Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2083/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 р.Справа № 440/2083/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції А.Б. Головко) від 15.06.2021 року (повний текст рішення складено 25.06.21 року) по справі № 440/2083/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України треті особи Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України, у якому просила: - визнати вибраний позивачем варіант відповіді у практичній частині електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, а саме: у завданні з вирішення запропонованих їй системою п`яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, більш правильною помилку ніж ту, що визначила система, та зарахувати додатково один бал; - визнати результат складання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування (практичних завдань) кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю позивача виконаним та зарахувати загальну кількість балів за складання практичних завдань електронного анонімного тестування (ІІІ етап) у сумі 24 бали; - визнати позивача такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю; - скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 1 від 04.12.2020 про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині такої відмови позивачу; - зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти відповідне рішення за результатами проведеного 04.12.2020 кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю стосовно позивача з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення №1 від 04.12.2020 року в частині відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є протиправним, оскільки при виконанні завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту та вирішенні запропонованих їй системою п`яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, позивач вибрала із запропонованих системою десяти варіантів помилок - п`ять, які дійсно були помилковими, але система з невідомих причин визначила обрані варіанти як неправильні. Крім того, за твердженням позивача, в порушення вимог пункту 25 Порядку, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1905/5, другий примірник імені входу для складення кваліфікаційного іспиту не був жодним чином запечатаний та крім логіну містив також пароль входу, ідентичний тому, що був отриманий позивачем. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у задоволенні позовної заяви відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив належним чином та не врахував обґрунтування позивача щодо того, що вибраний нею варіант відповіді у практичній частині електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, а саме у завданні з вирішення запропонованих їх системою п`яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, є більш правильною помилкою, ніж той, що визначила система, що є достатньою підставою для зарахування додаткового одного балу. Зазначила, що судове рішення має бути спрямоване на дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких подано позов. Натомість, приймаючи до уваги відповіді та варіанти, що позначені системою як вірні, враховуючи надані позивачем обґрунтування завдань та відповідей, вважає, що скаржник не може бути позбавлена права на визнання результату складання практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю пропорційно до наданих правильних юридично значимих відповідей. Відповідачами надано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в кому просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача подав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі позивача та його представника. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивача було допущено до складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю 04.12.2020 року згідно графіку проведення іспиту. Перед початком кваліфікаційного іспиту позивач отримала ім`я входу і пароль для входу в систему (ім`я входу: ІНФОРМАЦІЯ_2; пароль: ІНФОРМАЦІЯ_3). Згідно екзаменаційної відомості за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивач набрала 88 балів та була допущений системою до виконання практичної частини. За результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування позивач. набрала за виконання ситуаційних завдань - 21 бал та автоматично була допущена системою до виконання практичних завдань. За результатами виконання практичних завдань позивач набрала 23 бали. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 04.12.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугував факт набрання позивачем за результатами виконання практичних завдань 23 балів, що є меншою кількістю балів, передбаченою для успішного складання кваліфікаційного іспиту (24 бали). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю прийнято уповноваженим на це органом, у межах та у спосіб, передбачений законом. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про нотаріат" №3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ), нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У відповідності до частини першої статті 10 Закону №3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України. Порядок складання особами кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Комісією встановлюється Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року № 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 року за №926/19664 (далі - Порядок №1905/5). У відповідності до пункту 2 Порядку № 1905/5 Вища кваліфікаційна комісія нотаріату далі - Комісія): приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту; проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво га контроль за діяльністю нотаріату (далі - особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації). Згідно з пунктом 19 Порядку №1905/5 об`єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту. Пунктами 21, 22 Порядку №1905/5 передбачено, що кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань. Зразок екзаменаційних завдань розміщується на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 23 - 25 Порядку №1905/5 електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин. Електронне анонімне тестування проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, відповідно до затвердженого Комісією графіка. Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом. Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації. Згідно з п. 30 та п. 32 Порядку №1905/5 оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Згідно пункті 31 - 37 Порядку №1905/5 теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше вісімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі у зв`язку із закінченням часу, відведеного для виконання теоретичної частини, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше вісімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування. Практична частина електронного анонімного тестування включає в себе ситуаційні завдання та практичні завдання. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Ситуаційні завдання практичної частини електронного анонімного тестування (далі - ситуаційні завдання) включають в себе п`ять завдань по п`ять питань кожне. До кожного питання ситуаційного завдання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним та оцінюється системою в один бал. Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до виконання практичних завдань. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит. Результати виконання ситуаційних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення. Виконання практичних завдань практичної частини електронного анонімного тестування (далі - практичні завдання) полягає у вирішенні особою запропонованих їй системою п`яти практичних ситуацій, що виникають під час здійснення нотаріальної діяльності, шляхом опрацювання запропонованого системою до кожного практичного завдання одного нотаріального документа або його фрагмента та надання відповіді на одне тестове питання. Нотаріальний документ або його фрагмент містить п`ять змістовних помилок. До нотаріального документа або його фрагмента системою пропонується десять варіантів можливих помилок, з яких п`ять дійсно є помилками. Надання відповіді на це завдання полягає у виявленні в нотаріальному документі або його фрагменті п`яти помилок та їх виборі із запропонованих системою варіантів. Правильно вибрана помилка оцінюється системою в один бал. Тестове питання сформовано відповідно до наданої системою практичної ситуації і містить чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним. Правильно вибраний варіант відповіді оцінюється системою в один бал. Практичні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти чотирьох балів. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання практичних завдань, електронне анонімне тестування автоматично припиняється системою та особа вважається такою, що не склала іспит. Результати виконання практичних завдань формуються системою у вигляді відповідного повідомлення. Пунктом 40 Порядку №1905/5 передбачено, що після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головуючим на засіданні та секретарем Комісії. Відповідно до п. 41 Порядку №1905/5, Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комісія не приймає безпосередню участь в оцінюванні результатів пройдених учасниками теоретичної та практичної частин електронного анонімного тестування, оскільки таке оцінювання здійснюється системою. Не погоджуючись із правомірністю оскаржуваного рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, позивач посилається на невірне визначення системою варіантів правильних відповідей у практичних завданнях № 1 та № 2 практичної частини анонімного тестування, розроблених Департаментом державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України. Так, на думку позивача, у завданні № 1 нею вірно було надано відповідь "Заповіт записаний мною, нотаріусом, зі слів Особи 1" замість варіанта відповіді "прихованого правочину", а у завданні № 2 вірно надано відповідь "ЗАПОВІТ ПОДРУЖЖЯ" замість варіанта відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, колегія суддів дійшла висновку про наступне. З приводу обраної позивачем відповіді "Заповіт записаний мною, нотаріусом, зі слів Особи 1", колегія суддів зазначає, що вказана відповідь не може вважатись помилкою запропонованого документа, оскільки відповідні повноваження нотаріуса прямо передбачені пунктом 1.7 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296/5. При цьому, згідно частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, Цивільний кодекс України передбачає такий вид правочинну як удаваний, правові наслідки вчинення якого регулюються окремою статтею Цивільного кодексу України, та він не містить такого поняття як прихований правочин, а тому відповідь "прихованого правочину" обґрунтовано визначена відповідачем як вірна. З приводу завдання № 2 колегія суддів вказує, що відповідно статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1243 Цивільного кодексу України врегульовані цивільні правовідносини щодо складання заповіту подружжя. Так, згідно частин 1, 2 статті 1243 Цивільного кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. Таким чином, заповіт подружжя є одним із видів заповіту, виокремлений у Цивільному кодексі України, правове регулювання якого здійснюється окремою статтею. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку помилкою документа та правильною відповіддю у завданні № 2 є варіант відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", оскільки згідно частини статті 43 Закону України "Про нотаріат" при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів. Згідно частини 5 статті 44 Закону України "Про нотаріат" у разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, податкових органів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи. Згідно частини 2 статті 51 Закону України "Про нотаріат" якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, вправі залишити цей документ і надіслати його до експертної установи (експерта) для проведення експертизи, оплата якої здійснюється в установленому законом порядку. За викладених обставин, враховуючи, що нотаріус повинен перевірити факт відсутності помилки в документі, що посвідчує особу, а дата 29 лютого має місце лише у високосний рік, при цьому 1955 рік таким не був, а відтак відповідач правильно визначив помилкою документа та правильною відповіддю варіант відповіді " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Доводи скаржника про заборону використання джерел інформації на паперових чи електронних носіях, що унеможливило встановити кількість днів у лютому 1955 року та визначити цей рік як не високосний, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки визначення року як високосного не потребує здійснення складних арифметичних дій. При цьому, вирішення вказаного завдання можливо також у порядку застосування методу виключення правильних варіантів відповідей, які ґрунтуються на нормах законодавства. На підставі викладеного, незгода позивача із оскаржуваним рішенням у зв`язку з тим, що надані нею відповідні на завдання є більш правильними, ніж визначено системою, колегія суддів вважає помилковими з вищезазначених підстав та такими, які є виключно її суб`єктивною думкою. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, враховуючи, що позивач за результатами виконання практичних завдань набрала 23 бали, що є меншою кількістю балів, передбаченою для успішного складання кваліфікаційного іспиту (24 бали), колегія суддів дійшла висновку, що прийняте комісією рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування у судовому порядку. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). При цьому, оскільки вимоги про зобов`язання Міністерство юстиції України прийняти відповідне рішення за результатами проведеного 04.12.2020 кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю стосовно позивача є похідними від вимог про скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, підстави для їх задоволення також відсутні. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року по справі №440/2083/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 08.12.2021 року