Ухвала КГС ВС № 904/1104/21

УХВАЛА 09 грудня 2021 року м. Київ Справа № 904/1104/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В. Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та на рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2021 у справі № 904/1104/21 за позовом Виконуючого обов`язки керівника Синельниківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Межівської селищної ради до Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення 184 936,00 грн,- ВСТАНОВИВ: 17.11.2021 Акціонерне товариство «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулось через Східний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 15.11.2021 № 2022/2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2021 у справі № 904/1104/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» у справі № 904/1104/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.11.2021. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1104/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2021 у справі № 904/1104/21, виходячи з наступного. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн. Предметом позову поданого у 2021 році у справі № 904/1104/21 є стягнення 184 936,00 грн., що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн - станом на 2021 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у даній справі, скаржник - Акціонерне товариство «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. На думку заявника касаційної скарги, судами попередніх інстанцій порушенно порядок притягнення до цивільної відповідальності-відсутність вини відповідача в скоєному правопорушенні, тому порядок притягнення до цивільної відповідальності та обов`язковість наявності всього складу правопорушення має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Щодо виняткового значення справи для учасників справи, скаржником зазначено, що так як незаконне вирубування дерев в захисних лісосмугах залізниці періодично трапляються, а через незадовільну роботу поліції, значну шкоду безпідставно стягнуто з відповідача, незважаючи на відсутність його вини. Розглянувши вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 904/1104/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020, оскільки, доводи що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики, що справа має виняткове значення для учасників справи не мотивовані та не обґрунтовані належним чином. Скаржником не зазначено щодо якого питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується подана ним касаційна скарга та не наведено фундаментальних обґрунтувань на підтвердження його доводів, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)]. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", "виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Вказана касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводяться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередньої інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020 суд касаційної інстанції не знаходить. Інших доводів, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржником не наведено. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 916/629/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» на Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2021 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» містить клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2021 у справі № 904/1104/21 на час розгляду касаційної скарги. В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1104/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15.11.2021 № 2022/2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2021. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський В. Я. Погребняк .