Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/5605/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 р.м. ОдесаСправа № 540/5605/21 Головуючий в І інстанції: Гомельчук С.В. Дата та місце ухвалення рішення: 24.09.2021 р. м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П. судді - Стас Л.В. судді - Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи - Відділ поліції № 2 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Комунальна установа «Бюро судово-медичної експертизи», про зобов`язання внести зміни до актового запису про смерть, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи - Відділ поліції № 2 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Комунальна установа «Бюро судово-медичної експертизи», в якому просить суд: зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про смерть за № 1610 від 21.11.2019 року, змінивши у графі прізвище померлого з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 ». Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року та направити справу для відкриття провадження до Херсонського окружного адміністративного суду, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Колегія суддів зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Звертаючись із заявленим позовом позивач вказує, що у липні 2021 року їй стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_4 . Також, позивач зазначає, що при складанні актового запису про смерть її брата помилково зазначено прізвище « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_4 », у зв`язку з чим, вона звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою виправлення в актовому записі про смерть прізвища померлого. На заяву позивача Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано лист-відповідь від 07.08.2021 року, в якій зазначено, що актовий запис № 1610 від 21.11.2019 року про смерть ОСОБА_5 складений у повній відповідності до лікарського свідоцтва про смерть № 1570 від 21.11.2019 року та у графі 14 «Для відміток» актового запису про смерть зазначено, що паспорт померлої особи не здано, а відомості про вік померлого вказані у відповідності до лікарського свідоцтва про смерть. Крім того, у наведеному листі відповідачем вказано, що при встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно з законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупу. З огляду на викладене, позивачу рекомендовано звернутись до відділу судово-медичної експертизи трупів Комунальної установи «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради для отримання протоколу впізнання трупу, а також зазначено, що після цього з документами, які підтверджують родинні зв`язки з братом, позивач має можливість звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відповідних змін. У позові позивач також вказує, що звернувшись до Комунальної установи «Бюро судово-медичної експертизи» вона отримала відповідь, згідно якої в бюро труп доставлений для проведення судово-медичної експертизи як ОСОБА_5 та з метою вирішення питання, пов`язаного з проведенням упізнання трупа, рекомендовано звернутись до відділу поліцію № 2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області, який проводив досудове розслідування даного випадку. Однак, позивач зазначає, що звернувшись до вказаного відділу поліції, вона отримала відмову, мотивовану відсутністю права на отримання відповідної інформації. З огляду на викладене, позивач вказує, що не може отримати правильне свідоцтво про смерть свого брата та підстав для внесення змін прізвища не має, оскільки брат позивачки був доставлений до приймального відділення КНП «Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних» ХМР без документів, що унеможливлює підтвердити факт родинних зв`язків з позивачкою. На підставі наведеного, посилаючись на те, що на даний час позивач позбавлена можливості підтвердити родинні відносини, позивач в заявленому позові просить суд зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про смерть за № 1610 від 21.11.2019 року, змінивши у графі прізвище померлого з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 ». Таким чином, обґрунтовуючи вимоги заявленого позову позивач вказує на відсутність первинних документів для внесення змін до актового запису цивільного стану і необхідність установлення обставин, що підтверджують її вимоги. При цьому, рішення, дії чи бездіяльність Відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису цивільного стану позивач не оскаржує. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дана справа не містить ознак публічно-правового спору, а вимоги позивача про зобов`язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про смерть є похідними від її вимог установити певні обставини і неправильність відомостей, що містяться у такому записі. Колегія суддів зазначає, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 49 Цивільного кодексу України). При цьому, згідно п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстровані 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Також, відповідно до вимог п.п. 2.14, 2.15 наведених Правил підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про анулювання та поновлення, є, зокрема, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису цивільного стану. Висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа). За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Враховуючи наведене, оскільки позивач у даній справі не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність Відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису цивільного стану, а вимоги позивача про зобов`язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про смерть є похідними від її вимог установити певні обставини і неправильність відомостей, що містяться у такому записі, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Висновки суду у даній справі відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України. При цьому, ч. 6 ст. 170 КАС України зобов`язує суд роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити із роз`ясненням позивачу права на звернення в порядку цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для розгляду заявленого позову в порядку адміністративного судочинства та усі доводи апелянта зводяться фактично до суті спору. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 02.12.2021 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька