Постанова 4851 № 547/725/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 р.Справа № 547/725/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дзюбан Едуарда Вікторовича на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Самойленко Л.М., смт. Семенівка, повний текст складено 13.09.21 року по справі № 547/725/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дзюбана Едуарда Вікторовича , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ВСТАНОВИВ: 12 серпня 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач, посилаючись на безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, просив суд визнати протиправною та скасувати вказану постанову серії БАА № 130708 від 28.07.2021, винесену інспектором ВБДР УПП у Полтавській області ДПП Дзюбаном Едуардом Вікторовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності та стягнути на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у сумі 454,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора ВБДР УПП у Полтавській області ДПП Дзюбана Е.В. серії БАА № 130708 від 28.07.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП за те, що 28 липня 2021 року о 13:05 на 2 км автодороги О1701378 Мостовівщина-Великі Кринки-Глобине, позивач керував транспортним засобом SHACMAN SX 32386-Т 384 з реєстраційним номером НОМЕР_1 з вантажем, у якого навантаження на здвоєну вісь становило 20890 кг при допустимій 16000 кг, чим порушив вимоги п.п. 22.5 ПДР України. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки відсутній склад самого адміністративного правопорушення. Інспектором Дзюбаном Е.В. не було прийнято до уваги, що згідно примітки до статті 132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13.09.2021р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дзюбана Едуарда Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 130708 від 28.07.2021, винесену інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дзюбаном Едуардом Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дзюбаном Едуардом Вікторовичем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності внаслідок скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначає, що ч. 1 ст. 132-1 КУпАП встановлює окремий склад правопорушення, ніж ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. За порушення вимог ч. 1 ст. 132-1 КУпАП притягується саме водій, який здійснював перевезення великогабаритного вантажу без відповідного на те дозволу. А ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, встановлює відповідальність для іншого суб`єкта - особу, за якою зареєстровано транспортний засіб. Також зазначає, що питання подальшого руху великовагового транспортного засобу входить до компетенції працівників Укртранспезпеки, яким надано повноваження щодо вжиття заходів щодо сплати за проїзд чи усунення порушень вимог законодавства іншим чином. Працівники Національної поліції не уповноважені ні на справляння плати за проїзд великовагових транспортних засобів, ні на перешкоджання їх руху іншим чином. Для цього працівникам Національної поліції не надано жодних повноважень. У конкретному випадку водієм було вирішено питання щодо справляння плати за проїзд, в тому числі у подвійному розмірі за пройдений маршрут, із працівниками Укртрансбезпеки. Даний факт не зафіксовано на відеозапис, оскільки це питання не входить до сфери відання патрульної поліції. Окрім цього, твердження суду І інстанції, що питання подальшого руху транспортного засобу якимось чином впливає на те, що вагові параметри автомобіля не були перевищені, є необґрунтованими. Враховуючи викладене, вважає, рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 547/725/21 є необґрунтованим та прийнятим при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. Правильне застосування норм процесуального права та з`ясування усіх обставин у справі мало б своїм наслідком врахування судом всіх доводів, аргументів і доказів сторін. Зважаючи на вищевикладене просить скасувати рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 547/725/21 за позовом ОСОБА_2 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дзюбана С.В., Департаменту патрульної поліції. Ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог. Розгляд справи просить провести без його участі. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Окрім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Позивач та відповідач повідомлені на електронні адреси, які містяться а матеріалах справи. Також сторони про дату, час і місце розгляду справи, повідомлялись шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в постанові серії БАА № 130708 від 28.07.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП за те, що 28 липня 2021 року о 13:05 на 2 км автодороги О1701378 Мостовівщина-Великі Кринки-Глобине, позивач керував транспортним засобом SHACMAN SX 32386-Т 384 з реєстраційним номером НОМЕР_1 з вантажем, у якого навантаження на здвоєну вісь становило 20890 кг при допустимій 16000 кг, чим порушив вимоги п.п. 22.5 ПДР України (а.с. 9), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.132-1 КУпАП. Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до абз. 1 п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі КУпАП) встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%. Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За правилами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В оскаржуваній постанові визначено, що позивач 28.07.2021 о 13 год. 05 хв. на автодорозі О-1701378 Мостовівщина-Великі Кринки-Глобине (2 км), керуючи транспортним засобом SHACMAN SX 32386-Т 384 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перевозив вантаж, навантаження на задню здвоєну вісь якого становила 20890 кг при допустимій 16000 кг, чим порушив п. п. 22.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Тобто, підставою для прийняття оскаржуваної постанови став висновок відповідача щодо вчинення позивачем правопорушення, пов`язаного з перевищенням габаритно- вагових параметрів транспортного засобу. При цьому, відповідачем визначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Однак, згідно примітки до статті 132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Положеннями ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності саме за порушення ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Разом з тим, у фабулі цієї постанови зазначено, що позивач 28.07.2021 о 13 год. 05 хв. на автодорозі О-1701378 Мостовівщина-Великі Кринки-Глобине (2 км), керуючи транспортним засобом SHACMAN SX 32386-Т 384 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перевозив вантаж, навантаження на задню здвоєну вісь якого становила 20890 кг при допустимій 16000 кг, чим порушив п. п. 22.5 ПДР. При цьому в оскаржуваній постанові крім визначення ваги транспортного засобу інших порушень передбачених п. п. 22.5 ПДР інспектор не зазначає . Таким чином, відповідачем фактично зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а не ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. У спірній постанові поліцейським не відображеного того, що позивач керував транспортним засобом SHACMAN SX 32386-Т 384 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перевозив вантаж, навантаження на задню здвоєну вісь якого становила 20890 кг при допустимій 16000 кг, без наявності відповідного дозволу чи інших документів. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ч. 1 ст. 132-1 КУпАП встановлює окремий склад правопорушення, ніж ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. За порушення вимог ч. 1 ст. 132-1 КУпАП притягується саме водій, який здійснював перевезення великогабаритного вантажу без відповідного на те дозволу. Однак даний факт не знайшов свого відображення у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Колегія суддів зазначає, що враховуючи зміст оскаржуваної постанови та примітку до ч. 1 ст.132-1 КУпАП підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП не встановлено, оскільки оскаржуваною постановою не встановлено адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. З урахуванням вищенаведеного доводи відповідача щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог п.п. 22.5 ПДР України за що передбачена відповідальність ч.1 ст.132-1 КУпАП є помилковими. З урахуванням вищенаведеного, враховуючи примітку до ч. 1 ст.132-1 КУпАП підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП не встановлено інші доводи сторін щодо правомірності чи не правомірності оскаржуваної постанови не впливають на вирішення справи по суті. Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не здійснювалося перешкоджання руху транспортного засобу, оскільки в даному випадку це не стосується складу правопорушення. Проте вищенаведені висновки суду першої інстанції не призвели до не вірного вирішення справи по суті. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13.09.2021 по справі № 547/725/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло