Постанова 4851 № 520/1889/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 р.Справа № 520/1889/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 28.05.21 по справі № 520/1889/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ (далі за текстом заявник, платник, Підприємство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.09.2020р. №0002873201 про сплату штрафу в сумі 500.000,00грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відображених в акті податкової перевірки протиправних діянь не вчиняв. Наполягав, що пальне було використане у господарській діяльності для заправки транспортних засобів та сільськогосподарської техніки. Заперечував факт зберігання пального на момент проведення перевірки за вказаною в акті перевірки адресою, так як залишки пального були доставлені для зберігання за адресою, на яку видана ліцензія на право зберігання пального. Стверджував, що висновки контролюючого органу, щодо здійснення зберігання позивачем пального за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2Б, ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодним доказом, фактична перевірка посадовими особами відповідача за вказаною адресою не проводилася. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 08.09.2020 року №0002873201 на суму 500.000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" (код ЄДРПОУ 37574805, адреса: вул. Жовтнева, 4, с. Веселе, Харківський район, Харківська область, 62420) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) витрати зі сплати судового збору 7.500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок). Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що у матеріалах справи є належні та допустимі докази (акцизні накладні), які свідчать про зберігання позивачем пального саме за адресою : вул. Привокзальна, 2б, смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область, на яку ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" ліцензію на право зберігання пального не отримувало, чим порушено вимоги ч. 1, 8 ст. 15 Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи приватного права, на обліку у якості платника податків перебуває в Головному управління ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, напрямами господарської діяльності заявника є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Окрім цього, підприємство надає послуги з перевезення вантажів та виконує сільськогосподарські роботи. 05.08.2020р. суб`єктом владних повноважень, ГУ ДПС у Харківській області (правонаступником якого є відповідач по справі), було видано наказ №2398 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Агрофірма Престиж» з питання дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального" під час обігу пального. Суб`єктом владних повноважень на підставі наказу була проведена фактична перевірка, результати якої оформлені актом від 17.08.2020р. за №1121/20-40-32-01-08/ 37574805 (далі за текстом - Акт). У тексті Акту викладені судження контролюючого органу про вчинення Підприємством податкового правопорушення, а саме: порушення положень ч.1 ст.15, ч.8 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального" у зв`язку з неотриманням ліцензії на адресу місця зберігання пального - Харківська область, Великобурлуцький район, смт.Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2Б. При цьому, згідно з текстом Акту відповідачем було здійснено фактичну перевірку господарських об`єктів, розташованих за адресами: вул. Жовтнева, 4 с.Веселе, Харківський район, Харківської області та вул. Привокзальна, 2Б, смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область. Контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС» (податковий номер 37574805) (в період часу з 01.04.2020 р. по 30.06.2020 р.) здійснювало продаж пального ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ», а саме: важкі дистиляти (газойлі) (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 15.873,85л. та бензини моторні з вмістом свинцю 0.013 г/л або менше, інші бензини (код УКТЗЕД 2710124512) у кількості 2 392,18 л. При цьому продажу ТОВ «ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС» були складені акцизні накладні, де зазначено: код операції « 3»: умови оподаткування « 0»; напрямок використання « 0». Дані критерії використовуються у разі відвантаження продукції на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (виписується в одному примірнику). Так, в акцизних накладних вказано адресу місця зберігання пального: Харківська область. Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук. вул. Привокзальна, 2Б. ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» отримано ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки): від 26.02.2020р. №20230414202000347, терміном дії з 29.02.2020 року до 28.02.2025 року, місце зберігання: Харківська область. Харківський район, с. Веселе, вул. Жовтнева. 4; від 06.03.2020р. №20080414202000622, терміном дії з 14.03.2020 року до 14.03.2025 року, місце зберігання: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова. 147Г. За викладеними в акті власними судженнями контролюючого органу ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» ліцензія на право зберігання пального за адресою місця зберігання: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук. вул. Привокзальна, 2Б не отримана, чим порушено вимоги ч.1 ст.15, ч.8 ст.15 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального". 08.09.2020р. із посиланням на Акт контролюючим органом було видано податкове повідомлення-рішення №0002873201 про застосування 500.000,00грн. штрафу. Не погодившись із правомірністю податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. У ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Судовим розглядом встановлено, що напрямами господарської діяльності позивача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Окрім цього, підприємство надає послуги з перевезення вантажів та виконує сільськогосподарські роботи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і відповідачем у ході розгляду справи не спростовувалося. Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що згідно акцизних накладних від 24.06.2020р. №184705, №184703 позивачем придбані бензини моторні з вмістом свинцю 0.013 г/л або менше, інші бензини (код УКТЗЕД 2710124512) у кількості 2.392,18л. та згідно акцизних накладних від 24.06.2020р. №184704, №184706 та від 08.05.2020р. № 148339 важкі дистиляти (газойлі) (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 15.873,85л. (т.2,а.с.6-8). При зверненні до суду та під час розгляду справи заявник не заперечував та не спростовував обставин фізичного отримання у власність пального за переліченими вище епізодами, ані за календарними датами, ані за обсягами, ані за будь-якими іншими параметрами. Тому, факт отримання платником пального мав місце. Згідно із замовленням №1 від 07.05.202р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору транспортування перевезення №14-ДГ/155 від 01.08.2019р. позивач замовив дизельне паливо у кількості до 11050, строки доставки вантажу - 08.05.2020 пункт розвантаження: 1.Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2, Харківська обл., Харківський район, с.Веселе, вул.. Жовтнева, буд.4. 08 травня 2020 року придбане пальне (паливо дизельне у кількості 11 050 л.) було завантажене у автомобіль - автоцистерну МАЗ р.н. НОМЕР_1 . що належить ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ», та доставлено за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук. вул. Привокзальна,2, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08.05.2020 року. (т.1, а.с.27). За твердженням заявника у смт. Великий Бурлук автомобіль - автоцистерна МАЗ р.н. НОМЕР_1 здійснив заправку сільськогосподарської техніки - самохідного оприскувача Berthoud Raptor 4240 р.н. у кількості 311.5 л, який у відповідності до умов договору №10/2020 від 10.02.2020 року виконував роботи по внесенню гербіцидів. Зазначене підтверджується відомістю руху пального за період з 08.05.2020 року по 22.05.2020 року та подорожнім листом вантажного автомобіля №13691 від 08.05.2020 року. (т.1., а.с. 62, 154). Використання пального самохідним оприскувачем Berthoud Raptor 4240 р.н. підтверджується відомістю руху пального за період з 08.05.2020 року по 22.05.2020 року та обліковими листами тракториста - машиніста №13684 від 08.05.2020 року та №13697 від 12.05.2020 року.(т.1 , а.с.222,223, 62). Залишок пального у кількості 10738.5 л. було доставлено за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Веселе, вул. Жовтнева, 4, що підтверджується товарно - транспортною накладною №08/05-1 від 08.05.2020 року. (т.1,а.с.224). Згідно зі замовленнями від 23.06.202р. №1 та 2 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору транспортування перевезення №14-ДГ/155 від 01.08.2019р. позивач замовив дизельне паливо у кількості до 4852 та бензин у кількості до 2392, строки доставки вантажу-24.06.2020, пункт розвантаження: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2 (т.1, а.с. 28-29). За твердженням заявника, 24.06.2020р. придбане пальне (паливо дизельне у кількості 4852 л. та бензин автомобільний у кількості 2392 л.) було доставлено за адресою Харківська область. Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук. вул. Привокзальна, 2 та перевантажено у автомобіль - автоцистерну МАЗ р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» та прибув з с. Веселе Харківського району, Харківської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.06.2020 року, подорожнім листом вантажного автомобіля №13965 від 23.06.2020 року та відомістю руху пального за період з 24.06.2020 року по 27.07.2020 року. (т1, а.с.32,63,225 ). Ані під час фактичної перевірки, ані під час розгляду справи контролюючим органом не було виявлено і надано суду об`єктивних даних про використання заявником будь-яких речей матеріального світу (як-то: приміщень, ємностей, споруд тощо) саме за адресою - Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2Б. За твердженням заявника, у смт. Великий Бурлук автомобіль - автоцистерна МАЗ р.н. НОМЕР_1 здійснив заправку сільськогосподарської техніки - самохідного оприскувача Berthoud Raptor 4240 р.н. у кількості 240.5 л., який у відповідності до умов договору №10/2020 від 10.02.2020 року виконував роботи по внесенню гербіцидів. Зазначене підтверджується відомістю руху пального за період з 24.06.2020 року по 27.07.2020 року та подорожнім листом вантажного автомобіля №13976 від 24.06.2020 року. (т.1 , ас. 62,153). Використання пального самохідним оприскувачем Berthoud Raptor 4240 р.н. підтверджується відомістю руху пального за період з 24.06.2020 року по 27.06.2020 року та обліковими листами тракториста - машиніста №13968 від 24.06.2020 року та №13980 від 25.06.2020 року.(т.1 , а.