Постанова Одеський апеляційний суд № 516/55/19

Номер провадження: 22-ц/813/479/21 Номер справи місцевого суду: 516/55/19 Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: відповідача акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представника відповідача Яковлєвої-Ангеловської О.А., від позивача ОСОБА_1 не з`явились, переглянувши справу №516/55/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення безпідставно набутих грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 12 червня 2019 року у складі судді Мисливої Л.М., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 16 квітня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що у 2018 році отримала у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» банківську картку з рахунком № НОМЕР_1 …. …. 1053, отже з моменту отримання/видачі картки між нею та відповідачем був укладений Договір про надання банківських послуг, тому правовідносини як такі, що ґрунтуються на підставі Договору про надання банківських послуг, є споживчими та регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Позивач зазначила, що АТ КБ «ПриватБанк» без її згоди здійснив безпідставне списання на свою користь з її картки грошові кошти в розмірі 10 695,67 грн. незважаючи на те, що жодної заборгованості перед банком не має. З її згоди відкрито лише рахунок №5168 …. …. 1053, всі інші рахунки відкрито без її відома та згоди, тому підлягають закриттю як незаконно відкриті. Посилаючись на незаконне списання коштів з рахунку, позивач ОСОБА_1 після уточнення 28 травня 2019 року вимог остаточно просила: зобов`язати відповідача встановити нульовий залишок коштів на всіх існуючих рахунках ОСОБА_1 , крім рахунку №5168 …. …. 1053; зобов`язати закрити всі рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , крім рахунку №5168 …. …. 1053; заборонити зберігати та обробляти персональні дані як суб`єкта кредитної лінії; стягнути з відповідача заборгованість в сумі 71 022,39 грн., з яких основна сума заборгованості 18443,41 грн., інфляційні втрати 490,25 грн., проценти 142,3 грн., пеня 51946,43 грн. (т.1 а.с.1-10, 70-75, 114-119). Ухвалою судді Теплодарського міського суду Одеської області від 17 квітня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.23). Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №б/н від 25 травня 2010 року та отримано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згодом ОСОБА_1 переоформила кредитну картку на клас вище «Gold» картка. ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання щодо умов кредитних договорів, а саме відносно щомісячного погашення кредиту, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість. Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною заявки позичальника на отримання кредиту, що разом складають кредитний договір, позичальник доручає банку списувати кошти із всіх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за заявою та цими умовами, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Спірні правовідносини виникли з договору (угоди) між ними, який не являється нікчемним і не визнаний судом недійсним (а.с.66-68, 81-83). Рішенням Теплодарського міського районного суду Одеської області від 12 червня 2019 року позов задоволено частково; зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» встановити нульовий залишок коштів на всіх існуючих рахунках ОСОБА_1 , крім карткового рахунку № НОМЕР_1 …. …. 1053; стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти в сумі 18443,41 грн., інфляційні втрати 490,25 грн., проценти в сумі 142,30 грн., а всього 19075,96 грн.; в іншій частині вимог відмовлено; стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1536,80 грн. (т.1 а.с.141-146). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимог і ухвалити нове рішення про задоволення позову в частині вимог про стягнення пені в розмірі 51946,43 грн., в решті рішення залишити без змін (т.1 а.с.196-203). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення в оскаржуваній частині з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Судом не було установлено, що між ОСОБА_1 та Банком існують договірні відносини, в яких ОСОБА_1 є споживачем. ОСОБА_1 є клієнтом Банку, а отже відповідно до пункту 1.1.135 Умов та Правил одержує банківські послуги та є споживачем. ОСОБА_1 має у Банку поточний рахунок № НОМЕР_1 …. …. 1053, який відповідно до пункту 1.1.1.55 Умов та Правил відкривається на договірній основі між Банком та Клієнтом. ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг, між нею та Банком існує договір банківського обслуговування, а відповідно до пункту 2.1.2.2 Умов та Правил між ОСОБА_1 та Банком існує Договір банківського рахунку. Таким чином, між ОСОБА_1 та Банком існують договірні відносини, у яких ОСОБА_1 виступає споживачем банківських послуг, суд ці відносини не встановив, що призвело до не застосування частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до вимоги про стягнення з Банку на користь ОСОБА_1 пені в розмірі 51946,43 грн., нарахованої за безпідставно утримувані кошти. З моменту зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 до моменту подання позову (та уточнень від 22 травня 2019 року) банк увесь цей час не виконував свій обов`язок щодо збереження цих коштів та видачі/зняття їх за дорученням ОСОБА_1 , а отже не надавав послугу щодо збереження коштів та їх видачу, тому відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» Банк зобов`язаний виплатити ОСОБА_1 пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення надання послуг щодо збереження її коштів та їх видачу. Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої вказаним Законом у вигляді сплати пені в розмірі 3% від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення суду. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог і ухвалити нове рішення про відмову в частині вимог про зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно утриманих коштів, інфляційних втрат, процентів; про покладення судових витрат на позивача; в решті рішення залишити без змін (т.1 а.с.157-161). