Постанова 4857 № 140/4456/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/4456/21 пров. № А/857/16378/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (головуючого судді Ковальчука В.Д., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/4456/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування,- ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області 27.04.2021 звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела,

9. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року задоволено позов повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» подало до апеляційного суду додаткові пояснення. Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №140/4456/21 та ухвалою суду від 20.09.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21 «Щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктами господарювання, закладами, установами, у сфері управління (володінні, користування) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним», Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, наказу Управління ДСНС України у Житомирській області від 12.03.2021 №86 «Про проведення позапланових перевірок» у період з 06 по 08 квітня 2021 року головним інспектором Новоград-Волинського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Житомирській області Бортником Є.О. на підставі посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 05.04.2021 №81 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме АЗК № 08-09 «Броники» ТОВ «Вест Петрол Маркет», що знаходиться за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела,

9. За результатами перевірки складено акт від 08.04.2021 № 75, яким встановлено, що ТОВ «Вест Петрол Маркет» порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Виявлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) (далі - ППБУ, Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики від 24.12.2008 №658, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.03.2009 за №235/16251 (далі - ППБ для ОЗТРН), а саме: АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України); не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установо» для зовнішніх дільниць, та відсутні позначення у межах зон (порушено пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізів у протипожежній перешкоді, які відокремлюють приміщення електрощитової (порушено пункт 1.24 глави І розділу IV ППБУ); АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН); не здійснено періодичне очищення резервуарів (відсутні записи в технологічній документації) (порушено пункт 24 розділу VII ППБ для ОЗТРН); не забезпечено пожежну безпеку на території об`єкту, а саме не відремонтовано металеві грати дренажних лотків для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди відповідно до вимог пункту 10.8.25 ДБН Б.2.2-12:2019 (порушено пункт 4 розділу 1 ППБУ); не організовано проведення технічного обслуговування та приведення у справний стан наявних пожежних сповіщувачів системи пожежної сигналізації у частині налагодження роботи світлових індикаторів відповідно до вимог ДСТУ 9047:2020 (порушено пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ); на покажчику джерела зовнішнього протипожежного водопостачання вказано, що джерелом є ПГ, а не водонапірна башта та не уточнено відстань від покажчика до водонапірної башти (порушено підпункти 1, 9, 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ); АЗК не забезпечено комплектом засобів пожежогасіння (ящик з піском місткістю 0,5 мі лопати. Засоби для перенесення піску, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 1,5x2 м.) (порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ, пункт 7 додатку 2 ППБ для ОЗТРН). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей внаслідок недотримання ТОВ «Вест Петрол Маркет» вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, та враховуючи ступінь небезпечності, слід застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела,

9. Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суд першої інстанції не погоджується. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V(далі - Закон № 877-V). Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною першою статті 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Так, відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Згідно пунктів 25 та 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежа, як небезпечна подія за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог. При цьому апеляційним судом проаналізовано виявлені позивачем порушення та досліджено надані відповідачем до апеляційної скарги докази, які свідчать про усунення значної кількісті виявлених порушень. Зокрема, як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, АЗК забезпечено необхідною кількістю плівкоутворювального піноутворювача, що підтверджується копією договору постачання від 03.06.2021 №5516, укладеного між ТзОВ «Вест Петрол Маркет» та НВП «Пірена» щодо постачання 6 тон плівкоутворювального піноутворювача, рахунком на оплату від 01.06.2021 №327, платіжним дорученням від 15.06.2021 № 13981 щодо оплати піноутворювача, копією договору №6 від 02.07.2021 відповідального зберігання, копією акта здачі-приймання піноутворювача до договору №6 від 02.07.2021, копією Додатку №1 до договору №6 від 02.07.2021 про зберігання на складі Головного управління ДСНС у Житомирській області піноутворювача в кількості 400 кг для АЗС №08-09 «Броники» за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 9 (арк. спр. 62-70). Окрім того, суд також враховує, що ТзОВ «Вест Петрол Маркет» вживаються активні дії з метою усунення частини порушень, а саме, ТзОВ «Вест Петрол Маркет» було укладено договір поставки із ФОП ОСОБА_1 №30/05/2021 від 30.05.2021 щодо виготовлення та постачання табличок, вказівників та наклейок, постачальником було виписано рахунок №13 від 13.05.2021, встановлено протипожежні двері, що підтверджується фотознімками та сертифікатом відповідності на двері, здійснено (арк. спр. 54-60). Що стосується не здійснення періодичного очищення резервуарів, на думку суду вчинення вказаного порушення, спростовується наявними актами готовності резервуарів до зачисних робіт та актами на виконані зачистки резервуарів. Зачистка резервуарів проводилась в лютому 2021 року в присутності відповідальних осіб ТОВ «Еколайнсервіс 1» та головного інженера ТД у ЖРД Поштацького В.І., проведено ремонт системи пожежної сигналізації, що підтверджується рахунком на оплату №13017 від 19.05.2021 із ТзОВ «Компанія Форпост» (арк. спр. 71-81). Згідно акту від 19.07.2021 № 217, виявлені порушення ТзОВ «Вест Петрол Маркет» (АЗС №08-09 «Броники») об`єкт підвищеної небезпеки не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової (наявні двері не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.6-77:2009), АЗК не забезпечено додатковим комплектом засобів пожежогасіння (арк. спр. 82-92). Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, слугувало виявлення ТзОВ «Вест Петрол Маркет» порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17. Так, поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства. При обранні заходу реагування у вигляді заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТзОВ «Вест Петрол Маркет», за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 9, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15. Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій не дозволить своєчасно виявити загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, здійснити оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження. Відсутність протипожежних дверей, що відділяють електрощитові призведе до поширення пожежі. Відсутність плівкоутворювального піноутворювача, несправність вогнегасників створить перешкоди гасінню пожежі. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, на думку суду, відповідач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, як суб`єкт владних повноважень, не в повній мірі надав суду достатніх, переконливих та беззаперечних доказів, що виявлені порушення на АЗК ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 9, є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а відтак відсутні підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта перевірки, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено в повній мірі допущення відповідачем порушень. Крім того, суд зазначає, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного заборонити подальшу експлуатацію АЗК ТзОВ «Вест Петрол Маркет». Також колегія суддів враховує, що станом на день розгляду справи відповідачем усунуто частину виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи). За частинами 3, 4 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення. Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Згідно із частиною 4 статті 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», на основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку. Отже, об`єктами підвищеної небезпеки є також і об`єкти, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, тому можна стверджувати, що об`єкти підвищеної екологічної небезпеки є об`єктами підвищеної небезпеки, оскільки є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Правила, що встановлюють вимоги до автоматизованих систем було затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуаційта у справах захисту наслення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» № 288 від 15.05.2006 проте, вказані Правила втратили чинність на підставі Розпорядження КМУ № 166-р (166-2017-р) від 10.03.2017, яким було затверджено також перелік об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій. До 03.08.2011 у цьому переліку пунктом 5 було зазначено також АЗС та автомобільні газозаправні станції. Проте, з 03.08.2011 АЗС та автомобільні газозаправні станції з переліку було виключено. Таким чином, щодо АЗС на сьогодні відсутні правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, тому відповідно другий критерій щодо АЗС (Правила) - відсутній. Отже, оскільки для АЗС правил, що встановлюють вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, поки що не існує, відповідно існує колізія, оскільки суб`єкти господарювання хоч і зобов`язані встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, але одночасно законно не встановлюють їх у зв`язку з відсутністю правил їх улаштування, експлуатації та відсутності АЗС в переліку об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій. Крім цього, розробка технічного завдання та робочого проекту щодо улаштування комплексу автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення можливе за умови дотримання в повному обсязі вимог ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення». Відповідно до вимог пункту 3.2. вказаної Автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об`єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територія з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об`єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора. Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (пункт 5.9.1 ДБН). Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п. 8.1 ДБН). Згідно з вимогами пункту 8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень. Пункт 8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014 вказує, що оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень. Відповідно до вимог пункту 5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття. За відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС (пункт 5.2.21 вказаних ДБН). Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв`язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014. Окрім цього, згідно додатку А «Склад системи» ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як слідує з додатку Е «Перевірка СРВНСО», під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід`ємним додатком до якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014). Згідно з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22 серпня 2014 року № 481 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112». Проте Державна служба України з надзвичайних ситуацій наказом від 11 травня 2016 року № 218 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації» - ліквідовала ДП «Центр громадської безпеки 112». Таким чином, наведене вище свідчить про те, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у самого позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення надзвичайної ситуації, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014. Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗС є наслідком неможливості дотримання самим позивачем вказаних вище вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об`єкті. Крім того, колегія суддів зазначає, що Управління Держпраці у Волинській області листом від 30.09.2021 № 4246/07 розглянувши повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, що належить ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», керуючись Порядком ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 № 956, повідомляє що за результатами ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», а саме АЗС 08-09 «Броники», що знаходиться за адресою: за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 9 не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки. Також колегія суддів враховує ту обставину, що відповідач використовує територію, будівлі та технічне обладнання автозаправочного комплексу, за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Броники, вул. Весела, 9 на підставі договору оренди №1 від 17.12.2018 укладеного між ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (орендар) та ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (орендодавець), відповідно до положень якого орендар зобов`язаний дотримуватися правил пожежної безпеки згідно встановлених норм та утримувати майно у належному санітарному стані, , що відповідачем і виконується, а не забезпечення пожежної безпеки. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №640/21249/18. Враховуючи встановлені обставини, зокрема вжиття ТзОВ «Вест Петрол Маркет» заходів щодо усунення та фактичного усунення значної частини порушення, що також підтверджується матеріалами справи, а також недоведення відповідачем того факту, що виявленні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (ті, що залишилися не усунутими) реально створює загрозу життю та здоров`ю людей, за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №140/4456/21 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль В.В. Гуляк