Постанова 4820 № 683/136/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 683/136/21 Провадження № 22-ц/4820/1398/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Філіпчук О. В., з участю: представника відповідача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 683/136/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2021 року (суддя Сагайдак І. М., повне судове рішення складено 07 липня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» про стягнення середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : 21 січня 2021 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду з вказаним позовом та уточнивши вимоги, зазначав, що працював на посаді директора Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна». На підставі наказу директора товариства № 342-к від 26 жовтня 2020 року був звільнений із займаної посади з 26 жовтня 2020 року за власним бажанням. Згідно з розрахунковим листком за жовтень 2020 року при звільненні йому підлягала до виплати компенсація за 67 днів невикористаної відпустки із розрахунку 1093,26 грн за один день. Фактично при звільненні відповідач виплатив компенсацію лише за 15 днів невикористаної відпустки. Грошова компенсація за 52 дні невикористаної відпустки складає 56849,52 грн. Трудова книжка не була йому видана у день звільнення 26 жовтня 2020 року, а на наступний день, що є порушенням вимог частини 1 статті 47 КЗпП України. Вважає, що має право на отримання середньої заробітної плати за один день порушення строків видачі трудової книжки у розмірі 1487,71 грн. Сума виплат, які він мав отримати при звільненні, є для нього значною, розраховував на вказані кошти. Не отримавши їх, був позбавлений можливості пройти курс оздоровлення, здійснити заплановані покупки та поповнити свій бюджет. Незадовільний стан здоров`я підтверджується медичними документами. Тому позивач просив стягнути з ТОВ «Блок Майстер Україна» 56849,52 грн грошової компенсації за невикористану відпустку, 1487,71 грн середньої заробітної плати, 12000 грн моральної шкоди. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2021 року за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача Старокостянтинівську філію ТОВ «Блок Майстер Україна» належним ТОВ «Блок Майстер Україна». Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 56849,52 грн грошової компенсації за невикористану відпустку, 1574,67 грн середньої заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, 12000 грн моральної шкоди. Вирішено питання про судовий збір. ТОВ «Блок Майстер Україна», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував те, що відповідно до Колективного договору на 2010-2011 р.р. і на 2012-2013 р.р. (Додаток № 16) посада, яку займав позивач, не відноситься до посад працівників з ненормованим робочим днем. Відповідно права на додаткову відпустку він не мав і не підлягає виплаті грошова компенсація за невикористану відпустку за 52 дні. ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2011 року по 26 жовтня 2020 року нараховано 228 днів відпустки, використано 213 днів, залишок невикористаної відпустки складає 15 днів, за які була сплачена грошова компенсація при звільненні. Відповідач зазначає, що порушення строків видачі трудової книжки відбулося не з вини роботодавця. Позивач у день звільнення був на роботі, але самоусунувся від отримання трудової книжки. Суд при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги показання свідків. Підстав для стягнення моральної шкоди не було, а при визначенні розміру морального відшкодування не враховано засади розумності, виваженості та справедливості. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Позивач і його представник визнали її необґрунтованою у повному обсязі. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції правильно установив, що на підставі наказу директора ТОВ «Блок Майстер Україна» № 17-к від 01 лютого 2011 року ОСОБА_2 з 01 лютого 2011 року був прийнятий на роботу на посаду комерційного директора (а. с. 243, т. 1). Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Блок Майстер Україна», оформленого протоколом № 26/02-2018 від 26 лютого 2018 року, було створено Старокостянтинівську філію ТОВ «Блок Майстер Україна», на посаду директора якої з 26 лютого 2018 року був призначений позивач (а. с. 103,104, т. 1). Відповідно до наказу ТОВ «Блок Майстер Україна» № 342-к від 26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звільнений з роботи з посади директора Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» з 26 жовтня 2020 року за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням (а. с. 244, т. 1). При звільнені позивачеві виплачено компенсацію за 15 днів невикористаної відпустки у розмірі 16398,90 грн (а. с. 33, т. 1). Трудову книжку ОСОБА_2 отримав 27 жовтня 2020 року, що підтверджується записом в Книзі обліку руху трудових книжок працівників ТОВ «Блок Майстер Україна», а також актом Управління Держпраці у Хмельницькій області № ХМ15758/529/АВ від 20 листопада 2020 року, складеним за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Блок Майстер Україна» (а. с. 75-77, 80-84, т. 2). Відповідно до інформації, зазначеної в обхідному листі, на день звільнення ОСОБА_2 невикористана ним відпустка становить 67 календарних днів (а. с. 12, т. 1). Згідно з розрахунковим листком за жовтень 2020 року, який був наданий ОСОБА_2 перед виплатою усіх належних йому перед звільненням сум, на час звільнення невикористана ним відпустка становить 67 календарних днів, сума компенсації складає 73248,42 грн (а. с. 10, т. 1). Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. При задоволенні позову суд виходив із обґрунтованості позовних вимог. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку у день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки. Порушення законних прав працівника, які призвели до моральних страждань, є підставою для виплати моральної шкоди. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (стаття 74 КЗпП України). Згідно з частиною 1 статті 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Таке ж положення містить і норма статті 6 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон). У статті 4 Закону визначено види відпусток, у тому числі й щорічні відпустки (основна та додаткова за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону), а також їх тривалість. Частиною 4 статті 4 Закону передбачено, що законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. За приписами пункту 2 частини 1 і частини 2 статті 8 Закону щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. За змістом частин 2 і 3 статті 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Згідно з частинами 1-3 статті 17 КЗпП України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір. Пунктом 5.9. Колективного договору, укладеного між директором та профспілковим комітетом, який представляє інтереси трудового колективу ТОВ «Блок Майстер Україна», на 2010 та 2011 р.р. і на 2012 та 2013 р.р. передбачено надання додаткових відпусток за особливий характер роботи, зокрема, працівникам, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням і працівникам з ненормованим робочим днем (Додаток № 16). Цим Додатком визначено додаткові відпустки працівникам з ненормованим робочим днем. У списку найменування професій, за якими установлюється додаткова відпустка тривалістю 4 календарних дні є посада «Директор» (а.с. 47-51 і 71-74, т. 2). На підставі частини 1 статті 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 83 КЗпП України. Відповідно до матеріалів справи тривалість щорічної відпустки ОСОБА_2 за період усієї роботи становила 28 календарних днів, що підтверджується наданими відповідачем копіями наказів про відпустки, підписаними директором ТОВ «Блок Майстер Україна» Тимощенко В. В. (а.с. 211-242, т. 1). Обставини надання позивачеві щорічної відпустки тривалістю 28 календарних днів відповідно до Колективного договору підтвердила також у суді свідок ОСОБА_4 , яка до 30.11.2020 працювала на посаді начальника відділу кадрів Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна». Із змісту обхідного листа, складеного відповідачем, вбачається, що на день звільнення ОСОБА_2 не використав 67 календарних днів відпустки (а.с. 12, т. 1). Згідно з розрахунковим листком за жовтень 2020 року, який був наданий позивачеві перед виплатою усіх належних йому перед звільненням сум, на час звільнення невикористана ним відпустка становить 67 календарних днів, сума компенсації за яку складає 73248,42 грн, із розрахунку 1093,26 грн за один календарний день невикористаної відпустки (а.с. 10, т. 1). Проте відповідач виплатив ОСОБА_2 при звільнені грошову компенсацію лише за 15 днів невикористаної відпустки у розмірі 16398,90 грн. Установивши, що позивач з 01 лютого 2011 року по 26 жовтня 2020 року займав посаду директора філії і тривалість його щорічної відпустки становила 28 календарних днів, з яких 24 календарних дні щорічна основна відпустка і 4 календарних дні щорічна додаткова відпустка, встановлена Колективним договором, а на час звільнення він не використав 67 днів щорічної відпустки та отримав компенсацію за 15 днів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення грошової компенсації за 52 дні невикористаної відспустки у розмірі 56849,52 грн. У зв`язку з наведеним вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення компенсації за дні не використаної відпустки. Рішення суду у цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Згідно з частиною 1 статті 47 КЗпП України у редакції, чинній на час звільнення позивача, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (частина 5 статті 235 КЗпП України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Установлено, що днем звільнення ОСОБА_2 було 26 жовтня 2020 року. Трудову книжку йому відповідач видав 27 жовтня 2020 року, що підтверджується записом у Книзі обліку руху трудових книжок працівників ТОВ «Блок Майстер Україна» та актом Управління Держпраці у Хмельницькій області № ХМ15758/529/АВ від 20 листопада 2020 року, складеним за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Блок Майстер Україна» (а.с.75-77 і 80-84, т. 2). Доказів на підтвердження того, що порушення строків видачі трудової книжки відбулося з вини позивача товариство суду не надало. Тому правильним є висновок суду про стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за день вимушеного прогулу. Разом з тим, при визначенні розміру середнього заробітку суд припуствся помилки. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На підстві пунктів 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Для обчислення середнього заробітку суд брав заробітну плату за два місяці роботи позивача - березень і квітень 2020 року та ділив її на число відпрацьованих у ці місяці робочих днів. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 за період з 01.05.2020 по 26.10.2020, наданої відповідачем до апеляційного суду, останні два місяці роботи позивача, що передували звільненню, були у липні 2020 року (14 відпрацьованих днів, сума - 18903,65 грн) і серпні 2020 року (13 відпрацьованих днів, сума - 20186,40 грн). З урахуванням заробітної плати і відпрацьованих днів за липень і серпень 2020 року середня заробітна плата ОСОБА_2 складає 1447,78 грн (18903,65 грн + 20186,40 грн = 39090,05 грн : 27 днів). Крім того, при стягненні середнього заробітку у сумі 1574,67 грн суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути середній заробіток за вимушений прогул у сумі 1487,71 грн. У силу частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на викладене частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції у частині стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки необхідно змінити і зменшити стягнуту суму до 1447,78 грн. Якщо зазначена сума визначена із нарахованої заробітної плати, а справляння і сплата прибуткового податку з громадян та інших платежів є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, то відрахування у дохід держави податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів має бути проведено при виплаті стягнутої суми. Колегія суддів погоджується також з посиланням відповідача в апеляційній скарзі на неправильність визначення розміру морального відшкодування. Відповідно до частини першої статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт завдання моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони завдані, в якій грошовій сумі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Згідно з частинами 1 і 2 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Товариство виплатило позивачеві не оспорювану суму компенсації за невикористану відпустку. Спір щодо решти сум, належних працівникові при звільненні, вирішується у судовому порядку. Вимушений прогул по причині затримки видачі трудової книжки тривав лише один день. Зазначені обставини, за яких завдані моральні страждання ОСОБА_2 , суд належним чином не врахував. На думку апеляційного суду визначення розміру морального відшкодування 12000 грн не відповідає характеру заподіяння моральної шкоди, характеру та обсягу моральних страждань позивача, їх тривалості, засадам розумності, виваженості і справедливості. Судове рішення у частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди потрібно змінити і зменшити розмір стягнутої з роботодавця моральної шкоди до 3000 грн. На підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України необхідно змінити розподіл судових витрат. Документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог (87,15%) підлягають стягненню з відповідача у сумі 763,09 грн. Документально підтверджені витрати відповідача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути з позивача у сумі 175,02 грн. Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України різницю судового збору у сумі 588,07 грн (763,09 грн - 175,02 грн) потрібно стягнути з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 . Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» задовольнити частково. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2021 року змінити і зменшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки до 1447 грн 78 коп. (одна тисяча чотириста сорок сім грн 78 коп.), моральної шкоди до 3000 грн (три тисячі грн). Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (місцезнаходження вул. Велика Васильківська, 72А, група приміщень № 177, м. Київ, ІК ЄРДПОУ 36387055) на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю судового збору у сумі 588 грн 07 коп. (п`ятсот вісімдесят вісім грн 07 коп.). У решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 грудня 2021 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта