Постанова 4857 № 140/4284/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/4284/21 пров. № А/857/20117/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування,- суддя в 1-й інстанції Костюкевич С.Ф., час ухвалення рішення 16.09.2021 року, 11:28 місце ухвалення рішення м.Луцьк, дата складання повного тексту рішення 23.09.2021 року, в с т а н о в и в : Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулося в суд з позовом до ТзОВ «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ході проведення перевірок ТзОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки в ході перевірки АЗК виявлено порушення, які зафіксовані в акті перевірки від 29.03.2021 №43. Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлені порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНСУ у Житомирській області просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень вказаних АЗК. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що ГУ ДСНСУ у Житомирській області на підставі наказу про проведення планових перевірок від 12.03.2021 №86 проведено планову перевірку ТзОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті - АЗК, що розташовані за адресами: за адресами: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8; Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а; Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км. 154+600 м.; Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м. (ліворуч); Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м (праворуч); Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького,

269. При здійсненні зазначених перевірок позивачем були встановлені порушення ТзОВ «Вест Петрол Маркет» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ). Так, актом перевірки АЗК від 29.03.2021 №43 зафіксовані наступні порушення: АЗС №08-01 «Оліївка» (Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269) - АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); - АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). АЗС №08-02 «Садки» (Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км 154+600 м.) -АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -в приміщенні АЗС електророзетка встановлена на горючій конструкції (стійка оператора) без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити розетки не менше ніж на 0,01 м. (порушено пункт 1.17 розділу IV ППБУ); -до природної водойми не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчик (пірс) розміром не менше 12x12 м. для встановлення пожежних автомобілів і забирання води (порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ); -відсутня інформація здійснення робіт з підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (не задокументовано в експлуатаційному журналі) (порушено пункти 4 розділу І, 1.1 розділу V ППБУ, 5.1.5 розділу 5 ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту Настанова з підтримання експлуатаційної придатності»); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). АЗС №08-05 «Глибочиця» (Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, авто дорога Київ-Чоп, км 127+990м (праворуч) -АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -не проведено технічне обслуговування вогнегасника ВП-9 (зірвана пломба) (порушено пункт 3.19 розділу V ППБУ); -АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). АЗС №08-04 «Левків» (Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км 127+990 м. (ліворуч) -АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). АЗС №08-11 «Бердичівський майдан» (Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8) -АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). АЗС №08-12 «Зарічани» (Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а) -АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); -не проведено випробування на тиск та витрату води системи зовнішнього протипожежного водопроводу з оформленням акта (порушено пункт 4 розділу V ППБУ); -на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України). У зв`язку із виявленими порушеннями, ГУ ДСУ з НС у Житомирській області звернулося до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V(далі - Закон № 877-V). Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною першою статті 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі - Кодекс). Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Так, відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Приписами частини другої статті 68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Згідно пунктів 25 та 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежа, як небезпечна подія за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог. При цьому судом проаналізовано виявлені позивачем порушення та надано оцінку доводам відповідача, досліджено надані ним доказів, які свідчать про усунення значної кількісті виявлених порушень. Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій не дозволить своєчасно виявити загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, здійснити оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження. Разом з тим, на думку суду, відповідач ГУ ДСУ з НС у Житомирській області, як суб`єкт владних повноважень, не в повній мірі надав суду достатніх, переконливих та беззаперечних доказів, що виявлені порушення на АЗК ТзОВ Вест Петрол Маркет є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відтак відсутні підстави для застосування до товариства заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта перевірки, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено в повній мірі допущення відповідачем порушень. Крім того, суд зазначає, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТзОВ Вест Петрол Маркет, а якщо неможливо - то чому. Станом на день розгляду справи судом установлено, що відповідачем усунуто частину виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Крім того, ГУ ДСНСУ у Житомирській області на вказаних АЗК проведено позапланову перевірку та за її результатами складено від 19.07.2021 №738, яким також підтверджується, що відповідачем усунуто майже всі порушення. Щодо порушення, відповідно до якого АЗС відповідача не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). Згідно з частиною четвертою статті 53 КЦЗ України вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Системний аналіз наведених норм статті 53 Кодексу цивільного захисту України дає підстави суду дійти висновку про те, що на об`єктах підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання зобов`язаний улаштувати системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, правила щодо улаштування яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Разом з тим суд зазначає, що наказом Міністерства України надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) від 15.05.2006 №288 були затверджені Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, пунктом 4.1 яких було передбачено, що перелік об`єктів , які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, наведено у додатку до Правил. В свою чергу, відповідно до наказу МНС України від 03.08.2011 №793, про внесення змін до наказу МНС України від 15.05.2006 №288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об`єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами, АЗС виключено. Більше того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ МНС України від 15.05.2006 №288 скасовано як такий, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар`єри. Отже, вірними є висновки суду першої інстанції, що станом на момент проведення перевірки відповідача затверджені ДСНС України правила, які встановлюють вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, відсутні. Таким чином, відсутність затверджених правил улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення позбавляє відповідача можливості виконати встановлений на законодавчому рівні обов`язок обладнати АЗК вказаною автоматизованою системою. Водночас суд зазначає, що вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначають ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення». Відповідно до вимог п.3.2. вказаних ДБН В.2.5-76:2014 автоматизована системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об`єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територія з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об`єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора. Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (пункт 5.9.1 ДБН). Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п. 8.1 ДБН). Так, згідно з вимогами п.8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень. Як убачається з п.8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень. Відповідно до вимог п.5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття. Як убачається з п.5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС. Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв`язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014. До того ж згідно додатку А «Склад системи» ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як убачається з додатку Е «Перевірка СРВНСО», під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід`ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014). Тобто, від наявності та належної роботи ПЦС оперативно-диспетчерської служби залежить можливість введення в експлуатацію СРВНСО та реалізація покладених на неї функцій. Згідно з наказом ДСНС України від 22.08.2014 №481 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112». Водночас, у зв`язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП «ЦГБ-112» наказом від 11.05.2016 №218 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації» - ліквідовано. Наведене свідчить, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014. Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗК є наслідком недотримання самим же позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об`єкті. Доказів протилежного позивач суду не надав. Крім того, колегія суддів зазначає, що Управління Держпраці у Волинській області листом від 30.09.2021 року № 4246/07 розглянувши повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, що належить ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», керуючись Порядком ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 року № 956, повідомляє що за результатами ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», а саме АЗС, що знаходяться за адресами - Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8; Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а; Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км. 154+600 м.; Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м. (ліворуч); Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м (праворуч); Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269 не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судами, слугувало виявлення ТзОВ Вест Петрол Маркет порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17. Так, поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства. При обранні заходу реагування у вигляді заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТзОВ Вест Петрол Маркет, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15. Разом з тим, суд зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення. При вирішенні спору суд враховує, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача порушить принцип пропорційності порушення та покарання, призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди. Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування до ТзОВ «Вест Петрол Маркет» у вигляді повного зупинення експлуатації АЗК. Покликання апелянта на те, що неусунутим залишається не забезпечення АЗК зовнішнім протипожежним водопостачанням в суді апеляційної інстанції не знайшло свого підтвердження так, як судом встановлено, що ТзОВ «Вест Петрол Маркет» отримало погодження ТзОВ «Тікич Енерджі» (лист від 03.06.2021 року №49) спільного користування пожежної водойми для забору води пожежними автомобілями, яка розташована на АЗС ТзОВ «Тікич Енерджі» за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Левків у разі виникнення надзвичайної ситуації на АЗК ТзОВ «Вест Петрол Маркет». Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 140/4284/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09 грудня 2021 року.