Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/6280/20

ПОСТАНОВА Іменем України 02 грудня 2021 року м. Кропивницький справа № 405/6280/20 провадження № 22-ц/4809/1621/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Письменного О. А., Черненка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-банк», інтереси якого представляє адвокат Омельченко Євген Володимирович, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2021 року у складі головуючого судді Іванової Л. А. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 15.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Акцент-банк» (далі АТ «Акцент-банк»), яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк», в інтересах якого діє Центр обслуговування клієнтів в м. Кропивницький,в якому просив стягнути пенюу розмірі 21702,66 грн за період з 06.11.2018 по 27.08.2020. Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та АТ «Акцент-Банк», в інтересах якого діяло відділення "Центр обслуговування клієнтів в м. Кропивницький ПАТ "Акцент-Банк", укладено угоду SAMAB00000001144256 від 19.04.2013, за якою ним було отримано платіжну картку № НОМЕР_1 . 05 листопада 2018 року в період часу з 19 год. 07 хв. по 19 год. 10 хв. власні кошти позивача у розмірі 18800 грн, та кредитні кошти в розмірі 14 082,82 грн з картки № НОМЕР_1 невідомою особою, якій не належить вказаний рахунок, без його згоди, не санкціоновано, переведено на неналежного отримувача, тим самим списання банком грошових кошів в сумі 32882,82 грн є безпідставним. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року (цивільна справа № 405/9076/18), залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, визнано безпідставним списання 05 листопада 2018 року акціонерним товариством «Акцент-Банк» грошових коштів в сумі 14 083грн. 42 коп. в рахунок кредитних коштів та грошових коштів 18800 грн. власних коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , за яким обліковуються операції з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 . Зобов`язано акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути зазначені грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 . Вказував, що 27 серпня 2020 року АТ «Акцент-Банк» виконало рішення суду та повернуло на його (позивача) рахунок грошові кошти в сумі 14 083грн. 42 коп. кредитних коштів та 18 800 грн. власних коштів. Тим самим, факт безпідставного списання грошових коштів в сумі 14 083грн. 42 коп. в рахунок кредитних коштів та грошових коштів в сумі 18800 грн. власних коштів з його (позивача) карткового рахунку, за яким обліковуються операції з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 є встановленим та не підлягає повторному доказуванню. Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Поряд з цим, АТ «Акцент-Банк» не зарахувало відповідну суму на його (позивача) рахунок в період з 06 листопада 2018 року по 27 серпня 2020 року. Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше, ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Тобто, з дати завершення неналежного списання коштів з рахунку (05.11.2018) по день зарахування коштів (27.08.2020), розмір пені становить 21702 грн.66 коп. (32 882грн. 82 коп. х 0,1% х 660 днів = 21702 грн.66 коп.). Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 06 листопада 2018 року по 27 серпня 2020 року в розмірі 21 702,66 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що списання АТ «Акцент-Банк» грошових коштів в сумі 14 083,42 грн в рахунок кредитних коштів та грошових коштів в сумі 18 800 грн, як власних коштів з карткового рахунку позивача ОСОБА_1 , за яким обліковуються операції з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 відбулось 05.11.2018 - день зарахування АТ «Акцент-Банк» коштів на рахунок позивача, відкритий у відповідача «Акцент-Банк» є 27.08.2020, на підставі чого розмір пені, розрахований позивачем згідно п.37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» становить 21702,66 грн (32 882,82 грн х 0,1% х 660 днів = 21702,66 грн). Відповідачем розрахунок пені не спростований та не оспорений. Суд вказував, що в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази того, що відповідачем АТ «Акцент - Банк» позивачу ОСОБА_1 сплачено пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу (05.11.2018) до дня повернення (27.08.2020) на рахунок позивача безпідставно списаних з рахунку позивача коштів в загальній сумі 32 882,82 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 06.11.2018 по 27.08.2020 в розмірі 21 702,66 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник відповідача адвокат Омельченко Є. В. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що не отримував від суду жодної поштової кореспонденції. Суд допустив порушення не лише на отримання банком інформації про судовий розгляд, а і права на заявления про застосування наслідків пропуску строків позовної давності. Оскільки банк не отримував копії позову то орієнтуватись може лише на доступну на сайті "Судова влада" дату отримання позову - 15 жовтня 2020 року, тобто всі строки на стягнення пені нарахованої до 15 жовтня 2019 року позивачем пропущено. Також вказує,що між сторонами виник спір, який було вирішено в судовому порядку та постановлено відповідне судове рішення, яке банк виконав. Тобто, до 13 серпня 2019 року банк повинен був повернути позивачу кошти на підставі Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а вже з 13 серпня 2019 року - на підставі відповідного судового рішення. Тобто, при постановления судового рішення, відносини між сторонами як між «емітентом» та «платником» за даним переказом припинились, а застосовувати пеню на підставі вказаного закону суд мав лише до моменту постановления первісного судового рішення, тобто до 13 серпня 2019 року, оскільки в подальшому у Банк мав лише обов`язок щодо виконання судового рішення, що має інше правове значення та його невиконання породжує інші відносини між сторонами, що неодноразово знаходило своє відображення в судовій практиці Верховного Суду по справам, де предметом спору фактично було стягнення неустойки (пені) за час від постановления рішення до його виконання. Таким чином, позивач міг просити суд стягнути пеню з 05 листопада 2018 року по 13 серпня 2019 року, однак, на час подання позову до суду, він пропустив строк позовної давності. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року у цивільній справі № 405/9076/18, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про повернення безпідставно списаних грошових коштів із карткового рахунку. Визнано безпідставним списання 05 листопада 2018 року Акціонерним товариством «Акцент-Банк» грошових коштів в сумі 14 083 грн. 42 коп. в рахунок кредитних коштів та грошових коштів в сумі 18 800 грн. 00 коп. власних коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , за яким обліковуються операції з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 . Зобов`язано акціонерне товариство «Акцент-Банк» зарахувати в рахунок поповнення кредитних коштів грошові кошти в розмірі 14 083 грн. 42 коп. та грошові кошти в розмірі 18 800 грн. 00 коп., на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк» (а.с.4-11). Також встановлено, що 27 серпня 2020 року АТ «Акцент-Банк» повернуло грошові кошти в сумі 14 083 грн. 42 коп. кредитних коштів та 18800 грн. власних коштів на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними довідками АТ "Акцент-Банк" від 27.08.2020 року №ADCR-EQK5-MOAE-IHMQ та від 13.10.2020 року №E2EJ-I6M7-N64G-6JCH відповідно (а.с.12-13). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком. Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 32.1, 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-ІІІ банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-ІІІ передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше, ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Крім того, у зазначеному Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні: отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п.1.23);переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою, помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі;неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі (п.1.24); платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів, неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів (п.1.32). Встановлено, що безпідставно списані грошові кошти - 14 083,42 грн та 18 800 грн, в загальній сумі 32882,82 грн АТ «Акцент-Банк» повернуто на рахунок ОСОБА_1 - 27.08.2020, а в суд з вимогою про стягнення пені позивач звернувся 15.10.2020, тобто в межах, передбаченого ст. 258 ЦК УКраїни. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 21702,66 грн (з розрахунку 32 882,82 грн х 0,1% х 660 днів = 21702,66 грн) за весь період, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок . Відповідачем розрахунок пені не спростований й не оспорений, власного розрахунку не надано. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. 7, 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк», інтереси якого представляє адвокат Омельченко Євген Володимирович, залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді С. М. Єгорова О. А. Письменний В. В. Черненко