с. 62,185,164). Залишок пального (4611 л. дизельного пального та 2392 л. бензину автомобільного) було доставлено за адресою: Харківська область. Харківський район, с. Веселе, вул. Жовтнева, 4, що підтверджується товарно-транспортною накладною №24/06-4 від 24.06.2020 року. (т.1 а.с.285). Крім того, доведено, що ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» на території Харківського району має посівні площі сільськогосподарського призначення загальною площею 3192 га. (у тому числі на території Веселівської сільської ради загальною площею 582 га), що підтверджується звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (з квитанцією) та довідкою Веселівської сільської ради №02-20/852 від 11.08.2020 року. (т1, а.с.36-38). Згідно з договором оренди техніки від 28.01.2019р. №2801-1 та додаткової угоди №1 заявник орендує у ТОВ «Торговий Дім Агродар» техніку: трактори, автомобілі, комбайн, КАМАЗ, КРАЗ,ГАЗ, оприскувачі, культиватори, плуг та інш.(т.1, а.с. 46-52). Згідно договору оренди від 02.04.2018р. підприємство орендує автомобіль Lada 212140, НОМЕР_2 ( т.1 , а.с. 59-60). Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.01.2018р. №2524-S/4 відбулось придбання заявником у власність комбайну. (т.1, а.с. 57). Крім того, підприємство виконує сільськогосподарські роботи для інших суб`єктів підприємницької діяльності. Так, 10.02.2020 року між ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» та ПП «ДЖЕРЕЛО» було укладено договір №10/2020 про виконання сільськогосподарських робіт (оранка, дискування, глибоке рихлення, боронування, культивація, посів соняшника з одночасним внесенням мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин по вегетації, збирання врожаю соняшника) у 2020 - 2021 р.р. на земельній ділянці площею 120 га. яка знаходиться у Великобурлуцькому районі Харківської області. (т.1 а.с.39-42.) Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" була викладена у редакції Закону України від 23.11.2018р. №2628-VIII, згідно з яким оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Згідно з ч.8 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" була викладена у редакції Закону України від 23.11.2018р. №2628-VIII та Закону України від 18.12.2019р. №391-IX суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання. При цьому, відповідно до ч.21 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у редакції Закону України від 18.12.2019р. №391-IX суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують. Відповідно до п.п.14.1.1411 ст.14 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. За приписами ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Змісту визначення "зберігання" положення наведених вище актів права не розкривають, однак суд вважає, що під зберіганням слід розуміти триваючий у часі процес постійної та безперервної фізичної наявності певної кількості речей матеріального світу (у даному випадку - пального) в конкретному місці, корисні властивості якого придатні забезпечити досягнення бажаної для заінтересованої особи мети - існування речі у незмінному стані (тобто у будівлі, на земельній ділянці, у сховищі, у цистерні тощо). При цьому, загальна ємність паливних баків наявних у користуванні позивача, який в своїй господарській діяльності використовував транспортні засоби та сільськогосподарську техніку формально може виключати необхідність фізичного зберігання пального. Відповідно до частини 16 статті 15 Закону №481/95 суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Згідно з частиною 19 статті 15 Закону №481/95 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Статтею 17 Закону №481/95 передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, відповідно до якої за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Зазначені зміни щодо відповідальності набирали чинності з 1 липня 2019 року. Статтею 18 Закону №481 (в редакції Закону №391-IX від 18.12.2019) передбачено, що тимчасово до 31 березня 2020 року до суб`єктів господарювання не застосовується фінансова санкція, у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. Згідно з частиною 43 статті 15 Закону №481/95 отримання ліцензії суб`єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке вони не реалізовують іншим особам і використовують виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, відбувається за спрощеною процедурою. Вони не повинні додавати до заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального копії документів, перелік яких встановлено частиною 38 статті 15 Закону №481/95. Такі суб`єкти господарювання в заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовується для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 ПК акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару. З наведеного слідує, що приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом. Однак не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої, а відтак, у разі зберігання пального у паливному баку безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що суб`єкти господарювання всіх форм власності, які отримують пальне для власних потреб та здійснюють діяльність з його зберігання, повинні отримати відповідну ліцензію в органах ДПС, за винятками, встановленими законами. Такими винятками, з-поміж іншого, є зберігання пального в паливних баках транспортних засобів чи технологічного обладнання (пристроїв). Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого контролюючим органом винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіркою контролюючого органу встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" у період з 01.04.2020 по 30.06.2020 здійснювалось придбання пального від ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС". Вказане не заперечується сторонами у справі. Позивач не заперечуючи факт поставки пального, стверджує про відсутність події його зберігання з підстав використання пального відразу після поставки. Водночас, зміст акту фактичної перевірки не відображає обставин щодо встановлення контролюючим органом факту фізичного зберігання позивачем придбаного пального (наявність його залишку на дату перевірки) у місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії. Так, висновок відповідача про зберігання позивачем пального в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії, базується лише на обставинах придбання позивачем пального. При цьому, відповідачем не наведено безспірних доказів фактичної наявності та фізичного зберігання такого пального в ємностях Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ", розташованих за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2Б, а саме (але не виключно): акту вимірювання обсягів пального в ємностях, що знаходяться на території ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ", документів щодо використання такого пального тощо. Крім того, під час перевірки взагалі не виявлено ані самого пального, ані ємностей для його зберігання. Вказане не заперечується відповідачем. Таким чином, стверджуючи, що платник зберігав пальне без відповідної ліцензії, податковий орган не зміг пояснити: скільки і якого пального, в якому місці, в який період часу платник зберігав. У свою чергу, позивач під час судового розгляду справи наполягав на тому, що придбане пальне після поставки було використане у господарській діяльності позивача для заправки транспортних засобів та сільськогосподарської техніки. Разом з цим, відповідачем на спростування обставин щодо використання позивачем придбаного пального для заправки транспортних засобів ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" без зберігання у відповідних ємностях ані до суду першої, ані апеляційної інстанцій жодних пояснень або доказів не надав. Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи копій акцизних накладних вбачається, що у верхній лівій частині останніх у рядку "Напрям використання" зазначено "0", а також вказано адресу місця зберігання пального для власних потреб: Харківська область, Великобурлуцький район, смт.Великий Бурлук, вул. Привокзальна, 2Б. Разом з тим колегія суддів зазначає, що зазначені акцизні накладні підтверджують саме факт придбання позивачем пального у ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" та його поставку, однак не є беззаперечним доказом його зберігання позивачем у розумінні ст.1 Закону № 481/95-ВР та жодним чином не вказують на порушення, які наведено в ч.1, ч. 8 ст.15 Закону № 481/95-ВР. При цьому обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій на підставі 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР є встановлення конкретного порушення (факту зберігання пального у місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії), підтвердженого відповідними доказами. Враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області не встановлено факт фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання у ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС", колегія суддів вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем положень ст. 15 Закону № 481/95-ВР не є достатньо вмотивовані та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально. Відповідач фактично ототожнив поняття придбання пального та зберігання пального, відповідачем не представлено жодного належного та допустимого доказу здійснення позивачем зберігання пального без наявності ліцензії, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування до ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу на підставі частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР. Доводи апеляційної скарги щодо зберігання заявником пального строком понад календарний день отримання у даному конкретному випадку має характер припущення, не доведено належними і допустимими доказами, спростовано доводами позивача. Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 27.05.2020 у справі №2-879/13, концепція негативного доказу сама по собі порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем. Із акту фактичної перевірки від 17.08.2020 вбачається, що відповідач обмежився лише описом факту придбання ТОВ "Агрофірми Престиж" пального, не встановивши належними і допустимими доказами наявність або відсутність можливості його зберігання, факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відтак, висновок контролюючого органу про зберігання позивачем пального без наявності ліцензії слід вважати недоведеним, а податкове повідомлення-рішення 08.09.2020 № 0002873201 таким, що підлягає скасуванню. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують. На підставі викладеного, відповідач не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки обставини події з`ясував неповно, діяння особи кваліфікував неправильно, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, внаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння особи. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року по справі №520/1889/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року по справі № 520/1889/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 01.12.2021 року