Постанова 4804 № 242/4685/21

Єдиний унікальний номер 242/4685/21 Номер провадження 22-ц/804/2970/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 року м. Бахмут справа № 242/4685/21 провадження № 22-ц/804/2970/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Мальованого Ю.М. за участю секретаря Цимбал Д.А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, розглянувши в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (суддя Владимирська І.М.), ухваленого в приміщенні суду в місті Селидове Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ ЗАЯВИ ОСОБА_1 звернулась до Селидівського міського суду Донецької області з заявою про забезпечення позову. Просила вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 24.03.2021 року № 4370 вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 44 487,49 грн. у виконавчому провадженні № 65857541, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ У СПРАВІ Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та заяву про забезпечення позову задовольнити. ЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Посилається на положення статтей 149, 150, 151, 153, 352, 353, 376 ЦПК України, статті 129 Конституції України та зазначає, що суд першої інстанції повертаючи заяву порушив наведені вимоги процесуального законодавства. Зазначає, що обраний нею спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису не підміняє рішення суду та не вирішує спір по суті, оскільки предметом її позову є як раз визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» та третьою особою приватним нотаріусом Личук Т.В. не подано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не довела необхідність зупинення стягнення за виконавчим написом до подачі позову, крім того заявником, в порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 153 ЦПК України, не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову, а тому наявні підстави для повернення заяви. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтю 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною другою статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі, якого виданий цей виконавчий документ. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову (який заявник має намір подати) є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 4370 від 24.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 44 487,49 грн. у виконавчому провадженні № 65857541, яке виконується приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем. 18 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у загальній сумі 49236,24 грн. на підставі виконавчого напису нотаріуса Личук Т.В. № 4370 від 24.03.2021 року. Враховуючи те, що приватним виконавцем Григорчук В.П. відкрито виконавче провадження за оспорюваним виконавчим написом, в рамках якого здійснюються виконавчі дії щодо стягнення суми заборгованості, необхідність застосування заходів забезпечення позову є обґрунтованою, так як свідчить про наявність підстав вважати, що існує ризик подальшого стягнення належних заявнику грошових коштів (зокрема із заробітної плати та інших доходів боржника), що може унеможливити виконання рішення у даній справі. За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом, оскільки вказаний вид забезпечення позову пов`язаний з розглядом позову, який заявник має намір подати і виконанням можливого рішення за результатами його розгляду, є співмірним із позовними вимогами, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову. Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір і між заходом забезпечення позову та предметом позову існує безпосередній зв`язок. Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 4370, вчиненого 24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківської області Личук Т.В. є адекватним та ефективним способом забезпечення позову в даному випадку. Вказаний висновок обґрунтовано позицією зазначеній в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду висловленій у постанові від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19 (провадження №61-1765св20) та від 21.01.2020 року у справі №753/20449/18. Обраний спосіб забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який має намір оскаржити заявник у судовому порядку, є законним, оскільки такий передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд допустився суперечливих висновків, зазначивши в ухвалі, що правові підстави для забезпечення позову відсутні та прийшов одночасно до висновку про повернення заяви про забезпечення позову з тих підстав, що вона не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, а отже за формою не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України. Дійсно ст.151 ЦПК України містить вимоги, яким за змістом та формою має відповідати заява про забезпечення позову та п.6 ч.1 цієї норми закону містить також необхідність додання до заяви про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 753/2380/18-ц. Оскільки, обставини, які за законом є обов`язковими для вжиття заходів зустрічного забезпечення судом встановлені не були, реалізація цих заходів у даному випадку є правом суду, повернення заяви про забезпечення позову лише з цих підстав, на думку апеляційного суду, є надмірним формалізмом та порушує право позивача вжити передбачені законом засоби забезпечення майбутнього позову. З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального закону. Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали суду, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу суду про повернення заяви про забезпечення позову слід скасувати та ухвалити нову про задоволення заяви. Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 65857541, відкритому за виконавчим написом № 4370, вчиненим 24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 44 487,49 грн. до розгляду справи по суті. Роз`яснити заявнику , що відповідно до ч.4 ст.151 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її винесення. Головуючий Я.В. Хейло Судді О.А. Мірута Ю.М. Мальований