Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/4690/21

02.12.21 33/812/383/21 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №487/4690/21 Головуючий у районному суді: Нікітін Д.Г. Провадження № 33/812/383/21 Головуючий у апеляційному суді: Лисенко П.П. Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А іменем України 02 грудня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Лисенка П.П., із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д., за участі: представника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Білого В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Білим Валентином Валентиновичемна постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2021 року, ухвалену в справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №109592 від 26 червня 2021 року, ОСОБА_1 26.06.2021 о 19 годині 15 хвилин, керував т/з JEEP д.н.з. НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Проектна 1А, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що той погодився. Відповідно до результату тестування, за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlсotest 6810», номер приладу АRАМ 2297, тест №1432 від 26.06.2021 року, який проводився о 21 годині 10 хвилин, виявлено показник 2,13 ‰. Від підпису під результатом проведеного огляду водій відмовився. Крім того, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, від проходження якого він відмовився. Відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року (справа №487/4960/20), ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу. Вирішено питання про судовий збір. Не погоджуючись з названою постановою районного суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Білого В.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2021 року скасувати та закрити провадження по справі. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, Миколаївський апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами. За п. 1.10. Правил, водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Відповідно до п.2.9. а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.п. «б», «д» п. 2.3., «а» п. 2.9. та п.2.5. Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедуру встановлення проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено однойменною Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. За ч. 2 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до названого Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України. При цьому в правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові голови Верховного суду України від 22 серпня 2005 року, зазначено, що у конкретній справі закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом. Крім цього, слід зазначити, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вчинюється один раз і утворює закінчений склад певного правопорушення, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати строки накладення стягнення. Що стосується доказової бази у справах про адміністративні порушення, то слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В силу статей 33-35 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. З врахуванням обставин що пом`якшують та обтяжують відповідальність, до останніх з яких відноситься і вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Оскаржена постанова у повній мірі відповідає виписаним вище положенням. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №109592 від 26 червня 2021 року, ОСОБА_1 26.06.2021 о 19 годині 15 хвилин, керував т/з JEEP д.н.з. НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Проектна 1А, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук (а.с. 4). ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Відповідно до результату тестування, за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlсotest 6810», номер приладу АRАМ 2297, тест №1432 від 26.06.2021 року, який проводився о 21 годині 10 хвилин, виявлено показник 2,13 ‰ (а.с. 1,2). Із вказаним результатом було ознайомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте від підпису він відмовився, що підтверджується відеозаписом Крім того, з відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського також вбачається, що водій знаходився в стані алкогольного сп`яніння, відмовився від підпису в протоколі та результату тестування «DragerAlсotest 6810», та відмовився проїхати до медичного закладу для проведення огляду (а.с. 11, файл відеозапису …000347; …000352). Матеріали справи містять також пояснення свідків, які зафіксували керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння на території 5 причалу, у зв`язку з чим і викликали поліцію. Відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року (справа №487/4960/20), ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 15). Тому, при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків, суддя вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери патрульних поліцейських, пояснення свідків, що у відповідності до положень статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень статті 251 КУпАП названі докази є належними та допустимими у справі про адміністративне правопорушення, які, у свою чергу підтверджуються даними, що містяться у відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, наданого Управлінням патрульної поліції у Миколаївській області. Таким чином, у справі достатньо належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП України, і, оскільки строки накладення адміністративного стягнення по ньому не спливли, то районний суд зобов`язаний був притягнути його до адміністративної відповідальності та застосувати передбачені названою статтею санкції. Оскільки Заводський районний суд м. Миколаєва, з таких же мотивів дійшов такого ж висновку, то оскаржену постанову слід вважати обґрунтованою та законною, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги захисника Білоруського О.А.,апеляційний суд не бере до уваги, оскільки адміністративний протокол складено на нього відповідно до норм чинного законодавства, та підтверджено відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Посилання в апеляційній скарзі на те, що він не керував транспортним засобом, а лише сів за кермо не починаючи рух, про порушення процедури оформлення матеріалів, не спростовують наведених вище висновків. Крім того, позбавлення права керування вперше, не спонукало водія в подальшому дотримуватися Правил дорожнього руху України та він вчинив вказане правопорушення повторно протягом року, а тому це є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на наведене, районним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Судом повно і всебічно досліджено докази у зазначеній справі, надано їм правову оцінку, а тому постанова Заводського районного суду м. Миколаєва є законною та обґрунтованою. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не є підставами для скасування оскаржуваної постанови. Тому підстав для скасування постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає. За такого і керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Білим Валентином Валентиновичем- залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду П.П. Лисенко