Постанова 4803 № 205/5693/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9119/21 Справа № 205/5693/20 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 грудня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: 29 липня 2020 року ТОВ АВТО ПРОСТО звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу в розмірі 269803,32 грн., з яких: 155072,31 сума основного боргу, 93366,41 інфляційне збільшення та 21 364,60 3 % річних (а.с.1-5). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2021 року закрито провадження по цивільній справі №205/5693/20 за позовом ТОВ «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за Угодою №305614 від 03.10.2009 року в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 155072,31 грн. (а.с.168-169). Не погодившись із ухвалою суду, ТОВ «АВТО ПРОСТО» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати (а.с.174-179). Апеляційна скарга мотивована тим, що при поданні нової позовної заяви у даній справі, позивачем включено у суму основного зобов`язання інфляційні втрати та 3 % річних, у той же час позовні вимоги, що розглядалися у справі №205/6572/15 не містили вимог кредитора про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки спір між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо солідарного стягнення з відповідачів основного боргу за Угодою № 305614 від 03 жовтня 2009 року розглянуто, по цивільній справі № 205/6572/15 ухвалено рішення, яке набрало законної сили 05 серпня 2019 року, то наявні підстави для закриття провадження по даній справі в частині позовних вимог ТОВ «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення основного боргу за Угодою № 305614 від 03 жовтня 2009 року. Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може. Матеріалами справи підтверджено, що в серпні 2015 року ТОВ «АВТО ПРОСТО» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 152 881,08 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року у справі 205/6572/15-ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі (а.с.11-13). Відповідно до відкритої інформації Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/ вищезазначена постанова набрала законної сили 05 серпня 2019 року. Як вбачається зі змісту постанови Дніпровського апеляційного суду по справі 205/6572/15, спір в даній справі розглянуто між тими самими сторонами, які є сторонами в даній справі, предметом спору є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за угодою № 305614 від 03 жовтня 2009 року, що є також предметом спору в даній справі. Підставами позову в обох справах є невиконання відповідачами умов Угоди № 305614 від 03 жовтня 2009 року. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тотожність заявлених вимог, є тоді, коли тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Проте, досліджуючи та аналізуючи текст рішення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у справі №205/6572/15, колегія суддів приходить до переконання, що в даній справі позивачем не надано доказів на підтвердження щомісячної поточної ціни автомобіля з червня 2014 року (місяця порушення відповідачем зобов`язання щодо сплати) до серпня 2015 року (місяць звернення позивача з позовом), що виключало можливість перевірити наданий позивачем розрахунок, тому по суті заявлені вимоги не розглядалися. В даному випадку постановлене раніше судове рішення у справі №205/6572/15 не є підставою, в розумінні ч. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, для закриття провадження в даній справі, оскільки період заборгованості та її розмір у двох справах різні, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2021 року - скасувати та повернути цивільну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: