LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/4989/21

від 02.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Відділу освіти Слов`янської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.12.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4989/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В. секретар судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Слов`янської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 р. ( суддя Панна С.П., м. Дніпро, повний текст рішення складено ) у справі за позовом Відділу освіти Слов`янської міської ради Донецької області, Донецька область, м.Слов`янськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ДОРС", м. Кривий Ріг про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені у розмірі 1 324, 62 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Відділ освіти Слов`янської міської ради Донецької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ДОРС", про: зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю РІАЛ ДОРС здійснити поставку відділу освіти Слов`янської міської ради, а саме Комунальному закладу Дошкільний навчальний заклад ( ясла-садок ) комбінованого типу № 8 Орлятко Слов`янської міської ради Донецької області товару, а саме: протипожежні двері, у кількості 1 шт., відповідно до умов договору № 135 від 10.08.2020 р.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РІАЛ ДОРС на користь відділу освіти Слов`янської міської ради нараховану пеню у розмірі 1 324,62 грн.. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 135 від 10.08.2020 р., укладеного між сторонами. Відповідач у відзиві на позов просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки за видатковою накладною № 130 від 30.09.2020 р. Позивачем було отримано двері у кількості 27 штук, відповідно до специфікації. У відповіді на відзив, Позивачач зазначив, що Відповідача було повідомлено про порушення умов договору в частині кількості поставленого товару - протипожежних дверей, про що було зазначено в претензії від 25.03.2021 р.. Позивачем на електронну адресу Відповідача був зроблений запит щодо умов п. 5.1. Договору № 135 від 10.08.2020 р. в якому зазначено, що до розрахунку ціни входили витрати щодо доставки товару ( протипожежних дверей ) та у зв`язку з чим просив надати відповідно до Постанови КМУ № 207 від 25.02.2009 р. копії документів, на підставі яких були здійснені вантажні перевезення вантажу у внутрішньому сполученні. У запереченнях на відповідь на відзив, Відповідач зазначив, що товарно-транспортна накладна не оформлювалася, оскільки ним товар був поставлений власними силами.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 р. в позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що товар був поставлений вчасно та прийнятий Позивачем без зауважень, що підтверджується: двостороннім оформленням видаткової накладної № 130 від 30.09.2020 р. підписаною Позивачем без зауважень; не заперечується факт доставки Позивачем в позовній заяві; своєчасним та повним розрахунком з боку Позивача за поставлений товар, здійсненим, як це передбачено п. 4.1. Договору, на умовах відстрочки платежу, по факту поставки. Також Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо передачі двері працівникам Відповідача.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Відділ освіти Слов`янської міської ради Донецької області звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на нез`ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. При цьому, видаткова накладна не може бути єдиним беззаперечним доказом постачання товару (протипожежних дверей). При цьому Скаржник зазначає, що в порушення вимог договору № 135 від 10.08.2020 р. залишився єдиний заклад до якого не були поставлені протипожежні двері це Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Орлятко» Слов`янської міської ради Донецької області, а також відповідно до п. 5.4 не було надано технічного паспорту та інструкції з монтажу, сертифікату відповідності. Скаржник наголошує на тому, що відповідно до пояснень від 23.02.2021 р. № 6 наданих завідувачем КЗ «ДНЗ № 8 «Орлятко» їй привезли у вересні протипожежні двері, але у зв`язку з тим, що стіна перегородка у щитовій не була готова до установки дверей, то працівники фірми вирішили забрати двері на склад, пояснивши тим, що двері оплачені разом з установкою. У кінці жовтня 2020 року стіна була готова до монтажу дверей, завідувач КЗ «ДНЗ № 8 «Орлятко» Кожухова Л.Л. зателефонувала до фірми, їй надали відповідь, що вона записана у чергу. Після цього завідувач неодноразово вела перемовини з представниками фірми, але так протипожежні двері доставлені та встановлені не були. Скаржник зазначає, що Відділом освіти було повідомлено продавця - ТОВ «РІАЛ ДОРС» про порушення умов договору, а саме щодо кількості поставленого товару протипожежних дверей, що підтверджується претензією від 25.03.2021 р.. Водночас, на думку Скаржника, висновок суду, щодо того, що відділ освіти не заперечує факт поставки в позовній заяві, є помилковим, оскільки відділ освіти неодноразово наголошував про те, що не заперечує, що їх привозили, але на відповідальне зберігання ані завідувачу КЗ «ДНЗ № 8 «Орлятко», ані будь-якому працівнику дошкільного навчального закладу протипожежні двері не залишали. В даному випадку ініціатором передачі протипожежних дверей на зберігання повинен був бути ТОВ «РІАЛ ДОРС», оскільки він є власником цих протипожежних дверей, але ТОВ «РІАЛ ДОРС» не залишали протипожежні двері, та обґрунтувало це тим, що залишати протипожежні двері не має сенсу, оскільки в подальшому потрібно було робити монтаж цих дверей, що підтверджується поясненнями завідувача КЗ «ДНЗ № 8 «Орлятко».

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М., у складі колегії суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду призначено в судове засідання на 02.12.2021 р.. Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача. У судовому засіданні 02.12.2021 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. 02.07.2020 р. відділом освіти Слов`янської міської ради через автоматизовані електронні майданчики було оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю протипожежних дверей. 10.08.2020 р. між Відділом освіти Слов`янської міської ради ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Дорс" ( Учасник ) був укладений Договір № 135, відповідно до п.1.1. якого Учасник зобов`язується у 2020 році поставити до закладів Замовника товар, в якості, кількості та за цінами, що надаються до цього Договору в специфікації (додаток №1), а Замовник - прийняти закладами цей товар та оплатити його. Найменування товару: За кодом СРV за ДК 021:2015 - 44220000-8 Столярні вироби (протипожежні двері). (п.1.2. Договору) Згідно п. 3.1. Договору, сума цього договору становить 180 630,00грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 30 105,00 грн.. Відповідно до п. 4.1. Договору визначений порядок оплати: за умовою наявності коштів у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Учасника з рахунків відкритих в ДКСУ. м. Київ на підставі виставленого рахунку-фактури та видаткової накладної на умовах відстрочки платежів 30 календарних днів. Учасник визначає ціни на товар з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, а також до розрахунку ціни входять усі види послуг, ПДВ, всі витрати, що пов`язані з пакуванням, маркуванням, вартістю тари, транспортних витрат, вартістю вантажно-розвантажувальних робіт у місці завантаження товару, вартість доставки товару замовнику та вартістю вантажно-розвантажувальних робіт, в місці доставки за адресами, які надаються замовником, замір дверей (визначення точних розмірів протипожежних дверей), демонтаж, монтаж здійснюється Учасником ( п.5.1. Договору ). Товар має бути поставлений до 30.09.2020 р. ( п. 5.2. Договору ). Місце поставки (передачі) товарів: навчальні заклади освіти м. Слов`янська, м. Святогірська, Донецької області (згідно додатку 2 до договору) ( п. 5.3. Договору ). Відповідно до п. 5.4. Договору, при передачі продукції Учасник зобов`язаний надати наступні документи по кожному закладу: рахунок-фактуру. видаткову накладну, паспорт виробу, оригінал або копію Сертифікату відповідності і гарантійний галон чи будь-який інший документ (якщо гарантійний термін (строк) не зазначено у паспорті виробу). Згідно п. 5.5. Договору, право власності на продукцію, передану за даним Договором переходить від Учасника до Замовника у момент передачі продукції. Факт передачі продукції підтверджується належно оформленою видатковою накладною. Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7 ( п. 5.13.Договору ). Учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором ( п. 6.3.1. Договору ). Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленого товару або поставленого з порушенням умов Договору за кожен день даного порушення. Згідно з п. 11.1. Договору невід`ємною частиною цього Договору є специфікація ( додаток 1 ) та Дислокація навчальних закладів освіти ( додаток 2 ). Відповідно до Специфікації до Договору № 135 від 10.08.2020 р. було передбачено поставку протипожежних дверей у кількості 27 штук на загальну суму з ПДВ у розмірі 180 630,00 грн. Факт оплати протипожежних дверей у кількості 27 штук на загальну суму 180 630,00грн. підтверджується платіжними дорученнями № 4937 від 12.10.2020 р. на суму 100 350,00 грн., № 6144 від 12.10.2020 р. на суму 66 900,00 грн., № 6145 від 12.10.2020 р. на суму 13 380,00 грн. Зазначений товар був отриманий Позивачем за довіреністю № 102 від 30.09.2020 р. у повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія № 27-01/32-407 від 25.03.2021 р., в якій відділ освіти просив допоставити протипожежні двері до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 "Орлятко" Слов`янської міської ради Донецької області". 