Постанова 4851 № 520/9416/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 р. Справа № 520/9416/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Кононенко З.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ+" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.07.21 по справі № 520/9416/21 за позовом Управління Держпраці у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ+" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, ВСТАНОВИВ: Управління Держпраці у Миколаївській області ( вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, м. Миколаїв, 54003) ( далі за текстом - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (далі за текстом- позивач, ТОВ "Брент+") (пр. Московський, буд. 144, кім. 206-1, м. Харків, 61082), в якому просило суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю 'БРЕНТ+ (ЄДРПОУ - 41423131, місце реєстрації: м. Харків, Немишлянський район, пр.-т Московський, буд. 144. кімната 206-1, яке здійснює діяльність за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Благодатне, вул. Шляхова, буд. 13-а, шляхом повної заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: - виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки"; - експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: устатковання, пов`язане з використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас-резервуари підземні горизонтальні сталеві для зберігання нафтопродуктів У=60 мЗ , паливо роздавальна колонка Шельф-100, зав. №3400, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки"; - експлуатацію обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, а саме: контрольно-вимірювальне обладнання (рівноміри); - роботи в замкнутому просторі (ємностях); - експлуатацію резервуарів сталевих горизонтальних для зберігання світлих нафтопродуктів У=60 мЗ- 4 од.; - заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роботи підвищеної небезпеки, передбачені НПАОП 0.00-4.12-2005, оскільки вони не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці; - експлуатація обладнання призначеного для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, а саме: прилади освітлення, електронні рівноміри палива; - експлуатацію електрообладнання, у зв`язку з відсутністю акту опосвідчення стану безпеки електрообладнання. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю людей, що стало підставою для звернення до суду з позовом про зупинення діяльності ТОВ «Брент+» , зважаючи на те, ревізійний захід проведено з дотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року адміністративний позов управління Держпраці у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю БРЕНТ+ (ЄДРПОУ - 41423131, місце реєстрації: м. Харків, Немишлянський район, пр.-т Московський, буд. 144, кімната 206-1, яке здійснює діяльність за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Благодатне, вул. Шляхова, буд. 13-а, шляхом повної заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки а саме: - виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки"; - експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: устатковання, пов`язане з використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас-резервуари піпідземні горизонтальні сталеві для зберігання нафтопродуктів У=60 мЗ , паливо роздавальна колонка Шельф-100, зав. №3400, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки"; - експлуатацію обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, а саме: контрольно- вимірювальне обладнання (рівноміри); - роботи в замкнутому просторі (ємностях); - експлуатація резервуарів сталевих горизонтальних для зберігання світлих нафтопродуктів У=60 м3- 4 од.; - заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роботи підвищеної небезпеки, передбачені НПАОП 0.00-4.12-2005, оскільки вони не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці; - експлуатацію обладнання призначеного для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, а саме: прилади освітлення, електронні рівноміри палива; - експлуатацію електрообладнання, у зв`язку з відсутністю акту опосвідчення стану безпеки електрообладнання. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невірне застосування норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішенння, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення при прийнятті Харківським окружним адміністративним судом рішення № 520/9416/21 від 29.07.2021 року, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Вказує, що підставою для складання акту перевірки щодо додержання законності ТОВ «БРЕНТ+» при здійсненні діяльності за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, с. Благодатне, вул. Шляхова, буд. 13-а, слугувала планова перевірка. Вказана перевірка була проведена з порушенням положень діючого законодавства, а саме: наказ на проведення перевірки був наданий для ознайомлення особі, яка не мала повноважень на представництво інтересів товариства при проведенні перевірки. Зауважує, що вказана обставина була доведена особі, яка здійснювала перевірку, але не зважаючи на це, наказ було передано представнику ТОВ «Брент+» для ознайомлення та перевірка була розпочата. Апелянт стверджує, що таким чином планова перевірка була проведена у відсутність уповноваженої особи ТОВ «Брент+», про що були повідомлені представники контролюючого органу. Апелянт вказує, що в подальшому, після проведення перевірки та складання акту перевірки уповноважена особа ТОВ «Брент+» намагалася надати певні документи, щодо предмету перевірки, але жодного документу не було прийнято та представники контролюючого органу повідомили, що перевірка вже завершена, є акт та буде прийнято певне рішення. Апелянт зазначає, що після виявлених порушень на АЗС, силами залучених фахівців, усунуті порушення, про що було повідомлено представників контролюючого органу. Апелянт просив про проведення позачергової перевірки, але вона проведена не була. Вказує, що в ході складання акту перевірки, що став підставою для звернення до суду, представники контролюючого органу застосували законодавство щодо об`єктів підвищеної небезпеки, та не врахували того, що АЗС ТОВ «Брент+» відноситься до класу потенційно небезпечних об`єктів та не відноситься до класу об`єктів підвищеної небезпеки. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управлінням Держпраці у Миколаївській області відповідно до повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання № 26 від 19.01.2021(а.с.8) та направлення на проведення перевірки № 26 від 20.01.2021(а.с.9), посадовими особами Управління Держпраці у Миколаївській області проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За результатом перевірки було складено Акт перевірки суб`єкта господарювання ТОВ «Брент+» від 26.02.2021 № МК324/935/ОП/АПЛ, у якому зафіксовано наступні порушення вимог законодавства: - суб`єкт господарювання не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, що є порушенням п. 1 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207), ст. 21 ЗУ №2694; - суб`єкт господарювання не отримав дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: устатковання, пов`язане з використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас-резервуари підземні горизонтальні сталеві для зберігання нафтопродуктів У=60 м3, паливо-роздавальна колонка «Шельф-100», зав. №3400, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 21 ЗУ №2694 п. 1 додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207); - суб`єкт господарювання не подав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, а саме: контрольно-вимірювальне обладнання (рівноміри), що є порушенням ст. 21 ЗУ №2694, п.6 додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1107 ( із змінами, внесеними постановою КМУ № 207 від 03.03.2020 року); - суб`єкт господарювання не подав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на роботи в замкнутому просторі (ємностях), що є порушенням ст. 21 ЗУ №2694, п. 5 додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року№1107 ( із змінами, внесеними постановою КМУ № 207 від 03.03.2020 року); - суб`єкт господарювання не подав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: розподіл вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що є порушенням ст. 21 ЗУ №2694, п. 27 додатку 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (в редакції Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207); - суб`єктом господарювання не представлені технічні паспорти на резервуари сталеві горизонтальні для зберігання світлих нафтопродуктів У=60 мЗ - 4 од., що є порушенням ст. 13 ЗУ №2694 п.7 НПАОП 0.00-7.14-17; - суб`єктом господарювання не розроблено перелік газонебезпечних робіт на 2019 рік: І роботи що проводяться з оформленням наряда-допуска; II - без оформлення наряда-допуска, з обов`язковою реєстрацією таких робіт в журналі; III - викликані необхідністю ліквідації або локалізації можливих аварійних ситуацій і аварій, що є порушенням ст. 13 ЗУ №2694 п. 1.7, п. 1.8 НПАОП 0.00-5.11-85; - керуючий з адміністративно-господарською діяльністю ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням ст. 18 ЗУ № 2694 п. 5.1 НПАОП 0.00-4.12-05; - ОСОБА_2 , не пройшла спеціальне навчання з питань охорони праці та безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки за професією оператор АЗС, що є порушенням ст. 18 ЗУ №2694 п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05; - суб`єктом господарювання не визначений перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання). Відсутній наказ, що є порушенням ст. 18 ЗУ №2694 п. п.7.3, 7.4 НПАОП 0.00-4.12-05; - порушено порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, а саме: роботодавцем не організовано проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Не проводиться визначення категорій працівників, які підлягають періодичним (попереднім) медичним оглядам: від роботодавця не надходили заяви до Управління Держпраці у Миколаївській області щодо визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду. Списки працівників, які підлягають медичному огляду в 2021 році не узгоджувались в Управлінні Держпраці у Миколаївській області. Вищезазначене свідчить про порушення п. 2.3 наказу МОЗ від 21.05.2007 № 246 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій»; - роботодавцем не організовано проведення лабораторних досліджень умов праці на робочих місцях з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, що є порушенням ст. 17 ЗУ № 2694 п. 3.1 Наказу МОЗ від 21.05.2007 № 246 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій»; - відсутні картки індивідуальної видачі спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ, що ускладнює визначення кількості та наявності спецодягу та ЗІЗ на кожного працюючого, що є порушенням частини другої статті 8 ЗУ № 2694 п. 8, п. 9 розділу III НПАОП 0.00-7.17-18 «Про затвердження мінімальних вимог безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці»; - відсутні шафи для зберігання спецодягу та засобів індивідуального захисту для кожного окремого працівника, що є порушенням ч. 1 ст. 6 ЗУ № 2694 п. 4.3 розділу IV НПАОП 0.00-7.11- 12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників»; - на час перевірки відсутня Дозвільна документація на обладнання, призначене для експлуатації (застосування) в потенційно вибухопожежонебезному середовищі, а саме: прилади освітлення, що є порушенням ст. 21 ЗУ № 2694, п. 6 додатку 7 ПКМУ 207 від 03.03.2020; - на час перевірки відсутня Дозвільна документація на обладнання призначене для експлуатації (застосування) в потенційно вибухопожежонебезному середовищі, а саме: електронні рівноміри палива, що є порушенням ст. 21 ЗУ № 2694 п. 6 додатку 7 ПКМУ 207 від 03.03.2020; - на час перевірки відсутній Акт опосвідчення стану безпеки електрообладнання, що є порушенням ст. 13 ЗУ № 2694 п.п. 8.2, 8.4 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електрообладнання споживачів, далі - ПБЕЕС; - на час перевірки блискавкозахист не відповідає міжнародному стандарту ІЕС 62305-1, що є порушенням статті 13 ЗУ № 2694 п. 1.1.7 ПБЕЕС; - на час перевірки кольори та знаки безпеки не відповідають ДСТУ EN ISO 7010:2019, що є порушенням статті 13 ЗУ № 2694 п.1.1.7 ПБЕЕС; - не проведена атестація робочих місць за умовами праці операторів заправних станцій, що є порушенням частини 1 абзацу 7 статті 13 ЗУ №2694. Пункти 1, 3, 4 постанови КМУ від 01.08.1992 №442(а.с. 10-15). З метою усунення виявлених під час перевірки порушень, Управлінням Держпраці у Миколаївській області складено припис від 26.02.2021 №МК324/935/ОП/АПЛ(а.с.16-18). З огляду на викладені вище обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2694-ХІІ) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України №2694-ХІІ умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України №2694-ХІ1 роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Приписами частини третьої статті 13 Закону України №2694-ХІІ визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-У (далі по тексту - Закон України №877-У) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до абзацу третього статті 1 Закон України №877-У заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Порядок проведення планових перевірок визначено ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877-У). Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2021 позивачем сформовано повідомлення про проведення перевірки суб`єкта господарювання, яке 01.02.2021 особисто вручено уповноваженій особі відповідача - керуючому з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 (а.с. 8). Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частина перша статті 38 Закону України №2694-ХІІ). Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Частиною 2 зазначеної статті Закону України №877-V визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Згідно з матеріалами справи направлення на проведення перевірки № 26 від 20.01.2021 отримав ОСОБА_1 15.02.2021, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 9). Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що вказана перевірка була проведена з порушенням положень чинного законодавства, а саме: наказ на проведення перевірки був наданий для ознайомлення особі, яка не мала повноважень на представництво інтересів товариства при проведенні перевірки. Згідно з Актом № МК324/935/ОП/АПЛ від 26.02.2021 перевірка проводилася у присутності начальника відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_3 , заступника начальника відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Брижатого Валерія Леонідовича, головних державних інспекторів: Карасьова Юрія Євгеновича, Милько Віталія Тарасовича, Чорного Сергія Володимировича, Тішкової Ірини Олександрівни , Пономарьової Юлії Сергіївни, Борейко Еліни Валентинівни та уповноваженої особи, керуючого адміністративно-господарською діяльністю - Завгороднього Дмитра Юрійовича, що підтверджується підписами останніх у акті перевірки. За висновками акту перевірки винесено припис про усунення виявлених порушень від 26.02.2021 №МК324/935/ОП/АПЛ. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. За приписами частини сьомої статті 7 Закону України №877-У на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У контексті наведеного, вжиття заходів реагування слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 по справі №823/589/16. При цьому, захід реагування у вигляді заборони виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Колегія суддів зазначає, що станом на дату розгляду цієї справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача з цим позовом для застосування заходів реагування, відповідач в повному обсязі не усунув. Вказані порушення є небезпечними для життя та здоров`я людей. Апелянт не посилається на жодні докази та не наводить жодних відомостей, які б ставили під сумнів встановлені під час перевірки та зафіксовані в акті порушення вимог Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 №2694-ХІІ. З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо усунення всіх зазначених вище порушень, приймаючи до уваги факт доведеності позивачем необхідності застосування заходів реагування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Як правомірно враховано судом першої інстанції, не має значення якою особою допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Щодо доводів апелянта про те, що в ході складання акту перевірки, який став підставою для звернення до суду, представники контролюючого органу застосували законодавство щодо об`єктів підвищеної небезпеки та не врахували того, що АЗС ТОВ «Брент+» відноситься до класу потенційно небезпечних об`єктів й не відноситься до класу об`єктів підвищеної небезпеки, колегія суддів зазначає таке.. Відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки»: суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям; порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій. Колегія суддів зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захисти життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має приоритетне значення у порівнянні з інтересом скаржника у використанні АЗК в підприємницькій діяльності. При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ+" виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Згідно з положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи У пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року по справі № 520/9416/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ+" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/9416/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді З.О. Кононенко С.С. Рєзнікова