Ухвала КГС ВС № 904/3565/21

УХВАЛА 09 грудня 2021 року м. Київ Справа № 904/3565/21 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" з доданими до неї матеріалами на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі № 904/3565/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРО ГРУП" до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків у сумі 96 985 грн 39 коп. В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" 96 985 грн. 39 коп. Стягнуто з Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради в доход Державного бюджету України 2 270 грн - судовий збір. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року апеляційну скаргу Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 у справі №904/3565/21, задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 у справі №904/3565/21, скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять грн ). До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" з доданими до неї матеріалами на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі №904/3565/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції; рішення суду першої інстанції залишити без змін. Здійснивши перевірку касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн. У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у сумі 96 985, 39 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2021 році - 227 000 грн., а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною. Водночас п. 2 частини третьої ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України. У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа має виняткове значення для позивача, оскільки судом апеляційної інстанції винесено два протилежні рішення по одній і ті ж ситуації. Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" не приймаються, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями суду апеляційної інстанції не свідчить про його незаконність і про винятковість справи для скаржника як і не може вказувати на таку обставину як негативні наслідки для скаржника, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом. Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. При цьому використання оціночних чинників, як-то: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника стосовно ухвалення Центральним апеляційним господарським судом двох протилежних рішень за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРО ГРУП" до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення збитків у сумі 96985, грн., як одну з підстав касаційного оскарження. Оскільки, як постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі про відмову у задоволені позову було залишено без змін, так і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»). Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності». Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає. Доводи, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики, не мотивовані та не обґрунтовані належним чином. Скаржником не наведено фундаментальних обґрунтувань на підтвердження його доводів, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозахисної практики. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. За приписами п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі № 904/3565/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі № 904/3565/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Жуков С.В. Ткаченко Н.Г.