Постанова 4807 № 330/2586/20

Дата документу 06.12.2021 Справа № 330/2586/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 330/2586/20 Провадження №22-ц/807/3429/21 Головуючий в 1-й інстанції Куценко О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19 травня 2021 року, ухвалене у смт Якимівка у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року. Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний банк» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року. 28 листопада 2017 року між АТ «КІБ» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимоги № 20171128, у відповідності до якого АТ «КІБ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «КІБ» права Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрах боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 6 від 16 березня 2018 року до Договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28 листопада 2017 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10890,95 грн., з яких 10701,18 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 189,77 грн. сума заборгованості за відсотками. На виконання п. 2.8 договору про відступлення прав вимоги у відповідності до ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, АТ «КІБ» направлене повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК ЄАПБ». Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором. На адресу відповідача направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу. На підставі викладеного позивач, просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року в сумі 10890,95 грн., з яких 10701,18 грн. - заборгованість за основним боргом; 189,77 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею. Також просив стягнути понесені судові витрати. Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 19 травня 2021 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Яременко Тетяна Анатоліївна - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем в повній мірі доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 , а тому відмова у задоволенні позову є безпідставною. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/0888/82/0037217 (а.с. 3-8). Зі строком дії ліміту кредитування по 01 липня 2013 року включно. Як зазначено у позові, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року в сумі 10890,95 грн., з яких 10701,18 грн. - заборгованість за основним боргом; 189,77 грн. - заборгованість за відсотками. В подальшому між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний банк» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року. 28 листопада 2017 року між АТ «КІБ» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимоги № 20171128, у відповідності до якого АТ «КІБ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «КІБ» права Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрах боржників. На підтвердження позовних вимог, а саме: відступлення права вимоги за кредитним договором № 010/0888/82/0037217, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало витяг з Реєстру боржників №6 до Договору відступлення права вимоги №20171128 від 28 листопада 2017 року, характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 27); копію договору відступлення права вимоги 320171128 від 28 листопада 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с.24-26); копію договору відступлення права вимоги 3114-48F від 28 листопада 2017 року, укладеного ПАТ «Райффайзен банк-Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» (а.с.22-23); повідомлення ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» від 22.03.2018 року № 002311477 (а.с.28); повідомлення ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» від 22.03.2018 року № 002311477-1 (а.с.29). Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив, що наданими позивачем доказами не підтверджується факт передачі ПАТ «Райффайзен банк-Аваль» на користь ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 01 липня 2011 року № 010/0888/82/0037217 на вказану у позові суму та не вбачається можливим встановити у якому саме обсязі передано право вимоги. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 01 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/0888/82/0037217. Згідно умов кредитного договору відповідачу було встановлено ліміт кредитування 6600,00 грн. Строк дії ліміту кредитування визначено до 01 липня 2013 року. 16 травня 2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного Договору № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року. Згідно якої збільшено ліміт кредиту до 9200,00 грн. Строк дії кредитування визначено до 16 травня 2017 року. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики. На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Як встановлено за матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, Банком було в повному обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором та надано відповідачу кредитні кошти в установленому умовами договору розмірі. Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, між тим в повному обсязі позику Банку не повернув у встановлені договором строки. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України). Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк 28 листопада 2017 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний банк» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року. 28 листопада 2017 року між АТ «КІБ» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимоги № 20171128, у відповідності до якого АТ «КІБ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «КІБ» права Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрах боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №6 до Договору відступлення права вимоги №20171128 від 28 листопада 2017 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року на загальну суму 10890,95 грн. Вказані договори відступлення прав вимоги у встановленому законом порядку не визнані недійсними, а тому у відповідності до ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка не спростована відповідачем. Суд апеляційної інстанції вважає, належними та допустимими доказами відступлення прав вимоги та наявності у позивача права вимоги до відповідача, надані договори від 28.11.2017 року. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року в сумі 10890,95 грн., з яких 10701,18 грн. - заборгованість за основним боргом; 189,77 грн. - заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості підтверджується умовами укладеного кредитного договору та додатку до нього, розрахунком заборгованості та не спростований відповідачем у справі. Заперечуючи проти вимог позову відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності. Між тим, з цього приводу слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Закон передбачає загальну та спеціальну позовну давність. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Види спеціальної позовної давності передбачені ст. 258 ЦК України. Разом з тим, відповідно до ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно п.9.4 Кредитного Договору № 010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 року, та п. 17.6 Додаткової угоди до кредитного Договору № 010/0888/82/0037217 від 16 травня 2013 року, які підписані АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем, і чинність як не оспорена, термін позовної давності до правовідносин, пов`язаних із укладанням та виконанням умов договору встановлюється сторонами тривалістю 70 років. Таким чином, сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 і частини першої статті 259 ЦК України. Враховуючи викладене відсутні підстави для застосування загальних строків позовної давності вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Встановивши обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги, необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення щодо задоволення позову. Відповідно до п. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з тим, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, судовий збір, понесений позивачем підлягає стягненню з відповідача. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 19 травня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ35625014, юридична адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) суму заборгованості за Кредитним договором №010/0888/82/0037217 від 01 липня 2011 рокув розмірі 10890,95 грн., з яких 10701,18 грн. заборгованість за основним боргом; 189,77 грн. грн. - заборгованість за процентами. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ35625014, юридична адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати по оплаті судового збору за подання позову - 2102,00 грн. та подання апеляційної скарги - 3153,00 грн., а всього 5255,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Судді: С. В. Кухар В.Ю. Бєлка Е.А. Онищенко