Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/2067/21

Справа № 748/2067/21 Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В. Провадження № 33/4823/572/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участі - захисника-адвоката Бузакова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 454 грн. 00 коп. Як встановив суд, 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 о 12 год. 02 хв. на 168 км а/д М01, Е95 керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, підвищена жвавість), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі. Вважає, що вказане рішення винесено з порушенням законодавства про адміністративні правопорушення, оскільки судом не було об`єктивно та в повному обсязі досліджено всі матеріали справи. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, а саме те, що працівниками поліції зазначено ознаки наркотичного спяніння, наявність яких жодним чином не можуть бути підтверджені. При цьому вказує, що з урахуванням об`єктивних відомостей зафіксованих на відеозаписах з бодікамери та відео реєстратора, можливо дійти висновку про зазначення таких ознак безпідставно. Стверджує, що не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, однак вагаючись у не упередженому ставленні працівників поліції, просив викликати інший наряд, з яким і хотів пройти огляд в медичному закладі. Стверджує, що пройдений ним самостійно огляд на стан наркотичного сп`яніння показав негативний результат, який вважає слід прийняти до уваги як такий, що підтверджує те, що він не перебував у стані наркотичного спяніння, а отже, в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника-адвоката Бузакова О.Ю. який висловився на підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Не зважаючи на заперечення захисником-адвокатом Бузаковим О.Ю. вини ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на факт порушення п. 2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в даному випадку полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, вина останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, зокрема: - даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №303466 від 17 серпня 2021 року, який є офіційним документом, що засвідчує факт вчинення правопорушення (а.с. 5); - відомостями направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 17 серпня 2021 року, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 не проводився в зв`язку з його відмовою; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали на факт ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що було вирішено розцінювати як відмову від проходження такого огляду (а.с. 8-9); - інформацією з рапорту поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП Іллєнко О.В. (а.с. 11); - відеоматеріалом, наявним у матеріалах справи та дослідженим судом апеляційної інстанції (а.с.10). Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Вищезазначені докази в порядку ст.ст.251, 254 КУпАП в повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Твердження, викладене в апеляційній скарзі з приводу відсутності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та відсутності його вини, внаслідок того, що дане адміністративне правопорушення він не вчиняв, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження як в суді першої інстанції, так і під час перегляду справи апеляційним судом. Наявним у справі про адміністративне правопорушення доказам суд надав правильну оцінку та вірно встановив фактичні обставини справи щодо відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння за наявності підозри знаходження особи в такому стані. Судом апеляційної інстанції були перевірені доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не вказали на ознаки наркотичного сп`яніння, які були підставами проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що тягне за собою як наслідок висновок про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення і визнані такими, що не знайшли свого фактичного підтвердження, оскільки проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду особою, щодо якої порушується таке питання. Так, у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1408/27853 від 10 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В даному випадку, поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та інших адміністративних матеріалів, на підтвердження його вини, було в повному обсязі дотримано вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення. Щодо твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1452/735 від 09 листопада 2015 року огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Тобто, в даному випадку, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції було в повному обсязі дотримано вимог вищевказаної Інструкції, оскільки як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в направленні на огляд водія вказані ознаки наркотичного сп`яніння, які послугували причиною направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу у встановленому законом порядку. Твердження правопорушника, викладене в апеляційній скарзі про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, запропонованого працівниками поліції, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, виходячи з переглянутого відеоматеріалу, наявного в матеріалах справи, з якого вбачається прояв агресивної та зневажливої поведінки до працівників поліції, які запропонували йому пройти цей огляд після того як вказали на наявність у нього відповідних ознак наркотичного сп`яніння. Таку поведінку ОСОБА_1 , спрямовану на ухилення від проходження огляду, працівники поліції в присутності двох свідків розцінили як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, про що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили як на відеозаписі, так і у своїх письмових поясненнях. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 складений за фактом відмови (ухилення) останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. Таким чином, склад правопорушення в його діях є закінченим вже з моменту відмови від проходження встановленого законом порядку обстеження на стан наркотичного сп`яніння. Позиція автора апеляційної скарги, щодо відсутності в його діях складу вини, розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення. Порушень закону, що тягнуть скасування постанови суду, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді справи не було встановлено. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач