Постанова КЦС ВС № 755/17210/19

Постанова Іменем України 02 грудня 2021 року м. Київ справа № 755/17210/19 провадження № 61-17484св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший інвестиційний клуб», державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пода Світлана Петрівна, провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року в складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший інвестиційний банк», державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поди С. П. тапросив скасувати рішення державного реєстратора Поди С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49040084 від 07 жовтня 2019 року, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Перший інвестиційний клуб»; витребувати в ТОВ «Перший інвестиційний клуб» у його власність вказану квартиру, визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що рішення є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру. Позовні вимоги мотивував тим, що 01 листопада 2007 року між ним та ПАТ «Міжнародний іпотечний банк» укладено кредитний договір. З метою забезпечення виконання за кредитним договором 01 листопада 2007 року між ними укладено іпотечний договір, згідно з яким він передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . 07 жовтня 2019 року державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пода С. П. прийняла рішення, яким зареєструвала за ТОВ «Перший інвестиційний клуб» право власності на іпотечну квартиру. Зазначав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором за відсутності будь-яких рішень про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки чи виконавчих написів, а також в порушення норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На момент вчинення вказаної реєстраційної дії на квартиру було накладено арешт відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2019 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49040084 від 07 жовтня 2019 року державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поди С. П. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Перший інвестиційний клуб». Скасовано запис про право власності № 335560016 від 01 жовтня 2019 року державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поди С. П.про державну реєстрацію права власності на квартируАДРЕСА_2 за ТОВ «Перший інвестиційний клуб», внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49040084 від 07 жовтня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позов у частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії державного реєстратора Поди С. П. є неправомірними, спосіб, за яким позивач втратив право власності на спірне майно, суперечить вимогам іпотечного договору та діючому законодавству, а також спірна квартира виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті і використовується як місце постійного проживання позичальника, а тому підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Водночас підстав для задоволення позову в частині витребування квартири з володіння ТОВ «Перший інвестиційний клуб» суди не вбачали, оскільки наслідком скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності є відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про належність квартири позивачу. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року й постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння й ухвалити нове рішення про їх задоволення. Касаційна скарга мотивована тим, що встановивши незаконність дій державного реєстратора та відмовивши в задоволенні позову в частині витребування квартири з незаконного володіння ТОВ «Перший інвестиційний клуб», суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, та позбавили його ефективного судового захисту. Судові рішення в частині задоволених позовних вимог у касаційному порядку не оскаржуються, а тому в цій частині суд касаційної інстанції їх не переглядає. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 20 січня 2021 року справа № 755/17210/19 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Фактичні обставини, встановлені судами Суди встановили, що 01 листопада 2007 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 3.07111787, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45, 40 кв.м, жилою площею 30, 10 кв.м, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03 вересня 2004 року, з метою забезпечення повного виконання його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 3.07111787 від 01 листопада 2007 року. 19 червня 2015 року, 19 лютого 2016 року та 10 серпня 2016 року між ПАТ «Платинум Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладені додаткові договори до договору про іпотечний кредит № 3.07111787 від 01 листопада 2007 року. 12 березня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Перший інвестиційний клуб» укладено договір № 98К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «Перший інвестиційний клуб» перейшло право вимоги за договором про іпотечний кредит № 3.07111787 від 01 листопада 2007 року з додатковими договорами до нього, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та вимоги за іпотечним договором № 3.07111787 від 01 листопада 2007 року, укладеним із ОСОБА_1 07 жовтня 2019 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Подою С. П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ «Перший інвестиційний клуб». Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під час розгляду справи суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 463/5896/14-ц зазначено, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15). Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У справі, яка переглядається, суди встановили, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 жовтня 2019 року, яким за ТОВ «Перший інвестиційний клуб» зареєстровано право власності на спірну квартиру, прийняте державним реєстратором з порушенням норм закону, у зв`язку з чим дійшли висновку про скасування цього рішення та скасування запису про право власності на цю квартиру за ТОВ «Перший інвестиційний клуб». Позивач з такими висновками судів погодився, судові рішення в цій частині не оскаржує. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. З огляду на викладене, оскільки наслідком скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Перший інвестиційний клуб» є відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про належність цієї квартири ОСОБА_1 , обґрунтованим є висновок судів про відсутність підстав для задоволення вимоги про витребування цього майна на його користь, оскільки задоволення вищевказаних вимог в даному випадку є ефективним способом захисту порушеного права позивача. Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, а тому доводи касаційної скарги є безпідставними. Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в частині вирішених позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року в частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший інвестиційний банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко