Постанова 4824 № 758/1869/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/14529/2021 справа №758/1869/19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року, постановлену під головуванням судді Якимець О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавловської Ірини Олексіївни про визнання незаконною і скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна, припинення права приватної власності на приєднану частину приміщення, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний реєстратор управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві в особі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавловської Ірини Олексіївни про визнання незаконною і скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна, припинення права приватної власності на приєднану частину приміщення - залишено без розгляду на підставі частини 13 статті 187 ЦПК України. Ухвала мотивована тим, що копії доказів не посвідчені належним чином у відповідності до пункту 5.27 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003". Окрім того, позивач змінив вимоги за позовом після подання ним уточненої позовної заяви у зв`язку із ухвалою суду щодо залишення позовної заяви без руху, проте у відповідності із частиною 3 статті 49 ЦПК України з відповідною письмовою заявою про зміну предмету позову не звертався. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що позовна заява відповідає необхідним вимогам, в тому числі позивачем усунуто недоліки за попередньою ухвалою суду і такі виправлення були прийняті судом. Щодо уточнених вимог зазначає, що в такому випадку суд має керуватися частиною 5 статті 49 ЦПК України і вирішити питання про повернення відповідних уточнень, а не залишення позову без розгляду. Також посилається на те, що судом 26 липня 2021 року прийнято ухвалу за відсутності учасників справи, якою змінено ухвалу від 02 липня 2021 року. Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравченко В.В. подано відзив на апеляційну скаргу. Посилається на те, що з моменту подання позову позивач мав достатньо часу для приведення доказів у відповідність до вимог ЦПК України. Також ним не дотримано відповідних вимог і щодо наступних поданих доказів. Окрім того, позивач у непередбачений законом спосіб уточнив позовні вимоги. В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Брагін І.С. доводи апеляційної скарги підтримали. Представник відповідача адвокат Кравченко В.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в пій і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Установлено, що в лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким: - Визнати незаконними дії ОСОБА_2 щодо набуття одноособово права власності на приміщення горища загальною площею 47,55 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 ; -Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського округу Гавловської Ірини Олексіївни про визнання декларації про готовність об`єкта нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 85,65 кв.м, житлова площа 42,1 кв.м до експлуатації, серія та номер: КВ142171603131, виданої 09.06.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); технічного паспорта б/н, виданого ФОП ОСОБА_3 23 травня 2017 року; - Визнати недійсними відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1156288080000 площею 85,65 кв.м, запис про який здійснений на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КВ 142171603131, виданої 09.06.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); технічного паспорта б/н, виданого ФОП ОСОБА_3 23 травня 2017 року; - Скасувати запис про право власності індексний номер 18721799 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно в частині права власності ОСОБА_2 на допоміжне приміщення співвласників будинку - частину горища загальною площею 47,55 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження і призначено підготовче засідання. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху, підставами для чого суд вказав, що позивачем у встановленому законом порядку не підтверджено своїм підписом відповідності копій документів, які долучені до позову, а також не підтверджено наявності у позивача оригіналів документів, які долучено до позову. На виконання зазначеної ухвали 30 червня 2021 року позивачем подано нову редакцію позовної заяви та додані до неї документами, що посвідчені написом "згідно з оригіналом" та особистим підписом. В тексті позовної заяви також вказав інформацію щодо наявності оригіналів письмових доказів. Одночасно в поданій позовній заяві у прохальній частині вимог у пункті 4 після слів " Гавловської Ірини Олексіївни " додав слова "або іншого реєстратора". Також уточнив пункт 2, який не є окремою позовною вимогою. Ухвалою від 02 липня 2021 року, з урахуванням ухвали від 26 липня 2021 року щодо виправлення описки, суд визнав підстави, за яких позовна заява була залишена без руху, усунутими, та призначив справу до розгляду в підготовчому засіданні на 06 серпня 2021 року. 06 серпня 2021 року Подільським районним судом міста Києва постановлена оскаржувана ухвала. Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частин 1 та 5 статті 177 ЦПК України:

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

5. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Частинами 1 та 2 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно статті 95 ЦПК України:

1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Питання подання доказів є правом учасників справи, від реалізації якого залежить доведеність чи недоведеність їхніх вимог та заперечень (стаття 81 ЦПК України). Суд не втручається у процес збирання доказів, окрім передбачених законом випадків, інакше б безсторонність суду була піддана обґрунтованому сумніву. Необхідність засвідчення доказів віднесено до наділення доказу ознаками допустимості (стаття 78 ЦПК України). Питання допустимості доказу з огляду на його засвідчення у встановленому законом порядку є об`єктом висновків, що висловлені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 липня 2018 року у справі №904/8549/17, якою також керувався суд першої інстанції. Викладене свідчить про те, що не засвідчення доказу належним чином не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а може мати інші процесуальні наслідки. В частині висновків суду з посиланням на уточнені вимоги позовної заяви, то скаржник обґрунтовано вказує на те, що згідно із частиною 5 статті 49 ЦПК України у разі збільшення або зменшення позивачем розміру позовних вимог до закінчення підготовчого засідання і ненадання ним доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду. Отже, уточнення позивачем позовних вимог шляхом додавання слів не є підставою для процесуального реагування у спосіб відповідно до ухвали від 06 серпня 2021 року. Щодо доводів апеляційної скарги в частині, що судом 26 липня 2021 року прийнято ухвалу за відсутності учасників справи, якою змінено ухвалу від 02 липня 2021 року апеляційний суд зазначає наступне. Ухвалою від 26 липня 2021 року вирішено питання про виправлення описки, яка полягає в тому, що в ухвалі від 02 липня 2021 року вказано про призначення розгляду справи по суті, тоді як необхідним є призначення справи в підготовче засідання. Ухвала про виправлення описки відповідно до пункту 19 частини 1 статті 353 ЦПК України може бути оскаржена окремо від рішення суду. Оскільки апеляційна скарга стосується іншого судового рішення, апеляційний суд не наводить висновків щодо доводів скарги в цій частині. Відповідно до пункту 4 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 грудня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова