Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/1489/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" листопада 2021 р. Справа №914/1489/21 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В. суддів Галушко Н.А. Желіка М.Б. секретар судового засідання Федорів Н.В. розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" від 24.09.2021 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2021 (повний текст 14.09.2021 суддя Крупник Р.І.) про призначення комплексної судової експертизи у справі № 914/1489/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів до відповідача фізичної особи-підприємця Олексюк Галини Йосифівни, м.Львів про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії представники: від позивача - Горбунова О.Л., Горбунов С.О. від відповідача - Дяків В.Б. 28.05.2021 Приватне акціонерне товариство (надалі - ПрАТ) «Львівобленерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Олексюк Галини Йосифівни 352773,89 грн. вартості недоврахованої електричної енергії. Позов мотивовано тим, що 27.12.2012 між позивачем та відповідачкою було укладено договір про постачання електричної енергії №52236, за яким позивач взяв на себе зобов`язання продавати електричну енергію відповідачці для забезпечення потреб її електроустановок, а відповідачка, у свою чергу, - своєчасно оплачувати вартість (спожитої) електроенергії. Надалі, 28.12.2020 представниками позивача було проведено перевірку електроустановок споживачки за адресою: АДРЕСА_1 (піцерія «ІНФОРМАЦІЯ_2»), за результатами якої складено акт про порушення ПРРЕЕ №035192, яким встановлено факт самовільного підключення споживачкою електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку (порушення п. 8.4.2, п. 1.2.1, п. 2.3.3, п. 7.6, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п. 5.5.5 ПРРЕЕ). 19.02.2021 відбулося засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, на якому прийнято рішення про проведення нарахування споживачці вартості недоврахованої електричної енергії на суму 352773,89 грн. Оскільки нею в добровільному порядку не було сплачено вартості недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся з цим позовом до суду. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2021 було прийнято вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2021. Надалі в судових засіданнях оголошувалася перерва до 09.08.2021, 27.08.2021 та 10.09.2021. 27.08.2021 відповідачка подала до Господарського суду Львівської області клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, на вирішення якої просила поставити такі питання: 1) з якого сплаву металу (-ів) виготовлено кабелі (проводи), які було вилучено уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» за результатами проведення перевірки згідно додатку до акта про порушення №035192 від 28.12.2020? 2) яка кількість міді міститься у кабелях (проводах), які було вилучено уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» за результатами проведення перевірки згідно додатку до акта про порушення №035192 від 28.12.2020? 3) яка поперечна площа перерізу проводів (кабелів), а саме тих їх частин, що пропускають струм, які було вилучено уповноваженими представниками ПАТ «Львівобленерго» за результатами проведення перевірки згідно додатку до акта про порушення №035192 від 28.12.2020? В обґрунтування вказаного клопотання відповідачка зазначила, що в результаті вирішення вказаних питань буде перевірено коректність вихідних даних, що покладені позивачем в основу розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії. При цьому, на думку відповідачки, неточність розрахунку позивача виявилась у тому, що при проведенні перевірки він незрозуміло яким чином визначив матеріал кабелю, а при визначенні площі перерізу багатожильного проводу - допустив неточності, внаслідок чого вказаний показник був завищений. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2021 у даній справі було призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із залученням, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі (у тому числі працівників інших установ), на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) які технічні характеристики (конструкція) та поперечна площа перерізу проводів (кабелів), зразки котрих вилучено працівниками ПрАТ «Львівобленерго» при складанні акта про порушення № 035192 від 28.12.2020? 2) виходячи із технічних характеристик (конструкції) вказаних проводів (кабелів), чи правильно та у відповідності до пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії та глави 1.3 Правил улаштування електроустановок (2017) працівниками ПрАТ «Львівобленерго» було визначено величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год)? Якщо відповідь буде негативною, то яка повинна бути правильна величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії? 3) виходячи із технічних характеристик (конструкції) вказаних проводів (кабелів), чи правильно працівниками ПрАТ «Львівобленерго» було визначено ФОП Олексюк Г.Й. розмір завданих збитків? Якщо відповідь буде негативною, то який правильний розмір збитків повинен бути? Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з наступного: 1) заперечення відповідачки з приводу позовних вимог у даній справі ґрунтуються, зокрема, на тому, що при визначенні потужності самовільного підключення позивач допустив помилку, а саме невірно визначив силу струму, що може протікати по колу самовільного підключення, що призвело до неправильного (в сторону збільшення, більш як у двічі) встановлення величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення); 2) на вилучених у відповідачки проводах (кабелях) немає маркування щодо структури та площі перерізу цих кабелів. При цьому, саме ця інформація покладається в основу розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії. Відсутність вказаної інформації тягне за собою неможливість дослідити обставини правомірності визначення позивачем величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через площу перерізу проводів (кабелів), якими здійснене самовільне підключення без спеціального обладнання; 3) на підставі ст. 99 ГПК України суд вирішив змінити та доповнити запропоновані відповідачкою питання, оскільки відповіді на них не дадуть можливості в повному обсязі дослідити обставини правомірності визначення вартості необлікованої електричної енергії та суми завданих збитків. ПрАТ "Львівобленерго", не погодившись з вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, у якій послалося на те, що постановляючи її, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, а також не з`ясував обставин, що мають значення для справи та дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим просило цю ухвалу скасувати, а справу скерувати для продовження розгляду до суду першої інстанції. У своїй апеляційній скарзі позивач послався на наступне: 1) в матеріалах справи і в оскаржуваній ухвалі суду від 10.09.2021 відсутня інформація про задоволення чи про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 27.08.2021 про призначення комплексної експертизи. Натомість, оскаржуваною ухвалою суд самостійно вирішив питання про призначення у справі комплексної судової експертизи, про обрання експертної установи та про редакцію запитань на вирішення експертизи; 2) оскаржувана ухвала постановлена без врахування позиції позивача щодо відсутності підстав для призначення у даній справі судової експертизи та без оцінки, зокрема, таких доводів позивача: - електричні проводи (кабелі) виготовляються або з алюмінію, або з міді. Для того, щоб розрізнити ці два види проводів, немає необхідності проводити судову експертизу - вказану обставину може встановити будь-який електрик без застосування спеціальних засобів. Більше того, відповідач жодними процесуальними засобами не довів, що є хоч найменша ймовірність того, що взірці проводу є не мідними, а алюмінієвими; - номінали проводів, які виготовляє промисловість, є визначеними і становлять, зокрема: 2,5 кв.мм, 4 кв.мм, 6 кв.мм, 10 кв.мм, 16 кв.мм. Таким чином, найближчими до вилученого дроту (6 кв.мм) є номінали 4 кв.мм і 10 кв.мм, а різниця становить відповідно 2 і 4 мм. Проводи відповідачки були виміряні повіреним штангенциркулем з класом точності 2, тобто з допустимою похибкою ± 0,1 мм. Вказане в сукупності свідчить про правильність вимірювань позивача та безпідставність доводів відповідача про необхідність з`ясування площі перерізу проводу (кабелю) за допомогою мікрометра; - у розпорядженні відповідачки перебуває весь позаобліковий провід, який був нею встановлений, а пізніше демонтований. Отже, відповідачка мала усі можливості зібрати докази про характеристики проводу навіть без проведення експертизи, а також замовити і здійснити експертизу чи будь-яке інше дослідження; 3) щодо питань № 2 і 3, то ці питання повинні вирішуватись судом самостійно, вони не потребують спеціальних знань експертного рівня, тим більше електротехнічних. Більше того, питання № 3 взагалі не належить до предмету доказування, оскільки предметом позову у даній справі не є стягнення збитків, що свідчить про неналежний розгляд судом справи у підготовчому засіданні, зокрема, у питаннях з`ясування предмету позову і предмету доказування. Про неналежність з`ясування судом предмета доказування у даній справі свідчить і те, що всупереч пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, що окрім площі перерізу кабелю, яким здійснене самовільне підключення, вартість недоврахованої електричної енергії визначається в сукупності з іншими факторами, які потребують технічних спеціальних знань; 4) вищенаведене в сукупності свідчить про те, що суд першої інстанції самоусунувся від встановлення фактичних обставин справи, перевірки цих обставин письмовими доказами, не запропонував позивачу поставити експертам свої запитання та обрати експертну установу, натомість самостійно поставив експерту правові запитання, що входять до прямої компетенції суду, а це свідчить про вкрай упереджене та небезстороннє правосуддя. При цьому, у суду достатньо документів та даних для з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, а проведення у справі комплексної судової експертизи буде лише затягувати судовий процес, оскільки для правильного вирішення справи №914/1489/21 не потрібні спеціальні технічні знання. Відповідачка подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначила наступне: 1) доводи апелянта про те, що різницю між електричними кабелями (проводами) виготовленими з алюмінію або міді може відрізнити будь-яка особа, є безпідставними, адже не виключається можливість використання для виробництва відповідного кабелю сплаву з алюмінію та міді; 2) номінали проводів, які виготовляються на ринку, не обмежуються лише тими значеннями, які навів позивач (1,0; 1,5; 2,5; 4; 6; 10; 16). Серед них також виділяють номінал із значенням « 8,0», а тому найближчими значеннями до вилученого кабелю є не « 4,0» і « 10», як вказує апелянт, а « 4» та « 8». З огляду на те, що проводом вважається один дріт, тому для визначення його діаметру застосовується такий спеціальний засіб вимірювальної техніки як штангенциркуль. Однак, кабель формують дві або більше жили, об`єднані разом, а тому для визначення його діаметру необхідно застосувати більш точні прилади, зокрема, мікрометр, за допомогою якого можливо здійснити одночасні заміри кожної жили, що пропускає струм, що в кінцевому результаті позначиться на правильності визначення дійсної поперечної площі перерізу кабелю, а отже і на правильності розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії; 3) твердження апелянта про те, що оскаржувана ухвала була постановлена без врахування його позиції - безпідставні. Так, суд врахував доводи позивача про те, що кабелі виготовляються відповідно до ДСТУ, а тому мають встановлену площу перерізу. Однак, суд врахував і те, що на вилучених кабелях відсутнє маркування щодо структури та площі перерізу цих кабелів, що унеможливлює перевірку судом правильності здійснених розрахунків; 4) щодо доводів апелянта про те, що весь позаобліковий провід залишився у відповідачки, а тому вона могла самостійно ще у грудні 2020 року виявити розбіжності у характеристиках кабелів, то вказані доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки у відповідачки відсутній будь-який позаобліковий провід. Більше того, у випадку якщо б він у неї і залишився, то в разі проведення експертизи та подання до суду відповідного висновку експерта, позивач заперечував би належність та достовірність вказаного доказу з мотивів того, що відповідний висновок експерта проведено щодо іншого кабелю, відмінного від того, який було вилучено за результатами проведення перевірки; 5) твердження апелянта про те, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена судом після закінчення підготовчого провадження не відповідають дійсності, оскільки на даний момент справа знаходиться на стадії підготовчого провадження, а відтак у суду є можливість зупинити провадження у справі до закінчення судової експертизи; 6) наявних у матеріалах справи доказів є очевидно недостатньо для правильного вирішення питання щодо правильності проведених позивачем розрахунків, оскільки зміст кожного елемента такого розрахунку викликає обґрунтовані сумніви. Оскільки, перевірка правильності здійснення розрахунків є можливою виключно експертом, який володіє спеціальними знаннями у відповідній сфері, то призначення експертизи є цілком логічним та обґрунтованим; 7) щодо питання №3, то воно, очевидно, входить у предмет доказування у даній справі, оскільки розрахована апелянтом вартість необлікованої електричної енергії, яку він просить стягнути, за своєю правовою природою є розрахунком завданого збитку. Щодо вибору експертної установи, то суд першої інстанції поклався на інформацію про експертні установи, яка була надана самим же позивачем у судовому засіданні, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі. 10.11.2021 ПрАТ «Львівобленерго» подало до Західного апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову у справі №914/1489/21, відповідно до якої просило вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно та нежитлове приміщення піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо майна та нежитлового приміщення піцерії «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана заява (із врахуванням доповнень від 23.11.2021) мотивована наступним: 1) відповідно до положень статті 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) нежитлове приміщення загальною площею 232 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність відповідачка і, у якому позивачем було виявлено спірне порушення, було надане в оренду відповідачці на підставі нотаріально посвідченого договору оренди від 27.01.2012, укладеного між власником приміщення ОСОБА_1 та Олексюк Галиною Йосипівною ; 3) під час апеляційного провадження справи № 914/1489/21 позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надалі, протягом липня-вересня 2021 року стосовно вищезазначеного приміщення вчинялись активні реєстраційні та нотаріальні дії, внаслідок чого право власності було зареєстровано за гр. ОСОБА_3 , а 22.10.2021 остання подала у Львівські міські електричні мережі заяву про переукладення договору № 52236 зі споживача ФОП Олексюк Г.Й. на нового споживача ОСОБА_3 , яка мотивована зміною власника нежитлового приміщення; 4) вказане дає підстави позивачу вважати, що майно та нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 може бути відчужено або передано третім особам, та, у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення. Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у даній справі, колегія суддів зазначає про безпідставність такої та про необхідність відмови у її задоволенні. Колегія суддів, при цьому, виходить з того, що відповідачка у даній справі не є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у якому позивач виявив порушення ПРРЕЕ, а також не була такою станом на момент укладення договору про постачання електричної енергії №52236 від 27.12.2012. Позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином зміна власника приміщення може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у даній справі. Колегія суддів також не встановила вказаної обставини. Більше того, на переконання суду, факт зміни власника приміщення безпосередньо не може вплинути на виконання рішення у даній справі, оскільки цей факт не впливає на виконання договірних зобов`язань сторонами у спірний період та на обов`язок відповідачки нести відповідальність за порушення договору та ПРРЕЕ, у разі підтвердження факту такого порушення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, з огляду на наступне: Відповідно до ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, з`ясування заперечень проти позовних вимог та визначення обставин справи, які підлягають встановленню. У підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи та вирішує питання про призначення експертизи (ч. 2 ст. 182 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. З матеріалів справи не вбачається того факту, що суд першої інстанції вирішував клопотання відповідачки про призначення комплексної судової експертизи у даній справі не на стадії підготовчого провадження, а саме, у матеріалах справи відсутня ухвала суду першої інстанції, якою постановлено закрити підготовче засідання (в розумінні ч. 2 ст. 177 ГПК України) та перейти до розгляду справи по суті. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви та відзиву на позовну заяву, предметом позову в даній справі є стягнення вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення ФОП Олексюк Г.Й. до електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку. До предмету доказування в цій справі входять як обставини самовільного підключення відповідачкою, так і обставини належності здійснення позивачем розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії. Зокрема, позиція відповідачки у даній справі щодо належності такого розрахунку позивача базується на тому, що: - позивач, всупереч вимогам п. 8.4.8 ПРРЕЕ провів нарахування, виходячи із загальної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, а не загальної кількості робочих днів. Окрім цього, таке нарахування здійснювалося не до 28.12.2020, тобто дня виявлення порушення, як це передбачено п. 8.4.8 ПРРЕЕ, а до 25.01.2021; - при визначенні потужності самовільного підключення ФОП Олексюк Г.Й. було допущено помилку, а саме невірно визначено силу струму, що може протікати по колу самовільного підключення, що відповідно, призвело до неправильного (в сторону збільшення, більш як у двічі) встановлення величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення. Вказаним запереченням, в силу положень ст. 13, 14, а також глави 5 розділу 1 ГПК України, суд повинен надати оцінку при вирішенні позовних вимог по суті. Суд зазначає, що дослідження першої підстави заперечень правильності розрахунків не потребує спеціальних знань, оскільки зводиться лише до розрахунків кількості днів за котрі проводиться нарахування та правових питань щодо того чи це повинні бути робочі дні закладу відповідачки чи робочі дні електроустановки відповідачки. Водночас, для дослідження другої підстави заперечень правильності розрахунків, на думку суду, потрібні спеціальні знання без наявності котрих встановити відповідні обставини неможливо. Зокрема, в пункті 8.4.12 ПРРЕЕ зазначено, що для визначення величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення необхідно досліджувати потужність самовільного підключення, яка розраховується, виходячи з сили струму, що може протікати по колу самовільного підключення визначеної відповідно до глави 1.3 Правил улаштування електроустановок (відповідно до цієї глави сила струму залежить від багатьох факторів, зокрема, сплаву металу проводів, їх ізоляції, кількість жил, площі перерізу проводів (кабелів) і ін.), номінальної фазної напруги, косинуса кута між фазною напругою та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, а