Постанова Одеський апеляційний суд № 523/18963/19

Номер провадження: 22-ц/813/7820/21 Номер справи місцевого суду: 523/18963/19 Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ор ОСОБА_7 , у якому просила суд стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 18750,00 грн., починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дитиною віку 18 року, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 10.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. В частині стягнення аліментів допущено негайне виконання рішення суду згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Також, не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 960,50 грн., тобто у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Судові витрати покласти на ОСОБА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси - задовольнити повністю. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 . Відповідно п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах , що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя Пункт 1 частини четвертої статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 Даний спір підпадає під вказане визначення наведеної норми закону. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.04.2011 року (а.с.10 т.1), який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2020 року було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.13 т.1). Неповнолітня дитина проживає та знаходиться на утриманні матері. Неповнолітня ОСОБА_10 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.114,120 т.1). Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, районний суд враховуючи стан здоров`я батька та матері дитини, матеріальне становища платника та враховуючи те, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст. 182 СК України) дійшов висновку, що розмір аліментів на утримання дитини, який підлягає стягненню з відповідача має становити 1 779,00 грн., тобто прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, який діяв на момент подачі позову та який при виконанні рішення суду має підвищуватись у зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. При цьому, судом зауважено, що можливість відповідача сплачувати аліменти у визначеній позивачкою сумі (18 750 грн.) належними доказами не підтверджено. Проте, апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Так, частинами 1-3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 182 СК України визначено, що при визначені розміру аліментів суд враховує: - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; - стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з квітня 2019 року по червень 2019 року працював офіціантом на круїзних лайнерах компанії «Роял Карібіан» та отримував заробітну плату (Том І: а.с.18-29). Відповідно до листа ПП «ДЖОБ КРУІЗ ШИП» №1/03 від 10.03.2020 року, відповідачу ОСОБА_3 було надано послуги у працевлаштуванні за кордон одноразово у 2008 році. За період часу з 01.01.2018 року по 19.11.2019 рік ОСОБА_3 послугами ПП «ДЖОБ КРУІЗ ШИП» з працевлаштування не користувався (Том ІІ: а.с.1). Судом також встановлено, що відповідно до Листа головного управління ДПС у Волинській області від 16.03.2020 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець та отримував доходи від підприємницької діяльності (Том ІІ: а.с.3-4). З матеріалів справи вбачається про те, що на ім`я відповідача ОСОБА_3 відкрито рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Том ІІ: а.с.33,34). Також, на ім`я відповідача ОСОБА_3 відкрито рахунки в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Том ІІІ: а.с.49). Відповідно до письмової довідки №890, яка видана 16.10.2020 року Головним Управлінням ДПС у Волинській області, відповідач ОСОБА_3 з 05.06.2020 року по 30.09.2020 року перебував на спрощеній системі оподаткування, сума його доходу становить у розмірі 19 200 гривень (Том ІІІ: а.с.28). Відповідно до письмової довідки №910/6/03-20-24-06, яка видана 22.01.2021 року Головним Управлінням ДПС у Волинській області, відповідач ОСОБА_3 з 05.06.2020 року по 31.12.2020 року перебував на спрощеній системі оподаткування, сума його доходу становить у розмірі 34 623 гривень (Том ІІІ: а.с.93). Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 29.01.2020 року, відповідач ОСОБА_3 перетинав державний кордон України: 02.02.2018 р., 20.10.2018 р., 27.10.2018 р., 05.11.2018 р., 19.01.2019 р., 03.08.2019 р., 17.10.2019 р. (Том І: а.с.108). Відповідно до листа АТ «Сітібанк» №200082/0507-3 від 29.01.2020 року, ОСОБА_3 не є та не був клієнтом вказаного банку (а.