LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд344/4473/21

від 03.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 344/4473/21 Провадження № 23-з/4808/26/21 Категорія 172-7 ч.1,2 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Зеленко О.В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А 03 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю захисника особи, стосовно якої справу закрито, адвоката Яремчука О.О. та прокурора Ляхович Д.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Повзлу В.В. по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 20.10.2021 року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - в с т а н о в и в: Постановою судді Івано-Франківського міського суду від 20.10.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та провадження по справі про притягнення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддю Повзло В.В. 29.11.2021 року ОСОБА_1 до початку апеляційного розгляду справи за його апеляційною скаргою подав заяву про відвід судді Повзлу В.В., що стало причиною для передачі заяви ОСОБА_1 про відвід судді Повзлу В.В. для здійснення автоматизованого розподілу у порядку ч.3 ст. 35 КПК України та розгляду вищевказаної заяви по суті іншим суддею. В обґрунтування відводу ОСОБА_1 зазначає, що в судді Повзла В.В. вже склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо вирішення апеляційних скарг у справах про адміністративні правопорушення при подібних фактичних обставинах, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи. Заявник зазначає, що згідно ЄДРСР 21.04.2021 року у справі №348/869/19 суддя Повзло В.В. виніс постанову, якою відмовив у задоволенні апеляційної скарги особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, за схожих обставин. ОСОБА_1 зазначив, що суддя Повзло В.В. висловив аналогічну позицію і при розгляді апеляційних скарг та прийнятті рішень і по інших справах. Зазначені обставини, на думку ОСОБА_2 , викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Повзло В.В. при розгляді поданої ним апеляційної скарги та позбавляють його довіри до даного складу суду. В судове засідання апеляційної інстанції особа, стосовно якої закрити провадження по справі ОСОБА_2 не з`явився, хоча повідомлявся судом про розгляд його заяви про відвід судді, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання. Зі змісту доводів захисника адвоката Яремчука О.О. вбачається, що ОСОБА_2 знає про розгляд його заяви, повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду його заяви за його відсутності. В судовому засіданні захисник адвокат Яремчук О.О. підтримав заяву про відвід судді та просив її задовольнити, прокурор Ляхович Д.С. просила відмовити в задоволенні заяви. Вислухавши думку сторін, дослідивши заяву про відвід, ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що заява про відвід не підлягає до задоволення. Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, враховуючи положення ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що одним із завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є об`єктивне з`ясування обставин справи, з метою недопущення в учасників процесу будь-яких сумнівів щодо упередженості та необ`єктивності розгляду даної справи суддею. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заявлення відводу головуючому судді. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та який не містить правових норм, які регулюють порядок відводу(самовідводу) суддів. Апеляційний суд неодноразово вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Зі змісту заяви ОСОБА_2 про відвід вбачається, що він посилається на судову практику судді Повзло В.В. стосовно питання щодо особливостей закриття провадження по справі на підставі ст.38 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення та вважає, що у судді склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо вирішення апеляційних скарг у справах про адміністративні правопорушення при подібних фактичних обставинах, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, у зв`язку з чим у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. United Kingdom). При цьому, стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland). Разом з тим, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain). Відповідно до доктрини усталеної судової практики низка раніше прийнятих та узгоджених судових рішень розглядається як переконливий доказ правильного тлумачення правової норми. Усталеність судової практики передбачає однакове застосування закону при вирішенні ідентичних правових питань у зв`язку з чим наявність послідовної правової позиції окремого судді щодо застосування правових норм не свідчить про його упередженість і не може бути підставою для його відводу. Апеляційний суд вважає, що наведені у заяві ОСОБА_2 про відвід судді обставини не є такими, що викликають сумнів в упередженості судді Повзла В.В. та можуть бути правовою підставою для його відводу, свідчать про неможливість судді здійснювати правосуддя по справі, всебічно та повного з`ясувати обставини справи і прийняття законне, обґрунтоване та справедливе рішення. Апеляційний суд вважає, що доводи викладені у заяві про відвід судді є необґрунтованими, а у задоволенні заяви необхідно відмовити. Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в : Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.10.2021 року залишити без задоволення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»