LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/1508/21

від 07.12.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1508/21 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 28.10.2020 №0001820707 про застосування штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись і вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями є хибними, позаяк під час видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №232603082201901815 було помилково зазначено термін її дії з 10.07.2019 до 10.07.2020, оскільки строк дії ліцензії мав становити з 16.07.2019 по 15.07.2020. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в період з 11.07.2020 по 15.07.2020 позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Третя особа відзив на апеляційну скаргу не подавала, будь-які її письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. В апеляційній скарзі позивач висловив бажання брати участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, однак, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що участь сторін під час апеляційного розгляду справи не є обов`язковою, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні. ГУ ДПС у м.Києві подало до суду клопотання про заміну відповідача правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 визначено ліквідацію ГУ ДПС у м.Києві з передачею прав та обов`язків до Державної податкової служби та її територіальним органам, як відокремленим підрозділом юридичної особи публічного права. Таким чином, клопотання про заміну відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача його правонаступником ГУ ДПС у м.Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 19.06.2015, основний вид економічної діяльності - 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (а.с.55-56). В період з 22.09.2020 по 01.10.2020 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 331/23-23-07-3164722236, зареєстрований в органі ДПС 02.10.2020 (а.с.12-15), в якому зафіксовано порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме 11.07.2020 о 14:51:43 через РРО з фіскальним номером 3000759180 реалізовано «пиво» за ціною 54 грн та видано фіскальний чек. Вказана операція здійснена платником без придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольною продукцією. На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2020 №0001820707, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 17000,00 грн (а.с.16). Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до ч.20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно з ч.30, 34 ст.15 наведеного Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Частиною 2 ст.16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Відповідно до ч.1, 2 ст.17 наведеного Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Так, з наявного в матеріалах справи викопіювання з почекової інформації РРО за період з 11.07.2020 по 12.07.2020 щодо позивача (а.с.150) вбачається, що останнім 11.07.2020 о 14:31:49, 12.07.2020 об 11:10:14, о 16:20:54 та о 18:45:33 було реалізовано «пиво». Факт реалізації пива у вказаний період позивачем не заперечується, натомість він стверджує, що у вказаний період у нього була дійсна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Позивачем подано до матеріалів справи копії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема, №23260308201901815 з терміном дії з 10.07.2019 до 10.07.2020 (а.с.29) та №23260308202001709 з терміном дії з 16.07.2020 до 16.07.2021 (а.с.31). Разом з тим, будь-яких доказів наявності у ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 11.07.2020 до 15.07.2020 суду надано не було. Матеріали справи містять копію заяви позивача щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зареєстрована контролюючим органом 09.07.2019 (а.с.133) в якій заявником самостійно визначено дату початку дії ліцензії - 10.07.2019, що спростовує твердження апелянта про допущення податковим органом помилки при визначенні строку дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №23260308201901815. Також, у своїй заяві від 25.06.2020 щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с.137-138) позивачем також самостійно визначено дату початку її дії - 16.07.2020. При цьому, незважаючи не те, що позивач отримав відповідні ліцензії у паперовому вигляді і був достеменно обізнаний про термін їх дії, який не охоплював період з 11.07.2020 по 15.07.2020, у вказаний період ним було здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме реалізовано «пиво», що є порушенням ст.15 Закону № 481/95-ВР, внаслідок чого до нього правомірно застосовано штрафні санкції, передбачені ч.2 ст.17 наведеного закону. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 73 КАС України). Згідно із ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог ст.15 Закону № 481/95-ВР в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн є правомірним, тому підстави для його скасування відсутні. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Замінити відповідача Головне управління ДПС у місті Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м.Києві (відокремленим підрозділом Державної податкової служби України). Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 07 грудня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»