23.04.2021 р. Відповідач надав відповідь на претензію Позивача в якій зазначив, що згідно специфікації до Договору № 135 від 10.08.2020 р. та видатковою накладною № 130 від 30.09.2020 р. було поставлено протипожежні двері у кількості 27 штук та отримано Відповідачем за довіреністю. В обгрунтування своїх доводів, Позивач посилається на пояснювальну записку № 6 від 23.02.2021 р. зав. Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 "Орлятко" Слов`янської міської ради Донецької області" Кожухової Л.С. вбачається, що у вересні 2020 р. у дитячий садок № 8 привезли протипожежні двері, але у зв`язку з тим, що стіна-перегородка у щитовій була не готова до установки дверей - працівники фірми приїхали і забрали їх до себе на склад пояснивши тим, що двері оплачені разом з установкою. У кінці жовтня стіна була готова до монтажу дверей, але бригада до січня 2021р. так і не встановила двері.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного. Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до виконання свого зобов`язання у повному обсязі, шляхом допоставки товару та сплати штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов`язань зі своєчасної поставки, обумовленої в договорі продукції. Беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами Договору № 135 від 10.08.2020 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж. Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору. Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін. Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки. Наразі, отримання товару та коштів ( штрафних санкцій ) за прострочення виконання такого зобов`язання з поставки товару є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача допоставити товар та сплати штрафних санкцій - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами. Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної поставки товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі непоставки товару на нарахування у відповідності до його умов штрафних санкцій. Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування Позивач, заперечуючи факт поставки однієї із 27 поставлених дверей, та посилаючись лише на пояснювальну записку зацікавленої особи, повинен довести зазначені обставини належними доказами. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Однак, як встановив суд першої інстанції, Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо передачі двері працівникам Відповідача, за умови дійсної наявності обставин зазначених у вказані пояснювальній записці. Разом з тим, Відповідач повністю заперечує обставини зазначені в позові, та вказує на виконанні умов договору сторонами у повному обсязі. Натомість суд встановив, що відповідно до Специфікації до Договору № 135 від 10.08.2020 р. було передбачено поставку протипожежних дверей у кількості 27 штук на загальну суму з ПДВ у розмірі 180 630,00 грн.. Зазначений товар був отриманий Позивачем за довіреністю № 102 від 30.09.2020 р. у повному обсязі, що підтверджується двостороннім оформленням видаткової накладної № 130 від 30.09.2020 р. підписаною Позивачем без зауважень, а також оплатою протипожежних дверей у кількості 27 штук на загальну суму 180 630,00 грн., відповідно до платіжних доручень № 4937 від 12.10.2020 р. на суму 100 350,00 грн., № 6144 від 12.10.2020 р. на суму 66 900,00 грн., № 6145 від 12.10.2020 р. на суму 13 380,00 грн.. З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю. Щодо посилань Скаржника на правову позицію Верховного Суду у постановах від 04.11.2019 р. у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 р. у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 р. у справі № 916/922/19, то така стосується інших встановлених у справах обставин щодо дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, тому така правова позиція не є релевантною для даного спору.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу освіти Слов`янської міської ради Донецької області залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 р. у справі № 904/4989/21 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 06.12.2021 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус Суддя Е.В. Орєшкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»