Ухвала КЦС ВС № 161/6020/21

Ухвала 29 листопада 2021 року м. Київ справа № 161/6020/21 провадження № 61-18365ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2021 року у складі судді Пушкарчук В. П. та постанову Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Здрилюк О. І., Федонюк С. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (далі - ДКП «Луцьктепло») про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивував посилаючись на те, що 18 грудня 2020 року на території ДКП «Луцьктепло» працівник ОСОБА_2 , керуючи екскаватором порушив цілісність бетонної стіни подвір`я, внаслідок чого стіна впала на транспортний засіб марки Volkswagen, модель Passat В6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, який на праві власності належить позивачу. З метою визначення розміру завданого матеріального збитку ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Захід». Відповідно до проведеної експертної оцінки вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 61 925,48 грн. Вартість складання розрахунку склала 3 100,00 грн. 10 лютого 2021 року позивач звернувся до ДКП «Луцьктепло» з письмовою вимогою про відшкодування йому вказаних сум, однак вимога була проігнорована. Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи, проведеної Приватним підприємством «АС Експерт» на замовлення ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Volkswagen, модель Passat В6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, складає 50 509, 03 грн. Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ДКП «Луцьктепло», ОСОБА_2 на його користь 57 212, 84 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Короткий зміст ухвалених судових рішень Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДКП «Луцьктепло» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 57 212, 84 грн та 3000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДКП «Луцьктепло» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстави, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Предметом спору в даній справі є вимога про відшкодування майнової шкоди у розмірі 57 212, 84 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Ціна позову у даній справі становить 67 212,84 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00). Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Щодо доводів касаційної скарги про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника Доводи касаційної скарги про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для заявника виняткове значення є необгрунтованими, оскільки Верховний Суд зазначає, що поняття значного суспільного інтересу та винятковості є оціночними та потребують належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не обґрунтував наявність виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак