Постанова 4855 № 320/4598/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/4598/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 03.03.2021; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію; - зобов`язати відповідача розглянути запит від 03.03.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Бориспіль вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Київського окружного адміністративного суду 27.09.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду 27.09.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що оспорює не сам факт створення відповіді, а не надання відповіді йому, як такої, так і в порушення 5-денного робочого дня на її розгляд та надання відповіді. Позивач зазначає, що обізнаний про існування відповіді на його запит, втім наголошує, що такої не отримував та вказує що надані відповідачем докази не можуть підтверджувати факт направлення відповіді на його запит. 22.11.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення. Відповідач зазначає, що він повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що ним не допущено порушень прав позивача. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із запитом на отримання публічної інформації від 03.03.2021 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, як розпорядника інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», про надання інформації, у якому просив: надати інформацію про наявність на території м. Бориспіль вільних зальних ділянок, що можуть бути використанні під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Також просив надати запитувану інформацію у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу: АДРЕСА_1 . Вказаний запит направлений позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 09.03.2021 рекомендованим повідомленням за штриховим кодовим ідентифікатором 1800105029810, дане підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» ВПЗ 1 Черкаси ПН21560042665 від 09.03.2021. Вважаючи, що відповідач порушив строк розгляду вказаного запиту (16.04.2021 не надав відповіді на запит, отриманий 11.04.2021), що в свою чергу порушує права позивача, останній 19.04.2021 звернувся із зазначеними вище позовними вимогами до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав запит про надання публічної інформації 24.03.2021, отже надання відповіді 31.03.2021 вчинено в межах п`ятиденного строку, наданого законодавцем. Також, суд першої інстанції зауважив, що під час розгляду даної адміністративної справи до суду не надходили жодні пояснення чи докази від позивача щодо спростувань тверджень відповідача, які зазначенні у відзиві на позовну заяву, та щодо неотримання вказаної відповіді відповідача на запит, яка була направлена відповідачем на адресу позивача звичайним поштовим відправленням. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлює, Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI). Частина 1 та 2 ст. 19 Закону №2939-VI дає виначення, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. На виконання п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію. Стаття 12 Закону №2939-VI встановлює, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Керуючись ст. 16 Закону №2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації. За приписами ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Матеріалами справи підтверджено, що запит на отримання публічної інформації адресовано позивачем до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради. Як вбачається зі штампу Бориспільського міського центру надання адміністративних послуг та картки реєстрації вхідного документа, та листа Керівника ЦНАП Шелухіної І. до Начальника управління юридично-кадрового забезпечення Жарому О.К. , останній надійшов до ЦНАП 24.03.20321 зареєстровано за №12-33-2028. Як вбачається з п. 1.2. розділу 1 Положення про Центр надання адміністративних послуг, затвердженого рішенням міської ради 11.12.2018 №3893-48-VII (далі - Положення №3893-48-VII) ЦНАП - є структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради. Відповідно до п. 2.2. розділу 2 Положення №3893-48-VII завданнями ЦНАП є забезпечення практичної реалізації громадянами наданого їм права звернення до міської ради, її виконавчого комітету та їх посадових осіб. На виконання пунктів 4.3., 4.12., 4.19. розділу 4 Положення №3893-48-VII ЦНАП має функції, зокрема: здійснює прийом, попередній розгляд, реєстрацію, облік, сканування, передачу за призначенням, зберігання, пошук, розсилку документів, заяв (клопотань), пропозицій (зауважень), скарг громадян, що надходять до ЦНАП, міської ради та її виконавчого комітету, видачу інформації стосовно строків їх проходження; здійснює контроль за своєчасним розглядом заяв суб`єктів звернень, звернень громадян, що надійшли до міської ради та її виконавчого комітету, забезпечує дотримання вимог законодавства щодо розгляду заяв суб`єктів звернень, здійснює контроль за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях міста незалежно від форм власності, а також аналізує причини виникнення порушень у виконанні вимог чинного законодавства, вносить пропозиції щодо їх усунення; здійснює реєстрацію та веде облік запитів на інформацію, що надійшли в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» до міської ради та її виконавчого комітету. Здійснює аналіз та систематизацію запитів на інформацію за галузевою та іншими ознаками. На виконання п. 5.1. розділу 5 Положення №3893-48-VII діловодство ЦНАП ведеться відповідно до номенклатури справ ЦНАП, інструкцій щодо ведення діловодства у виконавчих органах міської ради та з організації роботи щодо розгляду звернень громадян в управліннях, відділах, службах виконавчого комітету міської ради. Відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності», наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» розпорядженням міського голови 02.02.2021 №19 затверджено Інструкцію з діловодства у міській раді та її виконавчих органах у новій редакції (далі - Інструкція №19). Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Інструкції №19 Інструкція з діловодства у міській раді та її виконавчому комітеті (далі - Інструкція) встановлює загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства у виконавчих органах міської ради (далі - структурні підрозділи установи), вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, що міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням. На виконання п. 1.5. розділу 1 Інструкції №19 організація діловодства в установі покладається на Центр надання адміністративних послуг, в структурних підрозділах установи - на секретарів і діловодів (далі - служби діловодства). Якщо штатним розписом не передбачено посади працівника діловодства, ці обов`язки повинні бути покладені на спеціально призначену для цього особу та визначені у посадовій інструкції. Відповідно до п. 1.6. розділу 1 Інструкції №19 служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює реєстрацію та веде облік документів. Згідно із п. 2.28. розділу 2 Інструкції №19 резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі. Резолюція має такі обов`язкові складові: прізвище, власне ім`я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата. Колегія суддів зауважує, що з наявної в матеріалах справи копії запиту позивача вбачається лише зазначення у відповідній резолюції лише виконавців такої, обов`язкове зазначення дати та змісту завдання не проставлено. Керуючись п. 2.70. розділу 2 Інструкції №19 відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є найменування установи - одержувача документа (або посадової особи, що прийняла документ), реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду. Згідно із п. 3.12. Інструкції №19 доставка документів до установи здійснюється через систему взаємодії, електронну пошту, з використанням засобів поштового зв`язку, кур`єрською та фельд`єгерською службою. Поштою та через кур`єрську службу доставляється письмова кореспонденція у разі наявності підстав, які визнаються обґрунтованими для створення установою документів у паперовій формі, поштові картки, бандеролі, дрібні пакети, а також періодичні друковані видання. Фельд`єгерською службою доставляється спеціальна кореспонденція. Каналами електрозв`язку доставляються: телеграми, факсограми, телефонограми, електронні документи із застосуванням електронного цифрового підпису та документи в електронній формі без електронного цифрового підпису (у сканованій формі). У разі відсутності в установі системи електронного діловодства документи, що надійшли через систему взаємодії, друкуються та оформлюються службою діловодства як паперова копія електронного оригіналу, засвідчена печаткою служби діловодства. За приписами пунктів 3.25., 3.27., 3.32., 3.33. Інструкції №19 реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ та оформлення реєстраційної картки в електронній формі у системі електронного діловодства або веб-модулі системи електронної взаємодії із зазначенням обов`язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим внесенням до електронної картки необхідних відомостей. У веб-модулі системи взаємодії додатково реєструються лише документи, які надійшли або будуть відправлені через систему взаємодії. У разі потреби перелік обов`язкових реквізитів реєстраційної картки може бути доповнений. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, моніторингу стану виконання і оперативного використання наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення. Реєстрація документа здійснюється з використанням системи електронного діловодства установи. У разі застосування системи електронного діловодства установи формується єдина централізована база реєстраційних даних установи, що забезпечує працівників інформацією про всі документи та їх місце знаходження. Документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження. У разі передачі зареєстрованого документа з одного структурного підрозділу до іншого новий реєстраційний індекс на документі не проставляється. Основним принципом реєстрації документів за картковою формою є принцип одноразовості, тобто кожен документ реєструється в установі лише один раз. Для реєстрації вхідних, вихідних і розпорядчих документів застосовуються придатні для оброблення персональним комп`ютером реєстраційно-контрольні картки (додатки 10, 11 і 12). Перелік обов`язкових реквізитів реєстраційно-контрольної картки у разі потреби може бути доповнений іншими реквізитами. Порядок розміщення реквізитів в реєстраційно-контрольній картці визначається установою. В установі реєстраційно-контрольні картки створюються в автоматизованому режимі в електронному вигляді: до рішень міської ради (рішень міської ради) - посадовими особами відділу забезпечення роботи ради відповідно до розподілу обов`язків; до вхідних і вихідних документів, до розпорядчих документів (рішень виконавчого комітету міської ради, розпоряджень міського голови, документів з грифом «Затверджую», окремих доручень керівництва), до звернень громадян - посадовими особами служби діловодства відповідно до розподілу обов`язків; до розпоряджень міського голови з кадрових питань - посадовими особами управлінням юридично-кадрового забезпечення відповідно до розподілу обов`язків. Реєстраційні картки документа роздруковуються у разі необхідності. Матеріалами справи підтверджено, що адміністратор І.М. Мороз проставила штамп Бориспільського ЦНАП 24.03.2021 та зареєструвала такий під номером 12-33-2028. Втім матеріалами справи підтверджено, що запит позивача був надісланий ним рекомендованим листом під штриховим кодовим ідентифікатором 1800105029810 та відповідно до відстеження АТ «Укрпошта» отримано відповідачем 11.03.2021. Відповідно до визначень, що містяться в п. 2 Загального розділу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270) вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу. На виконання пунктів 94, 95, 96 Правил №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки. Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата. У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв`язку про доставку пошти оператор поштового зв`язку зобов`язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань. Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку. Відповідно до абз. 1 п. 105 Правил №270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис. В матеріалах справи наявний Список вручених відправлень (а.с. 20), з якого вбачається, що 24.03.2021 Мороз І. отримала листи адресовані відповідачу, в тому числі і лист під штриховим кодовим ідентифікатором 1800105029810. Втім, як вбачається з вказаного Списку, такий датований 11.03.2021, що свідчить про надходження 7 листів, адресованих різним структурним підрозділам Бориспільської міської ради саме 11.03.2021. Колегія суддів зауважує, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що абонент (відповідач) самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому поштової кореспонденції шляхом укладення договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв`язку. Відтак отримання відповідачем поштової кореспонденції не безпосередньо в день її надходження на відповідне поштове відділення, може покладати на отримувача певні наслідки та є питаннями внутрішньої організації роботи державного органу та не може тягти несприятливі наслідки для інших осіб. Таким чином, позивач мав певні очікування на отримання відповіді на запит протягом 5 днів з дня отримання відповідачем його запиту (16.03.2021), оскільки отримання відповідачем 11.03.2021 було підтверджено відслідкуванням поштового відправлення, а фактичні обставини одержання надісланого запиту знаходяться за межами компетенції позивача та не можуть впливати на розгляд його запиту, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем позивача та не залежать від нього. Колегією суддів встановлено, що відповідач 31.03.2021 сформував лист №12-33-1135 «Щодо надання інформації про наявність вільних земельних ділянок». Втім, зважаючи на вказані норми та зроблені судом апеляційної інстанції висновки, колегія суддів вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, зокрема не надав публічну інформацію за запитом ОСОБА_1 та не розглянув вказаний запит позивача в межах п`яти денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI. Щодо обставин отримання вказаної відповіді позивачем, колегія суддів зазначає наступне. Керуючись пунктами 3.67. та 3.68. Інструкції №19 вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, або надаються особисто адресату у Центрі надання адміністративних послуг. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. За визначенням, що міститься в п. 2 Правил №270 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на виконання приписів Інструкції №19 керується під час відправки поштової кореспонденції Правилами №270, отже твердження відповідача, що він не має обов`язку підтверджувати відправлення поштової кореспонденції чеками, квитанціями тощо не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. Колегія суддів зауважує, що будь-яких доказів направлення листа №12-33-1135 від 31.03.2021 засобами поштового чи електронного зв`язку матеріали справи не містять. На виконання ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Абзац 1 ч. 2 ст. 77 КАС України регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що під час розгляду даної адміністративної справи до суду не надходили жодні пояснення чи докази від позивача щодо спростувань тверджень відповідача, які зазначенні у відзиві на позовну заяву, та щодо неотримання вказаної відповіді відповідача на запит, яка була направлена відповідачем на адресу позивача звичайним поштовим відправленням, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів направлення такої відповіді позивачу будь-яким можливим способом, а у даній категорії справ обов`язок доказування більшою мірою лягає на органи державної влади, ніж на фізичних осіб. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , натомість колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, а відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Керуючись приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати за наслідком апеляційного перегляду даної справи, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року; Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 на інформацію від 03 березня 2021 року; Зобов`язати Виконавчий комітет Бориспільської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Бориспіль вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан