Ухвала КАС ВС № 160/4290/21

УХВАЛА 08 грудня 2021 року м. Київ справа № 160/4290/21 адміністративне провадження № К/9901/41897/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши матеріали касаційної скарги приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №160/4290/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2019 року №59097594; визнати протиправною та скасувати зазначену постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та відкриття виконавчого провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження його майна, тобто з порушенням правил територіальної діяльності. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, позов задоволено частково, визнана протиправною та скасована постанова про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2019 року №59097594, винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. В решті позовних вимог відмовлено. 18 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №160/4290/21. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. У касаційній скарзі заявник послався на те, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, оскільки наразі не існує висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія звертає увагу скаржника, що 15 липня 2021 року Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийнято постанову в справі №380/9335/20, у якій Суд указав, що саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду під час перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №380/9335/20 констатував правильність відповідних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі №380/7750/20, та не убачав підстав для відступлення від вказаної правової позиції. Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №160/4290/21.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду