Постанова Київський апеляційний суд № 760/17759/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/17759/21 Провадження № 33/824/5297/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Ішуніна Л.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2021 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гайчук Марії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Австралії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України, за участю захисника Гайчук М.М., представника Київської митниці Держмитслужби Панькіна Д.В. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 18 червня 2021 року о 00 год. 20 хв., прибувши до України в залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», обрав для проходження митного контролю переміщуваного товару канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор» та на момент проходження митного контролю, не маючи оформленої митної декларації, провіз через митний кордон України сумку жіночу ТМ «DIOR», модель CLASSIC,чим порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, за що передбачена відповідальність ст. 471 МК України. В апеляційній скарзі захисник Гайчук М.М. просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, встановлених ст. 471 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови. В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а оскаржувана постанова прийнята без його участі, фактично на наступний день після надходження протоколу з додатками до суду. В той же час, оскаржуване рішення суду було отримано захисником лише 20 жовтня 2021 року та оприлюднене судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 жовтня 2021 року, а тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущено ним з поважних причин. В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що 17 червня 2021 року ОСОБА_1 здійснював переліт з Об`єднаних Арабських Еміратів до Туреччини транзитом через територію України, перебуваючи в країні протягом однієї доби, про що було повідомлено митні органи України. Як зазначає захисник, перетинаючи митний кордон України через «зелений коридор», ОСОБА_1 повідомив митним органам, що перевозить незадекларований товар, а саме сумку жіночу ТМ «DIOR», яка є подарунком для матері та не буде використовуватися ним на території України в комерційних цілях, а отже не є тим товаром, який підлягає декларуванню у відповідності до положень закону. Тобто апелянт посилається на те, що при переміщенні через митний кордон України незадекларованого товару, в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел, який є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, у відповідності до ст. 9 КУпАП. А тому на думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. Крім того, захисник звертає увагу на те, що положення ст. 366 та ст. 374 МК України, зазначені в оскаржуваній постанові суду та в протоколі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , можуть застосовуватися виключно до громадян України, а оскільки ОСОБА_1 є громадянином Австралії, наведені норми закону не мають застосовуватись відносно нього під час перетину митного кордону України. Підсумовуючи, апелянт вважає, що в даному випадку, суду першої інстанції не було надано належних, допустимих та переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин. Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 09 липня 2021 року судом за відсутності ОСОБА_1 ухвалено рішення про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. При цьому, матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, водночас постанова суду була отримана його захисником 20 жовтня 2021 року, про що свідчить розписка. З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника Гайчук М.М., яка підтримала апеляційну скаргу, представника Київської митниці Держмитслужби Панькіна Д.В., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону, з огляду на таке. Оскаржуючи судове рішення захисник зазначає, що ОСОБА_1 прибув на територію України транзитом та перебував у країні лише добу, при цьому, під час перетину митного кордону України через «зелений коридор» повідомив митні органи про те, що він має назадекларований товар, який є подарунком та не буде використовуватися на території України за комерційним призначенням, що на думку, апелянта свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу, а отже і складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає зазначені доводи необґрунтованими. Положеннями ст. 471 МК України передбачено відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Згідно ч. 2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до ст. 374 МК України, не є об`єктами оподаткування митними платежами та не підлягають письмовому декларуванню товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2021 року ОСОБА_1 прибув з ОАЕ на територію України, перетнувши митний кордон, не залишаючись при цьому в транзитній зоні. Для проходження митного контролю обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», зазначивши про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони і обмеження щодо ввезення на митну територію України. Однак, під час огляду митними органами багажу ОСОБА_1, у нього було виявлено сумку жіночу ТМ «DIOR» вартістю 18 500 дирхам ОАЕ, що відповідно до розрахунку вартості товарів затриманих по протоколу № 1117/10000/21 від 18 червня 2021 року, складає 3264,38 євро. З огляду на це, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов правильного висновку, що перетинаючи кордон України через «зелений коридор», ОСОБА_1 , мав незадекларований товар, який у відповідності до положень закону, за своєю вартістю підлягає декларуванню, що свідчить про свідоме та умисне порушення ним митних правил, встановлених ст. 471 МК України. Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника, що до ОСОБА_1 , як громадянина Австралії не можливо застосовувати положення ст. 366 та ст. 374 МК України, оскільки вони застосовуються лише до громадян України, оскільки за визначенням п. 7 ч. 1 ст. 4 МК України, громадяни це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Підсумовуючи викладене апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. Згідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Гайчук М.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р.Трясун