Ухвала КЦС ВС № 569/19574/20

Ухвала 25 листопада 2021 року м. Київ справа № 569/19574/20 провадження № 61-18016ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив встановити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також звільнити від сплати заборгованості по аліментах в сумі 32 173, 55 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2016 року у справі № 569/1278/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітків) платника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. В задоволенні позовної вимоги про звільнення від сплати заборгованості по аліментах відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ця справа має виняткове значення для неї, становить значний суспільний інтерес, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року справу № 569/19574/20 визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Посилання ОСОБА_1 на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для неї колегія суддів відхиляє, оскільки належного обґрунтування таких тверджень не наведено. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 червня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення розміру аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат