Постанова 4857 № 380/7849/21
від 15.09.2021 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7849/21 пров. № А/857/14208/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Судової-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі № 380/7849/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність. зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Гулкевич І.З., час ухвалення рішення 05.07.2021 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправну бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації, яка полягає в невиконанні законного зобов`язання згідно ст. 19 Закону України Про звернення громадян на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження його законних прав згідно ст. 18 Закону України Про звернення громадян бути присутнім під час розгляду своєї скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; неповідомлення про результати перевірки і суті прийнятого рішення відносно звернення від 14.11.2020; порушенні вимог ст. 40 Конституції України в частині зобов`язання надати громадянину обґрунтовану відповідь на звернення в установлений законом строк; зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію надати обґрунтовану відповідь з інформацією про суть прийнятих рішень щодо звернення позивача від 14.11.2020. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.11.2020 року позивачем надіслано звернення до Прем`єр-Міністра України щодо протиправних дій та бездіяльності керівництва Пустомитівської районної державної адміністрації та Львівської обласної державної адміністрації в сфері поводження з відходами, яке в подальшому було скероване до Львівської обласної державної адміністрації. Відповіді за результатами розгляду та інформації про прийняте рішення згідно звернення від 14.11.2020 не отримав. Відповідачем порушено вимоги ст. 40 Конституції України в частині зобов`язання надати громадянину відповідь на звернення в установлений законом строк та вимоги ст. 19 Закону України Про звернення громадян в частині письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі № 380/7849/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що долучені відповідачем документи не містять резолюції та доказів того, що він є співвиконавцем. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі № 380/7849/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженим органом на розгляд скарги ОСОБА_1 є Міністерство розвитку громад та територій, відповідно Львівська обласна державна адміністрація не може нести відповідальності за порушення Закону України Про звернення громадян. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 14 листопада 2020 позивачем надіслано скаргу до Прем`єр-Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про протиправні дії та бездіяльність голови Пустомитівської районної державної адміністрації та протиправної бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації. 31.12.2020 секретаріатом Кабінету Міністрів України проінформовано ОСОБА_1 про те, що на підставі ст. 7 Закону України Про звернення громадян звернення від 14.11.2020 надіслано Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів та Львівській обласній державній адміністрації. Однак, станом на день звернення до суду позивач не отримав відповіді на звернення від 14.11.2020. Позивач, не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Преамбулою «Закону України «Про звернення громадян» визначено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Частинами 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Відповідно до ст. 5 Закону України Про звернення громадян звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Згідно із ст. 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Згідно із ст. 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Таким чином, обов`язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1) перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3) у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиві такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз`яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення. Згідно зі статтею 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Законодавець вимагає від суб`єктів розгляду звернень громадян максимальної чіткості, безперечності, визначеності у наданні відповідей. Постановою Кабінету міністрів України від 17.01.2018 №55 Про деякі питання документування управлінської діяльності затверджено Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі Інструкція). Відповідно до пункту 38 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мета, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі. Резолюція має такі обов`язкові складові: прізвище, власне ім`я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата. Якщо доручення надано кільком посадовим особам, головним виконавцем документа є зазначена першою особа, якій надається право скликати інших виконавців. Пунктом 168 розділу Організація передачі документів та їх виконання Інструкції передбачено, що документ, виконавцями якого є кілька структурних підрозділів, передається виконавцям одночасно у вигляді копій з передачею оригіналу головному виконавцю, визначеному в резолюції першим. Відповідно до пункту 170 Інструкції відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника установи, та працівники, яким безпосередньо доручено його виконання. Головний виконавець організовує роботу співвиконавців, зокрема визначає строки подання ними пропозицій, порядок погодження і підготовки проекту документа. Співвиконавці відповідають за підготовку на належному рівні та своєчасне подання головному виконавцю пропозицій. У разі несвоєчасного подання пропозицій співвиконавцями головний виконавець інформує про це керівника, який надав доручення. Відповідно до пункту 171 Інструкції виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, погодження, подання для підписання (затвердження) відповідному керівнику. Як підтверджено матеріалами справи, листом секретаріат Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 №41-М-019002/04-1 скеровано скаргу ОСОБА_1 від 14.11.2020 трьом адресатам: - Міністерству розвитку громад та територій скликання; - Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів; - Львівській обласній державній адміністрації. Таким чином, відповідно до встановлених резолюцій відповідальним виконавцем за розгляд звернення та надання відповіді за результатами такого розгляду є Міністерство розвитку громад та територій. Відповідне узгоджується із положеннями частини четвертої ст. 7 Закону України Про звернення громадян, якими забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. На виконання вищезазначеної резолюції Львівською обласною держаною адміністрацією листом від 10.12.2020 №ЗВГ-ВИХ-2617/0/20 надано Міністерству розвитку громад та територій України пояснення в частині питань ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та поводження з відходами у Львівській області. Крім того, із долученої апелянтом до апеляційної скарги відповіді Міністерства розвитку громад та територій України 38/11/8174-20 від 09.12.2020 року апеляційним судом встановлено, що така надана на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 №41-М-019002/04-1 щодо розгляду листа ОСОБА_1 від 14.11.2020 року, що підтверджує вищенаведений висновок суду першої та апеляційної інстанції. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до встановлених резолюцій відповідальним виконавцем за розгляд звернення та надання відповіді за результатами такого розгляду є Міністерство розвитку громад та територій, а тому викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, у задоволенні яких необхідно відмовити. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі № 380/7849/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 15.09.2021 року