також часу використання самовільного підключення протягом доби. Крім цього, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку позивача (а. с. 61-62) останній прийняв рішення визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимо тривалого струму, який може ним протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок. При цьому, як стверджує позивач, поперечну площу перерізу проводів (кабелів), які були вилучені у відповідачки, було визначено на підставі штангенциркуля (інвентарний №03905348), який є повіреним у сфері метрології, про що зазначено в акті про порушення. З матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції при вирішенні питання про доцільність призначення експертизи у даній справі дослідив зміст доводів обох сторін, а саме: - відповідачки, яка стверджує, що при визначенні площі перерізу проводів (кабелів) в спірній ситуації, штангенциркуль є неналежним засобом вимірювальної техніки, оскільки вилучені у відповідачки проводи є многожильними, а тому (на відміну від одножильних кабелів) піддаються деформації внаслідок фізичного впливу на них. Відтак, на думку відповідачки, покази штангенциркуля можуть бути неточними, а належним засобом вимірювання є мікрометр; поперечна площа перерізу проводів (кабелів), які були вилучені, повинна визначатися виходячи із сукупності площ кожної жили многожильного кабелю; - позивача, який зазначив, що при визначенні площі перерізу кабелів, слід враховувати те, що виробником кабелі виготовляються відповідно до ДСТУ, а тому мають встановлену площу перерізу. Оцінюючи вказані доводи суд першої інстанції не врахував доводи відповідачки, однак наголосив на тому, що на вилучених у відповідачки проводах (кабелях) немає маркування щодо структури та площі перерізу цих кабелів (а.с. 144). Таким чином, колегія суддів спростовує покликання позивача на те, що при вирішення питання про призначення комплексної судової експертизи у даній справі суд першої інстанції проігнорував його позицію. З огляду на характер заперечень відповідачки, а також особливості доказів, які долучені позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, а саме, з огляду на відсутність маркування на вилучених у відповідачки кабелів щодо структури та площі перерізу цих кабелів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неможливості перевірки розрахунку позивача без проведення відповідної судової експертизи, за результатами якої буде встановлено відповідні технічні характеристики проводів (кабелів). Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суд першої інстанції оскаржувану ухвалу про призначення комплексної судової експертизи постановив виключно за власної ініціативи, залишивши без розгляду відповідне клопотання відповідачки. Попри те, що у резолютивній частині ухвали відсутня вказівка про задоволення (часткове задоволення) відповідного клопотання відповідачки, однак зі змісту описової та мотивувальної частин оскаржуваної ухвали вбачається, що предметом судового розгляду та вирішення було саме відповідне клопотання відповідачки. При цьому, користуючись своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 99 ГПК України, суд першої інстанції мав можливість змінити та доповнити запропоновані відповідачкою питання, керуючись тим, що відповіді на них не нададуть можливості в повному обсязі дослідити обставини правомірності визначення вартості необлікованої електричної енергії та суми завданих збитків. Доводи скаржника, що стосуються інших недоліків ухвали, не впливають на законність вищезазначеного висновку суду першої інстанції про необхідність призначення у даній справі судової експертизи. Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції порядку визначення експертної установи, колегія суддів також не погоджується із такими. Так, пунктом 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за №53/5, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. Згідно Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України (додатку 1 до Інструкції), до зони обслуговування Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз належить Волинська, Закарпатська, Львівська та Рівненська області. Суд першої інстанції, визначаючи експертну установу, врахував інформацію, надану представниками позивача в судовому засіданні, відповідно до якої у Львівському НДІСЕ відсутні фахівці, котрі б могли провести дану експертизу, натомість відповідні фахівці є в Київському НДІСЕ, Одеському НДІСЕ та Харківському НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса. Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що постановлена відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В : Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго". Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2021 про призначення комплексної судової експертизи у справі № 914/1489/21 залишити без змін. Судові витрати покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 07.12.2021 Головуюча суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік