Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9214/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9214/21 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Димерлія О.О. та Косцової І.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 06 серпня 2021 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії,- В С Т А Н О В И В: 01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/4334 від 06.04.2021 р. та заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/74334 від 06.04.2021 p., надісланої Адміністрацією Державної Прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Одеській області та заяви про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Пенсійний фонд України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/4334 від 06.04.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про проведення перерахунку пенсії та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/4334 від 06.04.2021 pоку, надісланої Адміністрацією Державної Прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій. Зобов`язано Пенсійний фонд України здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 908,00 грн. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Пенсійний фонд України подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Апелянт зазначив, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що зобов`язання здійснити фінансування виплати безпосередньо позивачу не узгоджується з чинним законодавством та рішення в цій частині ухвалене без врахування можливості реального виконання такого рішення. Адже суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, не врахував, що функції з виплати пенсій є дискреційними повноваженнями Головних управлінь Фонду, а не Пенсійного фонду України. Вважає, що зміни, внесені до п. 10 Положення №312, не впливають на повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь Фонду щодо виплати пенсії. При цьому суд першої інстанції помилково послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, як на підставу для зобов`язання Пенсійного фонду України виплачувати пенсію позивачу. На думку апелянта, суд першої інстанції при залученні Пенсійного фонду в якості другого відповідача не дотримався вимог статті 48 КАС України. Крім того, суд першої інстанції не врахував пропуск строку звернення до суду та не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах. Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржував, відзиву на апеляційну скаргу до суду не подавав. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року іншими учасниками справи не оскаржено. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині зобов`язання ПФ України здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії. Судом першої інстанції справа була розглянута в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.06.1997 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у розмірі 71%. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що до складу грошового забезпечення, яке враховане при обчисленні пенсії позивача, було включено такі його види: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу; додаткові види грошового забезпечення. Адміністрацією державної прикордонної служби України до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було надано довідку №11/10028 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, яка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за відповідною посадою становить усього 6075,50 грн. та складається з посадового окладу; окладу за військовим званням; надбавки за вислугу років. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки із сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; премія 0% - 0,00 грн. Судом першої інстанції також встановлено, що Адміністрацією державної прикордонної служби України у відповідь на заяву позивача було надано відповідачу лист з додатком у вигляді довідки №11/4334 від 06.04.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, встановленого за відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді. Позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій, зокрема, просив здійснити з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру його пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на вищевказану заяву надано відповідь у формі листа від 11.05.2021 року, в якому зазначено, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1. 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. У листі також вказано, що враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії, зокрема, позивача правових підстав не має, тому довідка №11/4334 від 06.04.2021 року Головним управлінням повернута до Адміністрації Державної прикордонної служби України для перевірки законності її видачі. Як зазначено у листі, у разі незгоди із зазначеним рішенням воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку. Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/4334 від 06.04.2021 р. та заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи справу (в частині, що оскаржена та, відповідно є предметом розгляду даного апеляційного провадження), суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з набранням чинності Постанови №1279 з 01 квітня 2021 року повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до ПФ України. Тобто вчинити певні дії в інтересах позивача, зокрема щодо здійснення фінансування виплати пенсії, наразі може тільки ПФ України. Проте, колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджено матеріалами справи та не заперечується учасниками справи. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Таким чином, пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплачується органом Пенсійного Фонду України. Постановою КМУ №1596 від 30.08.1999 року затверджений Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках (надалі Порядок №1596). Так, відповідно до пункту 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках (в редакції Постанови КМУ №1279 від 16.12.2020 року), цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках. Таким чином, вказаний Порядок визначає механізм виплати пенсій головними управліннями Пенсійного фонду України шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках. Постановою КМУ №1279 від 16.12.2020 року був затверджений Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку (надалі Порядок №1279). Відповідно до пункту 1 Порядку №1279 цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги. Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку №1279 (в редакції чинній до 01.04.2021 року) у цьому порядку терміни вживаються у такому значені, зокрема, уповноважений орган - Пенсійний фонд України, головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат. З 01.04.2021 року, з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №277 від 29.03.2021 року, уповноважений орган - це головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №1279 виплатний об`єкт - відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо) уповноваженої організації, який надає послуги із безпосередньої виплати і доставки пенсій та грошової допомоги їх одержувачам за місцем фактичного проживання в межах України; За змістом Порядку №1279 цей Порядок визначає механізми виплати пенсій або шляхом видачі сум пенсії безпосередньо у виплатному об`єкті або з доставкою до дому в обумовлений час. Таким чином Порядок №1596 та Порядок №1279 лише визначають механізми виплати пенсій зокрема шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках, або шляхом видачі сум пенсії безпосередньо у виплатному об`єкті або з доставкою до дому в обумовлений час. Визначення Порядками №1596 та №1279 механізмів та процедури, за якими пенсіонер фактично може отримати пенсію, узгоджується із приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та не покладає на Пенсійний Фонд України обов`язку здійснювати виплату пенсії пенсіонерам, оскільки Пенсійний Фонд України, відповідно до покладених на нього завдань здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, що прямо передбачено підпунктом 4 пункту 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою КМУ №280 від 23.07.2014 року (в редакції Постанови КМУ №1279 від 16.12.2020 року). Апеляційний суд звертає увагу, що «забезпечення фінансування виплат пенсій» не є тотожним поняттю «виплати пенсій». Апеляційний суд встановив помилковість висновків суду першої інстанції щодо покладення на апелянта обов`язку забезпечити фінансування виплати позивачу перерахованої пенсії, оскільки обов`язок з виплати пенсії покладений нормою закону саме на територіальні пенсійні органи, яким в цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та який, відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного Фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління ПФУ №28-2 від 22.12.2014 р. (зареєстрованого в МЮУ за №40/26485 від 15.01.2015), здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджувалось питання, а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно свідчили про те, що Пенсійний Фонду України не виконує та/або не буде виконувати свої завдання, зокрема - організація, координація та контроль роботи територіальних органів щодо призначення (перерахунку), виплати пенсій (пп. 6 п. 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою КМУ №280 від 23.07.2014 р.). Відповідно до п. 7 частини першої ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Проте, позивач не оскаржував жодних дій, бездіяльності або рішень Пенсійного Фонду України та не заявляв до нього жодних вимог. Згідно з частинами другою, третьою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки за принципом диспозитивності адміністративного судочинства адміністративний суд не наділений повноваженнями ініціювати судове провадження, він має вирішувати лише заявлені учасниками справи вимоги і не може виходити за їх межі. Щодо аргументу Пенсійного фонду України щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом та не врахування правових висновків Верховного Суду щодо строків звернення до суду, викладених у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, колегія суддів зазначає наступне. У зазначеному судовому рішенні Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Матеріали справи свідчать, що, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року (справа №826/3858/18), яке набрало законної сили 05.03.2019 року, а також на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, Адміністрацією Державної Прикордонної служби України 06.04.2021р видало позивачу довідку №11/74334 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії та направило її до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав на здійснення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, позивач дізнався з листа Головного управління ПФУ в Одеській області від 11.05.2021р. вих. №7468-7469/Н-02/8-1500/21, яким йому повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії. Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою 01.06.2021р., тобто з дотриманням строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України. Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів. Поняття «повинна була дізнатись», використане у ст. 122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Поряд з цим, до моменту отримання належної довідки із визначенням грошового забезпечення у відповідності до наведених законодавчих вимог у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту отримання довідки №11/4334 від 06.04.2021 р. у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виник обов`язок з перерахунку пенсії позивача виходячи з розміру складових, зазначених у цій довідці та розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. На підставі наведеного у сукупності, оскільки з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, виходячи з основного розміру 100 відсоток відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованими. Також, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинами, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі №510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій були врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ «Про державну службу». Апеляційний суд вважає помилковим посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, оскільки вона стосується відступлення від висновків ВС щодо вирішення юрисдикції розгляду справ, які містять вимоги іпотекодавця до нотаріуса щодо реєстрації майна та майнових прав на користь іпотекодержателя. Згідно з частиною першою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/4334 від 06.04.2021 року. Визначаючись із належним способом захисту порушеного права позивача, колегія суддів вважає, що у даному випадку зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/74334 від 06.04.2021 p., надісланої Адміністрацією Державної Прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Одеській області та заяви про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій, забезпечить ефективне поновлення порушених прав позивача та надасть гарантію остаточного вирішення спору. Таким чином апеляційний суд дійшов висновку щодо помилковості обраного судом першої інстанції способу відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії саме Пенсійного Фонду України, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині має бути скасоване з ухваленням в цій частині нового рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/74334 від 06.04.2021 p., надісланої Адміністрацією Державної Прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Одеській області та заяви про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, апеляційна скарга Пенсійного Фонду України підлягає частковому задоволенню. Керуючись статтями 242, 257, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Пенсійного Фонду України - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року в частині зобов`язання Пенсійний фонд України здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги». Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/74334 від 06.04.2021 p., надісланої Адміністрацією Державної Прикордонної служби України до ГУ ПФУ в Одеській області та заяви про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх надбавок, доплат та премій. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя О.О.Димерлій Суддя І.П.Косцова