Постанова Волинський апеляційний суд № 161/14654/20

Справа № 161/14654/20 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/1344/21 Категорія: 37 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л. В., Киці С. І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Луцьк» до ОСОБА_1 , треті особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про стягнення франшизи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ТзОВ «Гемо Медика Луцьк» звернулось до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 05.05.2020 р. ОСОБА_2 приблизно о 09.00 год. по просп. Відродження в м. Луцьку, керуючи автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_1 , вчинила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2020 р. у справі №161/7169/20 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень. Також позивач вказує, що ПрАТ «СК «Уніка» йому виплатило страхову суму в розмірі 271 440,00 грн, зменшивши розмір страхового відшкодування на суму франшизи 30 160,00 грн. У зв`язку з цим ТзОВ «Гемо Медика Луцьк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь невиплачену франшизу в розмірі 30 160,00 грн, а також понесені судові витрати. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_3 у користь ТзОВ «Гемо Медика Луцьк» франшизу в сумі 30160 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн та на правничу допомогу в сумі 2000 грн. Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Вважає, що незрозумілим є застосування судом до франшизи розміру 10% від страхової суми, а не 2%, а також вказує на те, що невірно була визначена вартість пошкодженого автомобіля та матеріального збитку. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Гемо Медика Луцьк" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, покликаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення та безпідставність поданої апеляційної скарги. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. Згідно зі ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2020 р. приблизно о 09.00 год. в м. Луцьку на просп. Відродження, 6 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Volkswagen Polo», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Згідно з постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2020 р. у справі №161/7169/20 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Toyota Auris», державний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», що підтверджується полісом №АО/1286556. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено у розмірі 100000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн. Автомобіль «Volkswagen Polo», д.н. НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Луцьк», застрахований відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «Каско Corporate» №004110/4100/0000024 від 05.02.2020 р., укладеного з ПрАТ «СК «Уніка». Відповідно до п. п. 1.1., 1.2.4. цього договору страхування дійсна вартість автомобіля «Volkswagen Polo», д.н. НОМЕР_2 , та страхова сума становлять 301 600,00 грн. Пунктом 1.2.2.1. договору страхування визначено, що розмір франшизи (безумовної) на випадки повного конструктивного або фізичного зруйнування транспортного засобу складає 10% від страхової суми, тобто 30 160,00 грн. Згідно з умовами страхування до договору страхування повне конструктивне або фізичне зруйнування транспортного засобу це випадки, коли вартість відновлювального ремонту на момент настання страхового випадку становить понад 75% ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу та додаткового обладнання, що вказані в п. 1.1. та п. 1.1.2. договору страхування. Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, №3482 від 14.05.2020 р. ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo», д.н. НОМЕР_2 , становить 280 570,58 грн, вартість відновлювального ремонту 217 197,97 грн. Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску, був фізично зруйнований, оскільки вартість відновлювального ремонту становить 77,4% (понад 75%). З матеріалів справи також вбачається, що страховик ПрАТ «СК «Уніка», виконуючи свої майнові зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №004110/4100/0000024 від 05.02.2020 р., виплатив позивачу ТзОВ «Гемо Медика Луцьк» страхове відшкодування в розмірі 271 440,00 грн, зменшивши розмір страхового відшкодування на суму франшизи 30 160,00 грн (301 600,00 грн 30 160,00 грн. = 271440,00 грн). Факт виплати страхового відшкодування у вищевказаному розмірі учасники процесу визнають. Предметом спору є стягнення невиплаченої франшизи за договором добровільного страхування наземного транспорту №004110/4100/0000024 від 05.02.2020 р. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України "Про страхування"№ 85/96ВР від 01.03.1996 р., Правилами добровільного страхування транспорту" та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України. Закон № 1961-IV є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1). Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладені договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Статтею 526 ЦК України, визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Разом з тим, відповідачем відповідно до норм чинного законодавства та умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не компенсовано позивачу франшизу у сумі 30160, 00 грн, а тому вона підлягає примусовому стягненню з відповідача. Покликання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не надано оцінки обставинам справи, а саме тому, що вартість відновлювального ремонту може становити 217 197,97 грн, отже вартість відновлювального ремонту не перевищує 75% від ринкової (дійсної) вартості пошкодженого транспорту позивача, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази на спростування даної обставини. Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку суми франшизи також не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як вбачається зі змісту п.1.2.2.1 договору страхування розмір франшизи (безумовної) на випадки повного конструктивного або фізичного зруйнування транспортного засобу визначено - 10% від страхової суми, а саме 30160 грн, оскільки п.1.2.4 договору встановлено страхову суму в розмірі 301600 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи щодо суми нанесених збитків, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, та вирішив спір відповідно до закону. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 08 грудня 2021 року. Головуючий Судді