Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/956/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/956/13 Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А. секретар судового засідання: Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" - адвокат Дудник Олег Сергійович розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" на ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) по справі №916/956/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ Публічне акціонерне товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Інтертрейд» (далі ТОВ "Берег-Інтертрейд", Боржник) банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити заборгованість перед кредитором після настання встановленого строку у сумі 40 104 304, 42 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Берег-Інтертрейд", визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний Банк" до боржника в сумі 35 039 380 грн основного боргу та 5 064 917 грн пені, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козлова В`ячеслава Олександровича. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів в наступних розмірах вимог до боржника з вказівкою черговості їх задоволення, зокрема визнано вимоги ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та Одеський міський центр зайнятості до боржника із зазначенням сум та черговості задоволення. Постановою Господарського суду Одеської області від 04.10.2013 визнано ТОВ "Берег-Інтертрейд" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну, тощо. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2014 припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Берег-Інтертрейд" арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Дєчеву Ольгу Миколаївну. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Берег-Інтертрейд». Припинено юридичну особу - ТОВ «Берег-Інтертрейд». Припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Дєчевої Ольги Миколаївни. Провадження у справі припинено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.02.2017 скасовано, направлено на розгляд Господарського суду Одеської області. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2018 звільнено від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Берег-Інтертрейд" арбітражного керуючого Дєчеву Ольгу Миколаївну. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 призначено ліквідатором ТОВ "Берег-Інтертрейд" арбітражного керуючого Ракіну Аллу Анатоліївну. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2018 встановлено ліквідатору ТОВ "Берег-Інтертрейд" основну грошову винагороду ліквідатора у розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника за рахунок кредиторів пропорційно визнаних вимог, тобто за рахунок єдиного кредитора ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 замінено ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2020 затверджено звіт ліквідатора про визнання ТОВ "Берег-Інтертрейд" банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "Берег-Інтертрейд", ліквідовано та припинено ТОВ "Берег-Інтертрейд" з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора, провадження по справі закрито. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що ліквідатором ТОВ "Берег-Інтертрейд" було направлено запити до органів державної влади і органів місцевого самоврядування для отримання інформації про боржника. За результатами проведених заходів було встановлено, що активів за ТОВ "Берег-Інтертрейд" не зареєстровано. Також, як зазначено судом першої інстанції, за результатами розгляду позову ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника ТОВ "Берег-Інтертрейд", судом прийнято рішення від 23.04.2021, яким в задоволенні позовної заяви відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що згідно з наказом від 27.07.2018 ліквідатором проведено інвентаризацію майна ТОВ "Берег-Інтертрейд", якою встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, розрахунків з дебіторами, тощо. Місцевим господарським судом також відзначено, що комітетом кредиторів 17.06.2021 прийтято рішення щодо схвалення звіту ліквідатора звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, звіту арбітражного керуючого Ракіної А.А. про нарахування та виплату грошової винагороди. Заперечень щодо звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу кредиторами не надано. Скарг на дії ліквідатора в провадженні суду немає. За таких обставин, місцевий господарський суд визнав за можливе затвердити звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідувати та припинити товариство боржника, закрити провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2020 затверджено звіт арбітражного керуючого Ракіної А.А. про нараховану основну грошову винагороду арбітражного керуючого та понесені витрати, з яких грошова винагорода 432364,26 грн, витрати 13240,05 грн, стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» на користь арбітражного керуючого Ракіної Алли Анатоліївни 445604 грн 31 коп в рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат, стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» на користь арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни 25269 грн 45 коп в рахунок оплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат. В мотивах оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом зазначено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2014 затверджено основну грошову винагороду ліквідатору ТОВ «Берег-Інтертрейд» арбітражному керуючому Колмиковій Т.О. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора. Комітетом кредиторів прийнято рішення схвалити звіт арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про нарахування основну грошову винагороду за період з 04.10.2013 по 01.05.2014 у сумі 16768,00 грн та звіт про понесені витрати у сумі 6065,46 грн. Також, за твердженням суду першої інстанції, комітетом кредиторів ТОВ «Берег-Інтертрейд» схвалено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Ракіної А.А. У відповідності до звітів арбітражного керуючого Ракіної А.А. грошова винагорода арбітражного керуючого становить 432364,26 грн, витрати 13240,05 грн. Місцевим господарським судом відзначено, що під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Берег-Інтертрейд» арбітражним керуючим вживались заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, майнових активів, однак, майна за рахунок якого можливо було б погасити вимоги кредиторів та грошову винагороду арбітражного керуючого згідно з ліквідаційним балансом боржника не виявлено. Також судом першої інстанції зазначено, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, а відповідно до наданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу, у зв`язку із відсутністю у боржника грошових коштів та майна, яке б підлягало продажу, грошова винагорода арбітражного керуючого та понесені витрати не було відшкодовано. Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, оплата грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно кредиторами, судом першої інстанції визнано правомірною. Не погодившись із даними ухвалами до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" з апеляційною скаргою в якій, з урахуванням доповнень, просить скасувати ухвалу від 05.08.2021 у справі № 916/956/13 про затвердження звіту ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу ТОВ «Берег-Інтертрейд», ліквідацію та припинення ТОВ «Берег-Інтертрейд» та ухвалу від 05.08.2021 №916/956/13 про затвердження звіту арбітражного керуючого Ракіної А.А. та стягнення з ТОВ «ФК «Ассісто» грошових коштів і направити справу №916/956/13 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувані ухвали є незаконними, не необґрунтованими та такими, що перешкоджають подальшому провадженню у справі про банкрутство ТОВ «Берег- Інтертрейд», виходячи з наступного. Так, за твердженням апелянта, ТОВ «ФК «Ассісто» не могло виконати вимоги суду першої інстанції визначені ухвалою від 01.07.2021 та надати свої заперечення на звіт ліквідатора та розрахунок до нього, оскільки, по-перше не отримувало даної ухвали суду, а по-друге отримало та ознайомилось зі змістом вказаних документів фактично після судового засідання, яке відбулось 05.08.2021. При цьому, такі документи були надіслані арбітражним керуючим на адресу товариства лише 03.08.2021. Скаржник зазначає, що TOB «ФК «Ассісто» отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційним кодом Банкрута, з якої встановлено, що за ТОВ «Берег-Інтертрейд» на праві приватної власності зареєстровано об`єкт нерухомості, а саме: домоволодіння, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Онілової, будинок З0, загальною площею 860.6 кв.м. Однак, ані в звіті ліквідатора, ані в оскаржуваній ухвалі про затвердження звіту ліквідатора не зазначено та не підтверджено, що ліквідатором перевірялись відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно банкрута. Відтак, на переконання апелянта, ліквідатором свій обов`язок по виявленню активів боржника не виконано, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що за ТОВ «Берег-Інтертрейд» активів не зареєстровано. Також апелянт відзначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що у звіті ліквідатор зазначив, що на підставі рішення Господарського суду Одеської обл. від 15.09.2010 у справі №4/90-10-2601 за боржником визнано право забудовника і право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Онілова, 18 (будівельна адреса: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28) та. Ліквідатор зазначив, що ним було вивчене питання можливості повернення у власність даного майно, з огляду на що ліквідатор звернувся до Одеського міського БТІ, яке повідомило, що для отримання копій запитуваних ліквідатором документів необхідно укласти договір з КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради та сплатити кошти. Однак, за твердженням апелянта, ліквідатор зазначені дії не вчинив, обґрунтовуючи своє рішення тим, що квартири у вищевказаному будинку реалізовані, будинок в цілому є приватною власністю власників квартир цього будинку, здійснення витрат за таких обставин, для повернення у власність забудовника багатоквартирного будинку є суперечливим та не виправданим та таким, що не може бути виконаним. Однак, як стверджує скаржник, ким реалізовані квартири, кому вони були відчужені, хто є їхнім власником наданий момент, з ким укладались договори відчуження, якщо за судовим рішенням власником будинку є ТОВ «Берег-Інтертрейд», невідомо і ліквідатор жодними документами свій висновок не підтверджує, що на переконання апелянта викликає сумнів у здійснені ліквідатором усієї повноти заходів на розшук та повернення активів боржника. Крім того, апелянт зазначає, що арбітражний керуючий звернувся до суду з позовом в якому просив суд покласти субсидіарну відповідальність на засновника та керівника ТОВ «Берег-Інтертрейд». Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2021 по справі №916/956/13(916/3449/19) в задоволенні позовної заяви відмовлено. Скаржник стверджує, що аналізуючи процес розгляду заяви ліквідатора, викладений у названому рішенні, ТОВ «ФК «Ассісто» дійшло висновку, що арбітражний керуючий навіть не намагався звернути увагу суду на те, що проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 18.02.2020, не вимагається і не є обов`язковою згідно норм КУзПБ. Апелянт відзначає, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначає, що згідно з звітом за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Берег-Інтертрейд» встановлено ознаки маніпуляцій з фінансовою звітністю, наявність дій, що призвели до погіршення фінансового стану підприємства та неспроможності останнього здійснювати господарську діяльність, отже містяться економічні ознаки дій з доведення до банкрутства. Однак, як вважає апелянт, судом не встановлено, чому при наявності вищезазначених результатів аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2021 по справі №916/956/13 (916/3449/19) ліквідатором оскаржено не було, хоча і нормами КУзПБ і ГПК України передбачена можливість оскарження такого рішення, і це також свідчить про недотримання ліквідатором ТОВ «Берег-Інтертрейд» принципу повноти дій ліквідатора Скаржник також зазначає, що аналіз положень абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. З огляду на наведене апелянт вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 65 КУзПБ, не звернуто уваги на те, що ліквідатор не вжив всіх заходів по розшуку та поверненню активів боржника, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновків про відсутність активів у ТОВ «Берег-Інтертрейд», не встановив не повноту дій ліквідатора з цього питання. Щодо оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди апелянт зазначає, що арбітражний керуючий не вчинила жодних дій щодо об`єкта нерухомості, який і досі є зареєстрованим на праві власності за боржником. При цьому, як стверджує апелянт, ліквідатор мала можливість отримати документи від БТІ щодо даного майна, однак не сплатила та не запропонувала кредиторам сплатити грошові кошти за виготовлення відповідних документів БТІ. Як вважає апелянт, ліквідатор умисно ухилилася від виконання своїх прямих обов`язків без жодного адекватного пояснення. Також, за твердженням скаржника, ліквідатор вказує на наявність дебіторської заборгованості, однак жодних активних дій щодо її повернення не здійснювала, позовні заяви подано не було, контрагентів не встановлено тощо, в той же час ліквідатор обмежилась інформацією про відсутність у відділах виконавчої служби Одеської області виконавчих проваджень, проте не відомо та не встановлено місцезнаходження виконавчих документів (у разі їх наявності, що також мало бути встановлено). Апелянт наголошує, що з звіту ліквідатора вбачається, що дії з виявлення майна боржника виконувались у 2019 (зокрема направлялись запити), однак у 2020-2021 жодних дій, щодо належного виконання обов`язків з виявлення активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів вчинено не було. На переконання апелянта, законом передбачена оплата за виконання повноважень, а не за сам факт перебування особи у статусі ліквідатора банкрута. Звіт ліквідатора не містить у собі доводів виконання повноважень ліквідатора. Особливістю у реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУПБ). Однак цього виконано ліквідатором не було, що на думку апелянта є підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/956/13 за апеляційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) та призначено справу до розгляду на 02.12.2021. Судом апеляційної інстанції отримано заперечення на апеляційну скаргу в яких арбітражний керуючий Ракіна А.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали без змін. В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що для повного про ведення інвентаризації, арбітражним керуючим було отримано, зокрема, витяги з Державного ре єстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційним кодом банкрута. Так, щодо нерухомого майна за адресою м. Одеса, провулок Онілова,30, було встановлено, що таке майно за даною адресою станом на дату проведення інвентаризації відсутнє. Встановлено, що за даною адресою знаходиться інше нерухоме майно, що значиться за адресою: м. Одеса, провулок Онілової,18 (тобто нерухоме майно, яке мало будівельну адресу: м. Одеса, провулок Онілової, буд. 26-28). Ліквідатором вста новлено, що домоволодіння, яке було розташовано за даною адресою станом на 14.01.2005 рік під час здійснення забудови житлового будинку було знищено, та земельна ділянка викорис тана для забудови зазначеного житлового будинку. За таких обставин, ліквідатор вважає, що були відсутні підс тави для внесення до інвентаризаційної відомості записів про наявність даного об`єкту. Щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Онілова,18 ( поштова адреса, будівельна адреса: м. Одеса, провулок Онілова 26-28) арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2010 року визнано ТОВ «Берег-Інтертрейд» забу довником та замовником на житловий буди нок та визнано за ТОВ "Берег- Інтертрейд" права забудовника на житловий будинок, визнано за ТОВ "Берег-Інтертрейд" право власності на житловий будинок. Однак, за твердженням ліквідатора, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради на звернення ліквідатора щодо отримання технічного паспорту на зазначену будівлю без оплати відмовилося видати такий паспорт. Враховуючи значну вартість послуги, ліквіда тор не змогла отримати паспорт із-за відсутності власних коштів. При цьому, як стверджує ліквідатор, кредитори були повідомлені про такі обставини, останнім було запропоновано у звітах вирішити це питання за їх кошти, але, кредитори не здійснили такі заходи. Разом з цим, арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що звернувшись до Єдиного реєстру судових рішень, та вивчивши зміст судових рі шень, які стосуються ТОВ «Берег -Інтертрейд» ліквідатор Ракіна A.A. встановила, що відсутня необхідність в отриманні технічного паспорту на зазначену будівлю, оскільки безліч судових рішень, які набрали законної сили доводять, що судами задоволені вимоги позивачів, та задовольняються стосовно визнання за ними права власності на нерухоме майно, в яке вони інвестували, сплатили відпо відно до умов договору та придбали право власності на це майно на законних підс тавах. При цьому у судових рішеннях суди неодноразово підкреслюють факт того, що ТОВ «Берег - Інтертрейд», хоча й визнано забудовником, але не набуло таких прав у зв`язку з не оформленням у встановленому порядку відповідних документів, а також не реєструвало право власності на новозбудований будинок. Вказані обставини, як вважає арбітражний керуючий Ракіна А.А., доводять достовірність відомостей, зазначених у інвентаризаційних відомостях про відсутність будь-якого нерухомого та рухомого майна та інших активів у банкрута для включення в ліквіда ційну масу. Щодо посилання апелянта на не оскарження судового рішення прийнятого за результатами розгляду заяви про застосування субсидіарної відповіда льності, арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що надавши об`єктивну оцінку усім обставинам, які виникли під час розгляду судом заяви ліквідатора про застосування субсидіарної відповідальності: відсутність не обхідних документів для проведення судової експертизи, хронології змін засновників з коротким часом перебування у якості засновників, строкам позовної давності, врахувавши загальну судову практику Верховного Суду з питань застосування субсидіарної відпові дальності за останній період, дійшла до висновку про не оскарження такого рішення суду. Щодо нарахування та виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому - ліквідатору Ракіній А.А., ліквідатор зазначає, що це питання є вирішеним госпо дарським судом Одеської області ухвалою суду від 04.12.2018, яка є чинною. Під час судового засідання від 02.12.2021 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з наявних матеріалів справи 08.09.2020 арбітражним керуючим Ракіною А.А. було подано до суду першої інстанції звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника станом на 01.09.2020 (т.11, а.с. 193-218). До вказаного звіту також додано звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 10.07.2018 по 01.09.2020 (т.11, а.с. 219-221). В подальшому, 09.04.2021 арбітражним керуючим Ракіною А.А. надано до суду першої інстанції звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (т.12, а.с. 61-62). У названому звіті арбітражний керуючий Ракіна А.А. пославшись на направленні запити та отримані відповіді відповідних органів, які свідчать про відсутність у боржника жодних матеріальних активів за рахунок яких можливо було б наповнити ліквідаційну масу. Також, у звіті арбітражним керуючий зазначено про звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника ТОВ "Берег-Інтертрейд" та стягнення з ОСОБА_1 46 131 558,64 грн. 01.07.2021 арбітражний керуючий Ракіна А.А. надала до суду першої інстанції клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника за підсумками ліквідаційної процедури (т.12, а.с. 127-129). В наведеному клопотанні арбітражний керуючий Ракіна А.А. посилається на звіти від 02.09.2020, від 25.03.2021 та від 16.06.2021. У відповідності до надано до вказаного клопотання протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 17.06.2021 (т.12, а.с. 130-134) комітетом кредиторів вирішено схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника за підсумками ліквідаційної процедури, а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. 05.08.2021 арбітражним керуючим Ракіною А.А. надано до суду першої інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів до якого додано звіт ліквідатора, баланс (звіт про фінансовий стан) на 17.06.2021 та реєстр вимог кредиторів станом на 17.06.2021 (т.12, а.с. 148-155). Приймаючи оскаржувані рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором було вчинено всі дії передбачені у ліквідаційній процедурі, що відповідно є підставною для затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження по справі. Також, місцевий господарський суд визнав за можливе затвердити звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороду та стягнути її з кредитора. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, з огляду на таке. Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зазначена норма кореспондується із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Такі самі положення містила частина перша статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Приписами ст. 12 Кодексу з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). У відповідності до ст. 60 Кодексу з процедур банкрутства ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Відтак, чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов`язками. При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури. При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Крім того, дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012. Обов`язком ліквідатора є належне виконання ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення наявності майна та майнових прав (обтяжень) боржника; здійснення запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження); виявлення дебіторів боржника; здійснення запитів до державних органів, в яких можуть бути зареєстровані майно або інші активи, що належать банкруту; надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів; отримання від органів державної виконавчої служби відомостей щодо виконавчих проваджень відносно банкрута. Згідно з ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Таким чином, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про ліквідацію банкрута та закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки учасників провадження у справі, в тому числі кредиторів боржника. Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та закриває провадження у справі про банкрутство. Законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому, ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.06.2018 р. у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 р. у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 р. у справі № 916/95/18. Суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника. До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають: у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КзПБ; зобов`язання осіб, які відповідають за зобов`язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України). До законних очікувань слід віднести: субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі банкрутства з вини цих осіб (ч. 2 ст. 61 КзПБ). Колегія суддів зазначає, що завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012 господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу. Однак, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі) не містить будь-якого аналізі звіту ліквідатора, доданих до звіту документів та відповідність дій ліквідатора принципу безумовної повноти та законності, що не відповідає принципу правової визначеності. Судова колегія зазначає, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку та виявлення майна, майнових прав, законних очікувань банкрута під час ліквідаційної процедури. При цьому, кількість запитів до відповідних органів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси, шляхом реалізації ліквідатором принципу повноти дій. В свою чергу, звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі. Оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Так, згідно з відомостями, що містять у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Господарським судом Одеської області, в окремому позовному провадженні за №916/956/13(916/3449/19), розглядався позов арбітражного керуючого Ракіної А.А. про покладення субсидіарної відповідальність на засновника та керівника ТОВ "Берег-Інтертрейд" та стягнення з ОСОБА_1 46 131 558,64 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2021 у задоволенні такого позову було відмовлено. При цьому, зі змісту наведеного рішення вбачається, що із таким позовом арбітражний керуючий Ракіна А.А. звернулась до суду першої інстанції 18.11.2019. В той же час, не дочекавшись результатів розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, арбітражний керуючий Ракіна А.А., 08.09.2020 подала до суду першої інстанції звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника станом на 01.09.2020. При цьому, у вказаному підсумковому звіті арбітражний керуючий Ракіна А.А. посилається на встановлені під час ліквідаційної процедури обставини, що свідчать про доведення до банкрутства боржника та звернення до суду із відповідною заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника. Також, у звіті поданому до суду 08.09.2020 арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає про звернення до Головного управління Національної поліції в Одеській області з заявою про скоєння кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 367 КК України про нанесення збитків ТОВ "Берег-Інтертрейд" діями його керівника ОСОБА_1 за період його перебування на посаді керівника боржника. Однак, як вказано арбітражним керуючим у названому звіті, за повідомленням Слідчого управління ГУНП в Одеській області, дана заява перебуває на розгляді в Приморському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Жодних відомостей щодо результатів розгляду поданої арбітражним керуючим Ракіною А.А. заяви про скоєння кримінального правопорушення, із посиланням на відповідні докази, наданий звіт не містить. Отже, у порушення принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі, не дочекавшись результатів розгляду судом заяви про покладення субсидіарної відповідальності, арбітражний керуючий Ракіна А.А. подала до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, тобто вчинила такі дії, на переконання колегії суддів, передчасно. За приписами ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. У відповідності до наданого арбітражним керуючим до звіту реєстром вимог кредиторів, до нього включено вимоги ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та Одеський міський центр зайнятості. Однак, як свідчать наявні матеріали справи, 10.08.2020, тобто до подання арбітражним керуючим Ракіною А.А. до суду першої інстанції звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" було подано до суду першої інстанції заяву про заміну кредитора правонаступником, яка була розглянута та задоволена судом першої інстанції ухвалою від 08.10.2020, тобто після подання арбітражним керуючим Ракіною А.А. підсумкового звіту. Такі дії арбітражного керуючого, а саме подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, за наявності нерозглянутих заяв про покладення субсидіарної відповідальності та заміну кредитора правонаступником, на переконання колегії суддів, є передчасними, на що не звернув уваги місцевий господарський суд під час прийняття оскаржуваної ухвали (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі). Колегія суддів також зазначає, що за приписами ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. У своєму звіті, поданому до суду першої інстанції 08.09.2020 арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що в ході проведення ліквідаційних заходів не було виявлено будь-яких активів банкрута, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторські вимоги. Однак, у відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12.10.2021 за боржником ТОВ "Берег-Інтертрейд" зареєстровано домоволодіння за адресою м. Одеса, провулок Онілової, будинок 30 загальною площею 860,6 кв.м. Натомість, у звіті арбітражний керуючий Ракіна А.А. взагалі не посилається на наявність у власності боржника такого майна, а навпаки зазначає про відсутність у боржника жодних активів. Відсутність майнових активів у боржника відображена арбітражним керуючим й в інвентаризаційних описах, що були надані до звіту. Судова колегія звертає увагу на те, що у наявних матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.01.2017 (т. 7, а.с. 153-156), яка надавалась попереднім ліквідатором до підсумкового звіту, в якій також зазначено про наявність у власності боржника домоволодіння за адресою м. Одеса, провулок Онілової, будинок 30 загальною площею 860,6 кв.м. Про передання такої довідки від попереднього ліквідатора, арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначила у наданому до суду звіті (т.11, а.с. 196). Однак, таке майно не відображено в інвентаризаційних описах, що були надані арбітражним керуючим Ракіною А.А. до звіту, що свідчить про невжиття останньою дій щодо проведення інвентаризації вищевказаного майна боржника, його реалізації, наповнення за її рахунок ліквідаційної маси боржника та погашення вимог кредиторів. До того ж, наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження вибуття із права власності боржника належного йому майна, а саме домоволодіння за адресою м. Одеса, провулок Онілової, будинок 30 загальною площею 860,6 кв.м. та вжиття арбітражним керуючим заходів щодо встановлення обставин вибуття даного майна із власності боржника та вжиття заходів з повернення його до ліквідаційної маси. При цьому, в мотивах оскаржуваної ухвали (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі) суд першої інстанції, вказуючи про належне виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків щодо виявлення майна банкрута та відсутність у боржника активів, на наявність таких доказів у матеріалах справи уваги не звернув та обмежився лише констатуванням фактів направлення запитів ліквідатором та отримання відповідей на них. Також, арбітражний керуючий Ракіна А.А. у звіті зазначає, що за результатами визчення питання щодо можливості повернення у власність боржника майна, що знаходиться за адресою м. Одеса, провулок Онілової, 18 (будівельна адреса м. Одеса, провулок Онілової, 26/28) встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2010 у справі №4/90-10-2601 ТОВ "Берег-Інтертрейд" було визнано забудовником та замовником будівництва житлового будинку за вищевказаною адресою та визнано за товариством права забудовника і право власності. За твердженням арбітражного керуючого Ракіної А.А. остання звернулась до Одеського міського бюро технічної інвентаризації і реєстрації нерухомості та за результатами такого звернення бюро повідомило, що запитувані копії документів можуть бути надані на підставі договору, укладеного з комунальним підприємством, коштом заінтересованої особи, у зв`язку із чим до вказаної відповіді було надано рахунок на суму 15 424,30 грн. У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Ракіна А.А. зазначає, що з урахуванням значної вартості послуги, ліквіда тор не змогла отримати запитувані копії документів із-за відсутності власних коштів. При цьому, як стверджує ліквідатор, кредитори були повідомлені про такі обставини, останнім було запропоновано у звітах вирішити це питання за їх кошти, але, кредитори не здійснили такі заходи Однак, колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення арбітражного керуючого Ракіної А.А. до комітету кредиторів з приводу авансування витрат на виготовлення КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» технічної документації на майно, яке на праві власності належить боржникові та прийняття комітетом кредиторів рішення про відмову у авансуванні таких витрат. Також колегія суддів зазначає, що у своєму звіті арбітражний керуючий Ракіна А.А. обмежилась лише посиланням на те, що будинок, який належить на праві власності боржникові вцілому є приватною власністю власників квартир цього будинку та особистою думкою про те, що повернення у власність забудовника багатоквартирного будинку, є суперечливим, невиправданим та не може бути виконаним. При цьому, такі твердження арбітражного керуючого не підтверджуються жодними з наявних матеріалів справи. З приводу посилання арбітражного керуючого Ракіної А.А. у запереченнях на апеляційну скаргу на судові рішення, яким за позивачами, фізичними особами, було визнано право власності на нерухоме майно, колегія суддів зазначає, що наявність таких рішень не спростовує факту існування зареєстрованого за боржником на праві власності нерухомого майна. До того ж, про наявність обставин, на які посилається арбітражний керуючий, не вказано у поданому до суду першої інстанції підсумковому звіті. З приводу поданого арбітражним керуючим Ракіною А.А. до суду першої інстанції 05.08.2021 звіту та балансу (т.12, а.с. 148-155), колегія суддів зазначає наступне. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2021 розгляд справи було відкладено на 05.08.2021, про що арбітражний керуючий Ракіна А.А. була обізнана, оскільки була присутня у судовому засіданні від 01.07.2021 (т.12. а.с. 137-142). Однак, 05.08.2021 арбітражним керуючим Ракіною А.А. подано до суду першої інстанції звіт ліквідатора та баланс (звіт про фінансовий стан) на 17.06.2021. До вказаного звіту арбітражним керуючим було надано докази його направлення учасникам справи, зокрема й ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", що підтверджується копією опису вкладення та накладною №5000024792640, які датовані 03.08.2021. Отже, звіт ліквідатора та баланс (звіт про фінансовий стан), які були подані до суду першої інстанції 05.08.2021, тобто у день прийняття оскаржуваної ухвали були (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження), направлені ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" за два дні до судового засідання. Згідно з відомостями, які містяться на офіційному веб-сайті Укрпошта, поштове відправлення №5000024792640 адресоване ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", було вручено товариству лише 13.08.2021. Судова колегія зазначає, що за приписами ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. З огляду на наведені обставини та приписи чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що несвоєчасне направлення ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" звіту ліквідатора та балансу (звіту про фінансовий стан), позбавило можливості товариство ознайомитись з їх змістом та, за наявності, висловити свої заперечень щодо такого звіту. Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу неотримання ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2021, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи. Так, у відповідності до рекомендованого повідомлення від 07.07.2021, зазначена ухвала суду першої інстанції була отримана ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" - 16.07.2021 (т.12, а.с. 147). З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційних баланс боржника та закрито провадження по справі. Щодо ухвали про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди, колегія суддів зазначає таке. Згідно з ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. За приписами ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15). При цьому, правомірним є покладення оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів лише у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів. Разом з цим, як вже зазначалось колегією суддів, висновки суду щодо відсутності майна боржника є передчасними та суперечать іншим відомостям, зокрема щодо наявності на праві приватної власності у боржника нерухомого майна, які не спростовані. За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди та понесених витрат та їх стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» є необґрунтованими та передчасними. Наведене зумовлює прийняття судом апеляційної інстанції рішення про скасування ухвал Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) та направлення справи №916/956/13 на розгляд господарського суду Одеської області. Заява ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну кредитора та боржника правонаступником, з якою останній звернувся до суду апеляційної інстанції 23.11.2021 не розглядається колегією суддів, оскільки, станом на дату подання такої заяви, як вже було зазначено вище, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Берег-Інтертрейд" було закрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. З огляду на викладене, закриття провадження у справі - це закінчення діяльності суду з розгляду справи. Водночас, виходячи з положень чинного законодавства, зокрема ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, питання про заміни кредитора у справі про банкрутство можливо розглядати лише в межах справи про банкрутство, провадження у якому триває. Втім, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції щодо передчасності, у тому числі закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Берег-Інтертрейд", скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 та направлення справи на розгляд суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ТОВ «ФК «Ассісто» не позбавлено можливості звернутися із відповідною заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство до суду першої інстанції. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) скасуванню із направленням справи №916/956/13 розгляд Господарського суду Одеської області. Керуючись статтями 264, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвали Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди) скасувати. Справу №916/956/13 направити на розгляд господарського суду Одеської області. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Мишкіна М.А.