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід було відмовити, як передчасної. Стосовно задоволення вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI були висловлені Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19. В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У названих справах Верховний Суд вказав, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. За таких обставин, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію за вислугу років без обмеження максимального розміру відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XІI, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне подану до суду апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію за вислугу років без обмеження максимального розміру відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XІI, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, прийнявши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року - скасувати в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: Н.М. Єгорова Судді: Є.О. Сорочко Є.В. Чаку