LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС464/9254/14-ц

від 06.12.2021 · Цивільна

У Х В А Л А 06 грудня 2021 року м. Київ справа № 464/9254/14-ц провадження № 61-8343ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Трухимом Святославом Вікторовичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс», про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс», про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс», про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торіс», про визнання договору поруки припиненим та за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання договору поруки припиненим, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Трухима С. В. направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Львівський апеляційний суд ухвалив постанову 03 березня 2021 року, повний текст постанови складений 24 березня 2021 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 23 квітня 2021 року, а заявник звернувся до суду із касаційною скаргою 11 листопада 2021 року. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, з огляду на те, що під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не був присутній, Львівський апеляційний суд всупереч вимогам частини третьої статті 272 ЦПК України не надіслав ОСОБА_1 копію повного тексту постанови. ОСОБА_1 проживає за межами України, що підтверджується його закордонним паспортом, востаннє на території України він перебував 22 жовтня 2020 року, а про оскаржувану постанову дізнався випадково, оскільки за його останньою адресою місця проживання в Україні про судове засідання 03 березня 2021 року, не повідомлявся. За допомогою телефонного зв`язку між ОСОБА_1 та адвокатом Трухимом С. В. погоджено питання укладення договору про надання професійної допомоги та укладений за допомогою засобів поштового зв`язку. На заяву адвоката від 05 жовтня 2021 року про видачу копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, йому повідомлено, що справа знаходиться у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Після звернення до суду касаційної інстанції, йому направлено поштовим зв`язком копію постанови Львівського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, яка отримана адвокатом 04 листопада 2021 року. На підтвердження вказаних обставин, адвокат надав копію закордонного паспорта ОСОБА_1 та докази отримання копії постанови Львівського апеляційного суду від 03 березня 2021 року. Верховний Суд зазначає, що адвокат Трухим С. В. у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не надав докази, коли ОСОБА_1 дізнався про рішення суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, заявнику необхідно надати докази, коли ОСОБА_1 дізнався про рішення суду апеляційної інстанції та докази проживання ОСОБА_1 за кордоном. Заявник звернувся з касаційною скаргою після ухвалення судового рішення через сім місяців, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник порушив пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України, не зазначив підстав, виключних випадків неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заявник зазначає підстави касаційного оскарження, проте на сторінці десять, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року, не зазначає номер справи (провадження) такої постанови, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Враховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити номер справи (провадження) постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року, докази, коли ОСОБА_1 отримав постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, проживання за кордоном та надати копії уточненої редакції касаційної скарги для всіх учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Трухимом Святославом Вікторовичем, залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 січня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»