Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 621/990/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 р.Справа № 621/990/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Філіп`єва В.В., вул. Леніна, 6, м. Зміїв, Харківська область, 63404, повний текст складено 08.10.21 року по справі № 621/990/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області третя особа Інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Хачатрян Шаварш Артюнович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу № 2 роти № 6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Хачатрян Шаварш Арутюнович, в якому просив суд: - скасувати постанову серії ДП18 № 672501 від 06.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесеної інспектором 6 роти батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Хачатрян Шаваршем Арутюновичем та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про неправомірність оскаржуваної постанови, оскільки в порушення вимог ст. 268 КУпАП, позивачу не було роз`яснено належним чином права, не надано для ознайомлення матеріали справи щодо порушення норм Митного кодексу, і при цьому інспектор поліції ухвалив постанову в частині правопорушення, передбаченого ч. 8 ст.121 КУпАП, без належних доказів та поза межами повноважень. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 04.10.2021 позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 672501, складену інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону №2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції Хачатряном Шаваршем Арутюновичем в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 122 КУпАП скасовано та закрито провадження по справі в цій частині. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - на користь позивача ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 18,16 (вісімнадцять гривень 16 коп). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач та третя особа не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу. Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, 06.05.2021 інспектором 6 роти батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Хачатряном Шаваршем Арутюновичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 672501, якою на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 8 ст. 121 КУпАП накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 06.05.2021 о 13.05 годині, в місті Харків по проспекту Льва Ландау, 27, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом ВМW-530, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним Польща, порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 36 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год (Трукам 000709). Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВМW-530, реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, порушено строки його переміщення в митному режимі транзиту. Згідно ІПНП даний транспортний засіб ввезено 13.06.2018 через пункт пропуску Гоптівка Нехотєєвка, чим ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 381, 95 Митного кодексу України та пункту 12.4 Правил дорожнього руху. Додатками до постанови зазначено відео Трукам 000709 та відео бодікам ВН-01345. Позивачеві роз`яснено права за статтею 268 КУпАП, порядок та строки оскарження за статтею 289 КУпАП та вручено копію вказаної постанови, що підтверджується його особистим підписом (а.с.48) Не погодившись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне. Так, поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух". Статтею 1 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 12.4 розділу 12 "Швидкість руху" ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 8 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Статтею 380 Митного кодексу України, визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Відповідно до ст. 95 Митного кодексу України, строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту встановлено 10 діб. Згідно ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 40). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Також, колегія суддів звертає увагу, що підстави зупинки поліцейським транспортного засобу наведені у статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до ч. 1 якої поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Зі змісту відзиву на позовну заяву встановлено, що підставою зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням позивача слугував факт порушення останнім Правил дорожнього руху, а саме п. 12.4 ПДР України. Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис колегія суддів зазначає, що на рухомий автомобіль під керуванням позивача наведено ціль та здійснювався замір швидкості. В цей момент видно значне дрибіжання приладу TruCam, що свідчить про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук). Відповідачем та третьою особою не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача. Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, приписи ч. 1 цієї статті встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. З урахуванням тієї обставини, що відповідачем та третьою особою не надано будь-яких доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, колегія суддів приходить до висновку про не доведеність поліцейським правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, що свідчить про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Крім того, колегія суддів зазначає, що зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме в частині зазначення дати прийняття оскаржуваного рішення, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією рапорту відповідача. Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. З урахуванням вказаного вище, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, у зв`язку з невідповідністю висновків викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, а також у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції від 04.10.2021 з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 АС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.10.2021 по справі №621/990/21 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області третя особа Інспктор взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Хачатрян Шаварш Артюнович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити. Скасувати постанову серії ДП18 № 672501 від 06.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесеної інспектором 6 роти батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Хачатрян Шаваршем Арутюновичем та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 08.12.2021 року