с.111 т.1). Апеляційним розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовною заявою, просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 18750,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення суду 08.12.2019 року і до досягнення дитиною віку 18 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Том 1: а.с.1-5). Обґрунтовуючи такий розмір стягнення аліментів на дитину, ОСОБА_1 зазначала, що у відповідача є можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, оскільки він працює офіціантом на круїзних лайнерах компанії «Роял Карібіан» та в середньому отримує 2 500-3 000 доларів США в місяць. Також відповідач є фізичною особою-підприємцем та отримує також додатковий дохід, а тому на її думку, відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 18 750 грн. щомісяця. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву про стягнення аліментів, відповідач ОСОБА_3 зазначав, що вважає, що розмір аліментів 2000 грн. на дитину є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (Том 1: а.с. 143-144). При цьому, в подальшому, як встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 у своїх відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях по справі зазначив, що позов визнає частково та просить суд стягнути з нього аліменти на користь позивачки у розмірі 960 грн.50 коп. на дитину, який на його думку, буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (том 2: а.с. 97-99, 290-291; том 3: а.с. 94-97, 126-129). Обґрунтовуючи такий розмір стягнення аліментів на дитину, ОСОБА_3 зазначав, що відповідно до Закону Україну «Про державний бюджет України 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає 1921 грн., а тому 960,50грн., що складає 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки батьки повинні в рівних частках забезпечувати гармонійний розвиток дитини. Крім того, відповідач, посилаючись на ст. 182 СК України, просив суд врахувати при визначенні аліментів те, що на його утриманні знаходяться батьки: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Проте, запропонований відповідачем у відзиві на позовну заяву і у апеляційній скарзі розмір аліментів для дитини на рівні 960,50грн. у місяць не можна вважати достатньою матеріальною допомогою, яка дозволить забезпечити дитині гармонійний розвиток. Дівчинка досягла віку п`яти років. Виходячи навіть із загальновідомих обставин вартості щоденних потреб на харчування, одяг, житлово-комунальні послуги тощо, вже не обговорюючи питання потреб на сучасний розвиток для адаптації дитини у суспільстві, апеляційний суд не може погодитися із позицією відповідача, оскільки така суперечить найвищим інтересам ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, у доводах апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції не врахував матеріального становища відповідача, який працює на посаді офіціанта на круїзних лайнерах компаній - «Роял Карібіан» та отримує в середньому 2500-3000 дол. США на місяць, що в гривневому еквіваленті складає 70000-84000грн. та крім того, має дохід від своєї підприємницької діяльності як фізична особа - підприємець та отримує близько 25000-50000 грн. на місяць. Як вбачається з матеріалів справи, дійсно відповідач ОСОБА_3 з квітня 2019 року по червень 2019 року працював офіціантом на круїзних лайнерах компанії «Роял Карібіан» та отримував заробітну плату, зокрема: -за період з 01 квітня 2019 по 15 квітня 2019, ОСОБА_3 отримав 2604,87$ (Том 1: а.с.28-29); -за період з 16 квітня 2019 по 30 квітня 2019, ОСОБА_3 отримав 983,15$ (Том 1: а.с.26-27); -за період з 01 травня 2019 по 15 травня 2019, ОСОБА_3 отримав 1416,84$ (Том 1: а.с.24-25); -за період з 16 травня 2019 по 31 травня 2019, ОСОБА_3 отримав 3471,99$ (Том 1: а.с.22-23); -за період з 01 квітня 2019 по 15 квітня 2019, ОСОБА_3 отримав 2604,87$ (Том 1: а.с.28-29); -за період з 01 червня 2019 по 15 червня 2019, ОСОБА_3 отримав 1767,25$ (Том 1: а.с.20-21); -за період з 16 червня 2019 по 30 червня 2019, ОСОБА_3 отримав 2414,86$ (Том 1: а.с.18-19). Відповідно до листа ПП «ДЖОБ КРУІЗ ШИП» №1/03 від 10.03.2020 року, відповідачу ОСОБА_3 було надано послуги у працевлаштуванні за кордон одноразово у 2008 році. За період часу з 01.01.2018 року по 19.11.2019 рік ОСОБА_3 послугами ПП «ДЖОБ КРУІЗ ШИП» з працевлаштування не користувався (Том 2: а.с.1). Згідно Листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 26.12.2019 року, відповідач ОСОБА_3 перетинав державний кордон України: 02.02.2018 р., 20.10.2018 р., 27.10.2018 р., 05.11.2018 р., 19.01.2019 р., 03.08.2019 р., 17.10.2019 р. (Том 1: а.с.108). Також, як встановлено судом, на виконання ухвали Суворовського районного суду м.Одеси від 28.02.2020 року, Головне управління ДПС у Волинській області надало суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 року по 21.12.2019 р. У вказаному Листі Головне управління ДПС у Волинській області повідомило, відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на податковому обліку в Луцькому управлінні Головного управління ДПС у Волинській області тричі у періоди: з 15.05.2012 по 08.09.2017, з 15.03.2018 по 25.09.2018, а також з 04.04.2019 по 18.09.2019 року. Вищевказана особа перебуває на обліку у статусі фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності якої відбулася, проте станом на 13.03.2020 року з податкового обліку ОСОБА_3 не знятий. Крім того, у вказаному Листі Головне управління ДПС у Волинській області також надало інформацію про задекларовані СПД ОСОБА_3 доходи від підприємницької діяльності згідно поданої ним звітності за період з 01.01.2017р. по 18.09.2019р.: -з 01.01.2017р. по 08.09.2017р. перебував на спрощеній системі оподаткування, сума доходу становить - 35000,00 грн.; -з 15.03.2018р. по 31.03.2018р. перебував на загальній системі оподаткування дохід від підприємницької діяльності не отримував; -з 01.04.2018р. по 25.09.2018р. перебував на спрощеній системі оподаткування, звітність не подавалась; -з 04.04.2019р. по 30.04.2019р. перебував на загальній системі оподаткування дохід від підприємницької діяльності не отримував; -з 01.05.2019р. по 18.09.2019р. перебував на спрощеній системі оподаткування, сума доходу становить - 21342,00 грн. (Том 2: а.с.3-4). Відповідно до довідки №890, яка видана 16.10.2020 року Головним Управлінням ДПС у Волинській області, відповідач ОСОБА_3 з 05.06.2020 року по 30.09.2020 року перебував на спрощеній системі оподаткування, сума його доходу становить у розмірі 19 200 гривень (Том3: а.с.28). Згідно із довідкою №910/6/03-20-24-06, яка видана 22.01.2021 року Головним Управлінням ДПС у Волинській області, відповідач ОСОБА_3 з 05.06.2020 року по 31.12.2020 року перебував на спрощеній системі оподаткування, сума його доходу становить у розмірі 34 623 гривень (Том 2: а.с.93). З матеріалів справи також вбачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_3 відкрито рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Том 2: а.с.33,34) та надано відповідні виписки по рахункам (Том 2: а.с. 137-226). Також, на ім`я відповідача ОСОБА_3 відкрито рахунки в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Том 3: а.с.49). За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З урахуванням вищевикладеного та враховуючи матеріальне становище відповідача та те, що ОСОБА_3 не звільняється від обов`язку утримувати свою дитину, апеляційний суд вважає, що принципу розумності та справедливості відповідають аліменти у розмірі 5000 грн. щомісячно. На думку апеляційного суду, визначений розмір аліментів є достатнім та відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. Окрім того, при вирішенні питання щодо розміру аліментів апеляційний суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б свідчили про його непрацездатність останнім до суду - не надано. Також апеляційний суд констатує, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (ч.1 ст.192 СК України). При цьому, що стосується тверджень апелянта ОСОБА_1 про те, що враховуючи дійсний матеріальний стан відповідача, задоволення позову у повному обсязі буде відповідати як найкращим інтересам дитини, стягнення аліментів у повному обсязі - 18750 грн. не завдасть жодної шкоди відповідачу, а навпаки буде відповідати найкращим інтересам дитини, є необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, позивачка не довела суду можливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини саме у визначеному нею розмірі - 18750 грн. Матеріали справи, також, не містять доказів можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі визначеному позивачкою. При цьому, слід зазначити, що сімейне законодавство розділяє витрати на утримання дитини на: -аліменти - витрати на утримання дитини, у розмірі, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; -додаткові витрати, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), які не входять до складу аліментів. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування розміру позовних вимог, позивачка зазначала, що вона витрачає приблизно (у середньому) на утримання дитини - ОСОБА_10 - 45000 грн на місяць, з розрахунку витрати на: навчання (репетитори, кружки, спорт), ліки, канцелярію, розваги, придбання предметів побуту/одягу, харчування. На думку апеляційного суду, такі витрати віднесені до додаткових витрат на дитину. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо стягнення саме додаткових витрат ОСОБА_1 не заявлялись, а тому відсутні підставі для їх стягнення у даній справі, зокрема додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), можуть бути стягнуті з відповідача в порядку ст. 185 СК України. Необхідно враховувати також і те, що позивачка не позбавлена права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу їх стягнення. При цьому, доводи апелянта представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що суд невірно визначив дату початку стягнення аліментів є обґрунтованими, з огляду на наступне. Так, ч.1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду за присудженням (стягненням) аліментів на утримання дитини та позов пред`явила 08.12.2019 року, що підтверджується квитанцією поштового відправлення «Нова пошта» від 08.12.2019 року (том 1: а.с.48), а тому законним є присудження аліментів саме з цієї дати, оскільки днем вчинення відповідної дії вважається день здачі документа на пошту, який визначається за поштовим штемпелем, а не день надходження листа до суду. Отже, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 є частково обґрунтованими. Що стосується апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , то достатніх підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає. Так, посилання апелянта на те, що відповідач не має можливості сплачувати таку суму, бо у нього на утриманні ще є непрацездатні батьки, які також потребують допомоги є безпідставними, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до довідки №4757 8076 4070 1777/1646 від 27.02.2020 року, яка видана Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, батько відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11 є пенсіонером за віком (Том 1: а.с.149). Також відповідно до довідки №4757 1070 7071 1757/1645 від 27.02.2020 року, яка видана Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, матір відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 також є пенсіонером за віком (Том 1: а.с.150). Тобто, батьки відповідача отримують пенсію від держави, а підтверджених доказів про те, що останні потребують матеріальної допомоги відповідача суду не надані. Більш того, як встановлено матеріалами справи, постановою Волинського апеляційного суду від 12.08.2020 року по справі №161/3523/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків відмовлено (Том 2: а.с.268-274). Доводи апелянтаОСОБА_3 про те, що після перерахування аліментів, не вистачить коштів на його існування та матеріальне забезпечення є безпідставними, оскільки відповідач є молодою особою і за станом здоров`я здатний до активної трудової діяльності. Таким чином, апеляційний суд вважає, що розмір аліментів в сумі 5000 грн., з врахуванням істотного здорожчання вартості усіх груп товарів для дітей, інфляційних процесів, не є надміру високим і відповідатиме інтересам та потребам дитини. Окрім того, з урахуванням загальновідомих обставин про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку зазначений судом розмір аліментів є справедливим. При цьому, саме на батьків покладається забезпечення таких умов малолітнім дітям. Інші доводи апеляційних скарг не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали б на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції положень частини третьої ст.182 СК України, невідповідністю висновків суду обставинам справи рішення суду першої інстанції скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким позов задовольняється частково та з відповідача на користь позивача присуджуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі - 5000 грн., а у задоволенні решти позову відмовляється, що відповідає приписам ст.376 ЦПК України. Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768 грн.40 коп. Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривен щомісяця, починаючи з 08.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць. В решті позовних вимог - відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривен 40 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 06.12.2021 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк О.С. Комлева