Ухвала КГС ВС № 903/276/21

УХВАЛА 02 грудня 2021 року м. Київ Справа №903/276/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден беррі" на рішення та додаткове рішення Господарського суду Волинської області у складі судді Дем`як В. М. від 15.07.2021 та від 04.08.2021 відповідно, та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Розізнана І.В., Бучинська Г.Б., Грязнов В.В. від 21.10.2021 за первісним позовом Приватного підприємства "Бізон-тех 2006" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден беррі" про стягнення 129 278,68 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден беррі" до Приватного підприємства "Бізон-тех 2006" про стягнення 58 857,62 грн штрафу, ВСТАНОВИВ: 10 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден беррі" (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021. Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021, первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Голден беррі" на користь ПП "Бізон-тех 2006" 94 278,68 грн заборгованості, в т.ч.: 35 000,00 грн - штрафу та 59 278,68 грн - 48% річних, а також 1655,44 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи первісний позов частково, дійшли висновку, що ТОВ "Голден беррі" повністю виконало зобов`язання по договору, на день розгляду справи заборгованість відсутня. Доказів завдання ПП "Бізон-тех 2006" збитків простроченням оплати відсутні. При цьому, враховуючи обставини щодо відсутності ознак навмисного ухилення ТОВ "Голден беррі" від оплати за товар, оскільки невчасність оплати було спричинено запровадженням дії карантину, суди дійшли висновку про стягнення з ТОВ "Голден беррі" на користь ПП "Бізон-тех 2006" 35 000,00 грн - штрафу та 59 278,68 грн - 48% річних. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди дійшли висновку про те, що ТОВ "Голден беррі" не довело належними доказами невідповідність якісних характеристик поставленого товару, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафу у розмірі 58 857,62 грн, нарахованого у зв`язку із поставкою товару неналежної якості. Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 04.08.2021 стягнуто з ТОВ "Голден беррі" на користь ПП "Бізон-тех 2006" 21 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також достягнуто 614,56 грн в повернення витрат по сплаті судового збору. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 змінено додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення 21 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та прийнято в цій частині рішення про стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2021 у справі №903/276/21 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції, змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, оцінивши заявлені позовні вимоги, з урахуванням всіх аспектів в т.ч. складності, пропорційності, враховуючи заперечення відповідача, прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу адвоката підлягають стягненню у розмірі 10 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає критерію обґрунтованості, пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову (129 278,68 грн), дій відповідача за первісним позовом щодо мирного врегулювання спору, обставин, що зумовили виникнення боргу за договором поставки №РВ-59 від 07.03.2019. Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у сумі 2270,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом первісного позову у цій справі є стягнення 129 278,68 грн. Предметом зустрічного позову у цій справі є стягнення 58 857,62 грн. Зазначені суми не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (227 000,00 грн). У касаційній скарзі Скаржник зазначив, що оскаржувані судові рішення в частині задоволених первісних позовних вимог, винесені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та є такими, що підлягають обов`язковому скасуванню, оскільки ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Скаржник зазначив про те, що категорія судових справ щодо стягнення штрафних санкцій зводиться до обов`язкового стягнення із порушника сум штрафних санкцій, без з`ясування факту наявності чи відсутності вини у "порушника" із посиланням на частину 1 статті 229 ГК України та частину 1 статті 625 ЦК України. Судова практика не містить розмежування у поняттях "неможливість виконання" і "відсутність вини" та базується на тому, що факт порушення ототожнюється із фактом наявності вини, що не відповідає ані принципам статті 62 Конституції України, ані вимогам статті 614 ЦК України, та не відповідає вимогам частини 1 статті 218 ГК України. Розглянувши наведені підстави у контексті касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження, оскільки доводи Скаржника не містять аргументованих і переконливих обґрунтувань того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Зазначені Скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у касаційній скарзі не наведено належних обґрунтувань та наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Враховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, зокрема, змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №903/276/21 за касаційною скаргою Скаржника на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України. Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №903/276/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден беррі" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2021, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді Н. Губенко О. Кролевець