Ухвала КЦС ВС № 2-1083-2001

Ухвала 09 грудня 2021 року м. Київ справа № 2-1083-2001 провадження № 61-19863ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 квітня 2001 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 «Реформа» про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 квітня 2001 року (надійшла до суду 07 грудня 2021 року), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження на один рік. Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Отже, заявнику необхідно надати докази на підтвердження підстав пропуску строку подачі касаційної скарги. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Також касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом з огляду на таке. Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить відомостей, передбачених пунктами 4, 5, 7, 8 частини другої статті 392 ЦПК України. Пунктом 4 частиною другою статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується. Прохальна частина касаційної скарги повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які заявник просить скасувати, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги. Також касаційна скарга ОСОБА_1 не містить відомостей, передбачених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме: не надано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи та докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Таким чином, заявнику необхідно надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням рішення (ухвала), що оскаржується, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги; зазначити підставу (підстави), на якій (яких)подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 квітня 2001 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць