Ухвала КАС ВС № 420/2474/21

УХВАЛА 09 грудня 2021 року Київ справа №420/2474/21 адміністративне провадження №К/9901/43446/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/2474/21 за позовом Виробничо-комерційної фірми «Кварц» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: 29.11.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 25.11.2021. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

1. Відповідно до частини другої статті 330 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судові рішення, що оскаржуються. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що її подано на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 420/2474/21. Натомість, у вступній частині зазначено, що касаційна скарга подається на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, а в прохальній частині касаційної скарги ГУ ДПС просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 420/2474/21, у зв`язку з чим скаржнику слід уточнити судові рішення, що оскаржується.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Водночас обґрунтування наведеної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків Акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами неправильно застосовано норми права. Також варто зауважити, що скаржником зроблено витяги з судових рішень у різних справах, в яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Натомість, наявність судових рішень, якими платникам податків відмовлено у позові не може свідчити про застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постановах Верховного Суду. Тому колегія суддів вважає, що наведене скаржником обґрунтування є недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України і вважає за необхідне роз`яснити таке. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин. Зміст касаційної скарги не дає можливості встановити, яку саме норму матеріального права на переконання скаржника судами попередніх інстанцій застосовано неправильно, який саме висновок судів суперечить висновку Верховного Суду з питання застосування норми права. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що він у касаційній скарзі повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України. У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

3. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Скаржником заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення цього строку, яке вмотивоване тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду було отримано 26.10.2021, а тому касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеного, зокрема, конверту, в якому було направлено копію рішення апеляційного суду, скаржник до касаційної скарги не додав. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 329 КАС України недостатньо самого лише посилання на те, що касаційна скарга подається в межах тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення або зазначення дати отримання. Такі обставини повинні підтверджуватися документально. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 328, 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/2474/21 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - уточнити судові рішення, що оскаржуються; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі; - подати відповіді докази на підтвердження дати отримання копії судового рішення, зокрема, конверта, в якому було направлено копію постанови апеляційного суду, і у разі пропуску тридцятиденного строку з моменту отримання копії такого судового рішення - зазначити поважні причини його пропуску. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко