Ухвала КЦС ВС № 340/138/19

Ухвала 06 грудня 2021 року м. Київ справа № 340/138/19 провадження № 61-16481ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року в справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ільцівська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, орган опіки та піклування - Верховинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення без надання іншого житла, зобов`язання зняти відповідачів з реєстрації місця проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування суми, на яку збільшилась вартість поліпшеного майна, встановив: 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. 25 листопада 2021 року заявником засобами поштового зв'язку надіслано на адресу Верховного Суду заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. У цій заяві ОСОБА_1 вказує, що ухвалу Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року не отримувала, оскільки з 06 листопада 2021 року по теперішній час вона перебуває на стаціонарному лікуванні у ковідному відділенні комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, на підтвердження чого надає довідку від 24 листопада 2021 року № 114/01-19. Зазначає, що лист з ухвалою про залишення касаційної скарги без руху отримала та розписалася про його отримання працівник поштового відділення, про ухвалу суду заявника було повідомлено у телефонному режимі. ОСОБА_1 стверджує, що у зв'язку з перебуванням на лікуванні вона не має можливості на даний час усунути недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Аналіз заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. Так, заявником в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав). Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У разі якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Заявником оскаржуються зазначені вище судові рішення лише в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення без надання іншого житла, зобов`язання зняти відповідачів з реєстрації місця проживання. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовому березні 2019року. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 921, 00 грн. Заявником надано суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422, 00 грн. Проте позивач ОСОБА_1 у своєму позові фактично заявляє три вимоги немайнового характеру: про усунення перешкод в користуванні житловим будинком; про виселення відповідачів з житлового будинку без надання іншого житла; про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання. Ураховуючи позовні вимоги за первісним позовом, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 4 610, 40 грн (1 921, 00 грн * 0,4 * 3 * 200%). Таким чином, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 188, 40 грн, ураховуючи те, що заявником вже сплачений судовий збір у сумі 2 422, 00 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Ураховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 188, 40 грн. Керуючись статтям 120, 127, 393 ЦПК України, ухвалив: Заяву ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задовольнити. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов