Постанова Львівський апеляційний суд № 456/889/21

Справа № 456/889/21 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т. Провадження № 33/811/1776/21 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. у місті Львові, перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, встановив: Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2021 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Постановою Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, а саме постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2021 року відносно ОСОБА_1 скасовано та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та провадження у справі № 456/889/21 відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції Закону України №114-ІХ від 19.09.2019 року) у зв`язку з закінченням строків накладення стягнення. 19.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 02.09.2021 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. Вивчивши доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві, апеляційний суд приходить до переконання, що у прийнятті такої заяви слід відмовити з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права. Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексузастосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексупоширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Відповідно до положень ст.294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Главою 24-1 КУпАПтакож передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений. Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, натомість чинна норма КПК Українине розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП. Окрім цього, з рішення Європейського суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року вбачається, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у вигляді позбавлення волі (зокрема, адміністративний арешт), вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України» від 08.04.2010 року, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010 року, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 року, «Зайцев проти Латвії» заява № 65022/01, пп.55 та 56, ECHR 2007-ІХ). Питанням визначення критеріїв, згідно з якими правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄСПЛ (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 року), в якій зазначено, що при вирішенні питання про визнання правопорушення незначним важливим критерієм є те, чи карається воно позбавленням волі чи ні ( п.21 Пояснювальної доповіді до Протоколу № 7 до Конвенції). Оскільки, санкції ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП не передбачають адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, тобто фактичного позбавлення волі, то таке адміністративне правопорушення не може вважатись по суті кримінальним, у розумінні ст.2 Протоколу № 7 ЄСПЛ. З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності. Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення. З урахуванням викладеного, на переконання апеляційного суду, постанова Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції, а тому заява ОСОБА_1 підлягає поверненню. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами невідкладно повернути особі, яка її подала. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.