Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 454/2438/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 454/2438/21 пров. № А/857/20021/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Пославського Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Адамович М.Я. у м. Сокаль) у справі № 454/2438/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2021 серії БАБ № 812115. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 22.04.2021рблизько 02:30 на території автозаправної станції «ОККО» на об`їзній дорозі м. Жовква Львівської області він зі друзями перебував в автомобілі марки «Фольксваген Кадді» р.н.з. НОМЕР_1 . Вказує, ОСОБА_2 , завів автомобіль та розпочав рух на виїзд з території автозаправної станції. Однак, проїхавши 5-7 метрів зупинив транспортний засіб, оскільки вони вирішили придбати товари. Приблизно через 15 секунд до них під`їхав автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками та заблокували рух. ОСОБА_2 , перелякався та пересів на заднє сидіння автомобіля, де також сидів і позивач. Працівники поліції вимагали вийти з автомобіля. Також, позивач заявив, що під час розмови один з поліцейських наніс йому один удар кулаком в живіт, оскільки він заперечував, що керував автомобілем. Працівники поліції поклали його на землю та наділи кайданки, відвели в службовий автомобіль та доставили до лікарні м. Жовква. Надалі щодо нього було складено ряд протоколів про адміністративні правопорушення, які йому не були вручені. 01.07.2021 йому стало відомо, що відділом Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з нього 850 грн адміністративного штрафу на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2021 за те, що він як водій не пред`явив для перевірки поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів у спосіб, який дає поліцейському змогу прочитати та зафіксувати дані. Він не погоджується з вказаною постановою, оскільки автомобілем не керував, про що наголошував працівникам поліції та що стверджується відеозаписом. Крім цього зазначає, що даний поліс працівники поліції в нього не вимагали. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22.10.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, крім іншого, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач покликається на те, що він не керував автомобілем 22.04.2021, як на підставу скасування оскаржуваної постанови, однак вказані обставини спростовані вищезазначеними дослідженими судом доказами. В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів існування в нього полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а твердження останнього про те, що вимоги пред`явити поліс поліцейські не заявляли не підтверджуються наявними у справі доказами. Окрім цього суд першої інстанції зазначив, що з наявного в справі відеофайлу, представленого стороною позивача, підтверджується та обставина, що після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 перебуваючи в салоні даного транспортного засобу, замкнув двері та уникав спілкування з поліцейськими. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що факти викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності. Поліцейський при винесенні постанови не керувався жодними належними, достовірними та допустимими доказами, які б підтверджували факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом та необхідність надання, саме ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспортного засобу. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представником апелянта подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Галицькому районному суді м. Львова 30.11.2021 о 13:30. Колегія суддів, враховуючи подане клопотання дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки розгляд справи № 454/2438/21 у Восьмому апеляційному адміністративному суді призначено на 30.11.2021 об 11:30 у м. Львові, що у свою чергу вказує на можливість представника апелянта взяти участь у ньому, оскільки розгляд справи № 461/8975/21 призначено в Галицькому районному суді м. Львова на 30.11.2021 о 13:30. Більше того, суд вважає за потрібне зауважити, що в цій категорії справ КАС України встановлено скороченні строки розгляду справи і вказана справа є незначеною складності і може бути повно і всебічно вирішена за наявними в неї доказами. Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2021 встановлено, що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) за те, що він у вказаний день близько 03:00 на автодорозі сполучення м. Тернопіль - м. Львів - м. Рава-Руська 153 км керував транспортним засобом та не пред`явив для перевірки поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів у спосіб, який дає поліцейському змогу прочитати та зафіксувати дані, що є у полісі, чим порушив п. 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху України. Позивач вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують. Стаття 286 КАС України, встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з пп. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Також, визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За приписами п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України. Частиною 1 ст. 126 КУпАП регламентовано, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, крім іншого, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Статтею 251 КУпАП визначено, щодоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що з наданого позивачем відеозапису встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen Caddy» р.н.з. НОМЕР_1 розпочав рух, та проїхавши кілька метрів зупинився після появи світла фар та проблискових маячків автомобіля поліції. Також, з відео вбачається рух в салоні вказаного автомобіля, однак встановити хто пересідав з місця водія неможливо. З наданих представником відповідача пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що під час патрулювання в м. Жовква Львівської області, водій, який проїжджав повідомив про те, що на автозаправній станції в м. Жовква водій автомобіля марки «Фольксваген Кадді» р.н.з. НОМЕР_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши на вказану автозаправну станцію поліцейські вивили, що зазначений автомобіль марки «Фольксваген Кадді» р.н.з. НОМЕР_1 розпочав рух та не увімкнув покажчик повороту, внаслідок чого вони зупинили даний транспортний засіб. Після увімкнення проблискових маячків даний автомобіль зупинився. Також, ними було встановлено, що ОСОБА_1 , пересів з сидіння водія на заднє пасажирське сидіння та замкнув двері автомобіля. Також, під час спілкування ОСОБА_1 поводився зухвало, шарпав поліцейського за одяг, відштовхував, висловлювався нецензурно та погрожував, з огляду на що до нього було застосовано прийом «загин руки за спину та одягнуто кайданки. З наданого представником відповідача відеозапису встановлено, що позивач здійснював рух автомобілем «Volkswagen Caddy» р.н.з. НОМЕР_1 , зокрема під`їхав до заправної колонки та після заправки автомобіля від`їхав від неї. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, які жодним письмовим доказом не підтверджені. В свою чергу, відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази, які не спростовані позивачем. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року у справі № 454/2438/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 06 грудня 2021 року