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення в оскаржуваній частині з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Посилаючись як на преюдиційне на судове рішення в справі №516/15/15-ц яким відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25 травня 2010 року, суд не врахував, що у вказаній справі не встановлено факту відсутності заборгованості ОСОБА_1 за укладеним Договором №б/н від 25 травня 2010 року, не визнано договір недійсним та/або неукладеним (у вимогах відмовлено за недоведеністю); судове рішення в справі №516/15/15-ц не могло мати преюдиційного значення при розгляді справи №516/55/19 та прийнятті оскаржуваного рішення. Суд не звернув увагу на умови укладеного договору між позивачем та відповідачем. На підставі частини 1 статті 634 ЦК України, підписавши заяву, фізична особа приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви між Банком та Клієнтом був укладений Договір шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 постанови НБУ від 17 грудня 2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» (зі змінами та доповненнями) ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Позивач зверталася до Банку двічі, що підтверджується підписаними нею анкетами-заявами від 30 березня 2007 року та від 25 травня 2010 року. Отже, позивач пройшла ідентифікацію в Банку, а тому повторне заповнення будь-яких додаткових документів не вимагалось згідно процедури, що затверджена наказами по Банку та не суперечить чинному законодавству. Суду було надано довідку про наявність у позивача заборгованості станом на 16 жовтня 2018 року, позивач не довела відсутність у неї будь-якої заборгованості перед банком. Суд помилково дійшов висновку про безпідставність списання грошових коштів з картки позивача, оскільки договірне списання передбаченого пунктами 1.1.3.1.6, 1.1.3.2.11 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною заяви позичальника на отримання кредиту, що разом складають кредитний договір. Доручення щодо здійснення договірного списання передбачено також Умовами і Правилами надання банківських послуг, чинними на момент отримання позивачем зарплатної картки у 2018 році. В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзиви на апеляційні скарги не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , задоволення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. У ОСОБА_1 наявна картка для виплат №5168 …. …. 1053 (Угода №SAMDNWFC00015182989 від 26 лютого 2015 року), на яку зараховується заробітна плата. Згідно Виписки по картці №5168 …. …. 1053 у період з 1 жовтня 2018 року по 28 лютого 2019 року по даній картці відбувалося автоматичне списання грошових коштів для погашення заборгованості по картках 54….10, 51….45, 88….51 (т.1 а.с.15-16). Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , зокрема, укладено Договір №б/н від 25 травня 2010 року та отримано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. 20 вересня 2013 року ОСОБА_1 на платіжну картку №5168 …. …. 9745 встановлений кредитний ліміт 8000.00 грн. (т.1 а.с.106). У ОСОБА_1 станом на 16 жовтня 2018 року були наявні картки №5168 …. …. 9745 (універсальна картка «Gold») (Угода №SAMDN51000109050302 від 20 вересня 2013 року), №5457 …. …. 2310 (Угода №SAMDN51000109050302 від 20 вересня 2013 року), №8800 …. …. 3751 Угода №SAMDN86000741041902 від 19 березня 2014 року). Отримання карт підтверджено наявною в АТ КБ «ПриватБанк» інформацією на клієнта ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в системі «Промінь» (ID клієнта в базі клієнтів 51179599) (т.1 а.с.91-98). За даними АТ КБ «ПриватБанк» станом на 16 жовтня 2018 року у ОСОБА_1 мала місце заборгованість по картці №5168 …. …. 9745 (універсальна картка «Gold»), по картці № НОМЕР_3 …. …. 2310, по картці №8800 …. …. 3751 (т.1 а.с.99-104, 105). З наявних в справі анкет-заяв від 30 березня 2007 року, від 25 травня 2010 року ОСОБА_1 своїм підписом на вказаних документах підтвердила, що згодна з тим, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею те банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію банку при оформленні першого продукту банку. Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України). За положеннями статті 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження; грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом. Відповідно до пункту 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 21 січня 2004 року №22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг; договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Згідно пунктів 1.1.3.1.6, 1.1.3.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною заявки позичальника на отримання кредиту, що разом складають кредитний договір, позичальник доручає банку списувати кошти із всіх рахунків у валюті кредитного ліміту в межах сум, належних до виплати Банку за даним Договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання строків платежів по іншим договорам Клієнта в розмірах, визначених цими договорами (договірне списання). Доручення про здійснення договірного списання передбачено також Умовами і Правилами надання банківських послуг, чинними й на момент отримання ОСОБА_1 картки для виплат (зарплатної картки) у 2018 році. Отже, з огляду на наявну за даними банку у ОСОБА_1 заборгованість станом на 16 жовтня 2018 року за договорами (картрахунки №5168 …. ….9745, №5457 …. …. 2310, №8800 …. …. 3751) у АТ КБ «ПриватБанк» були наявні підстави для договірного списання коштів у спірний період. Доводи ОСОБА_1 про списання коштів з одного рахунку для погашення заборгованості по іншим рахункам без її на то відмова та згоди, а тому безпідставне, не приймаються, так як відносини між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ґрунтуються на Договорах приєднання, які передбачають застосування Умов і Правил надання банківських послуг як невід`ємної частини укладеного між сторонами договору та, як наслідок, здійснення списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі договору між банком і клієнтом (договірне списання). Суд виходить з того, що станом на 16 жовтня 2018 року за даними АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 мала заборгованість за кредитними коштами, ОСОБА_1 не надала доказів того, що списані з картки №5168 …. …. 1053 станом на 14 травня 2019 року грошові кошти в загальній сумі 18443,41 грн. перевищують наявну в неї по картрахункам заборгованість. Саме по собі посилання ОСОБА_1 на те, що не мала боргів перед АТ КБ «ПриватБанк» у спірний період, не є підставою для задоволення позову щодо незаконності списання банком коштів в рахунок заборгованості та похідних від цих вимог, так як АТ КБ «ПриватБанк» надано документально підтверджену інформацію про те, що за клієнтом банку ОСОБА_1 обліковувалась станом на 16 жовтня 2018 року заборгованість (кредитна), яка перевищувала суму 18443,41 грн., списану в договірному порядку з рахунку клієнта станом на 14 травня 2019 року. Закриття рахунків, встановлення по таких лімітів тощо є питанням Банку та Клієнта. Позовні вимоги ОСОБА_1 не мають правових підстав для задоволення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 12 червня 2019 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення безпідставно набутих грошових коштів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова