Ухвала КГС ВС № 922/1008/20

УХВАЛА 06 грудня 2021 року м. Київ Справа № 922/1008/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2021 за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - КП "Харківводоканал", про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод, зобов`язання повернути земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: 15.11.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Харківська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2021. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно з пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За змістом частини другої статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду Харківської області від 30.07.2021 про відмову в роз?ясненні рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2020 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, якою залишено без змін вказану ухвалу суду. Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. За приписами пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції про роз`яснення чи відмову у роз`яснення судового рішення (пункт 20 частини першої статті 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997). Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства. Положеннями статті 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. За вказаних обставин незважаючи на те, що в оскарженій у касаційному порядку постанові суду апеляційної інстанції зазначено про можливість її оскарження відповідно до положень ГПК України, виходячи з того, що законодавець не наділив суд апеляційної інстанції визначати перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, наведені вище положення законодавства є зрозумілими і не викликають неоднозначного тлумачення, враховуючи наведену прецедентну практику Європейського суду з прав людини, у скаржника не було правомірних очікувань, а отже і правових підстав на звернення із касаційною скаргою на вказані судові рішення. Таким чином виходячи зі змісту приписів пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, оскаржувані ухвала і постанова про відмову в роз?ясненні рішення касаційному оскарженню не підлягають. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2021 у даній справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/1008/20 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2021.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Г.М. Мачульський Судді Є.В. Краснов В.Ю. Уркевич