Постанова 4855 № 580/2633/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2633/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и л а: Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним рішення (бездіяльність) відповідача, викладене у листі від 04.03.2021 №18/Н-1ад.з про відмову у проведенні розслідування нещасного випадку за фактом отримання травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мав місце 24 лютого 2017 року; - зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку за фактом отримання травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мав місце 24 лютого 2017 року та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що КЗ «Обласна лікарня» Черкаської обласної ради не повідомила відповідача протягом доби про звернення позивача з посиланням на нещасний випадок, а отже відсутні підстави для провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 24.02.2017. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що відповідач ухиляється від проведення розслідування за фактом отримання позивачем травми. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач проходить службу в ГУ НП України в Черкаській області на посаді оперуповноваженого 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП у званні лейтенанта поліції. З рапорту позивача від 12.04.2019 вбачається, що 24.02.2017 він виконував службові обов`язки з проведення радіотехнічного обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого не втримав рівновагу, підсковзнувся і впав. Після падіння позивач відчув різкий біль у голові та грудях, тому ОСОБА_2 доставив його до найближчої медичної установи Черкаської станції швидкої допомоги (а.с.18). Згідно з копією виписки №02006 КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, 24.02.2017 позивач поступив у вказаний заклад охорони здоров`я з діагнозом: поєднана травма, ЗТОГК, правобічний пневмоторакс, ЗЧМТ, струс головного мозку, відповідно до Ro графії ОГК від 24.02.2017 встановлено правобічний пневмоторекс, проведено дренування правої плевральної порожнини, внаслідок консультації з нейрохірургом встановлено СЧМТ, струс головного мозку, 25.02.2017 проведено КТ голови та встановлено ознаки помірної внутрішньої гідроцефалії, 03.03.2017 дренаж видалено (а.с.12). У період з 24.02.2017 по 07.03.2017 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ "Черкаська обласна лікарня" Черкаської обласної ради, що підтверджується довідкою №27 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС (а.с.13). 09.03.2017 позивач був госпіталізований до неврологічного відділення ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області" з діагнозом ранній відновний період перенесеної ЗЧМТ (струс головного мозку 24.02.2017): цефалгічний синдром, легка вегетативна лабільність, помірна внутрішня гудроцефалія (КТ головного мозку від 25.02.2017). Післяопераційний шкірний рубець бокової поверхні грудної клітки справа (дренування пневмотокарсу від 24.02.2017), що підтверджується випискою №441/173 (а.с.14). Відповідно до копії довідки №81 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, яка видана ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області", позивач у період з 09.03.2017 по 21.03.2017 перебував на денному стаціонарі (а.с.15). За наслідок надходження до ГУ НП в Черкаській області сигнального листка ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» про отримання 24.02.2017 виробничої травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритої травми органів грудної клітини, правобічного пневмотораксу, наказом відповідача від 09.03.2017 №685 ДСК призначено службове розслідування факту отримання травми оперуповноваженим 1-го відділу Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мав місце 24.02.2017, створено комісію для розслідування факту отримання травми позивачем (а.с.16). На звернення представника позивача щодо проведення розслідування нещасного випадку за фактом отримання травми позивачем, що мав місце 24 лютого 2017 року та оформлення його результатів відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, відповідач листом від 04.03.2021 №18/Н-1адз. повідомив про відсутність правових підстав для його проведення (а.с.24-26). Вважаючи протиправною бездіяльність позивача в частині не проведення розслідування нещасного випадку за фактом отримання позивачем 24.02.2017 травми, останній звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що отримання позивачем 24.02.2017 виробничої травми є підставою для проведення розслідування нещасного випадку за вказаним фактом та оформлення його результатів відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346), метою якого є надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи МВС України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі МВС України. Пункту 2.1 наведеного Порядку встановлено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). Згідно з п.2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2). Положеннями п.3.1, 3.4, 3.5 Порядку №1346 встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3). Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. Згідно з п.3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію. Апелянт стверджує про відсутність підстав для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем з тих підстав, що КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради не повідомила відповідача про звернення позивача з посиланням на нещасний випадок. Колегія суддів звертає увагу, що КЗ «Черкаська обласна лікарня» ЧОР є комунальним підприємством Черкаської обласної ради медичного спрямування та не належить до лікувально-профілактичних закладів системи МВС. При цьому, саме ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» є лікувально-профілактичним закладом системи МВС, до якого позивач звернувся 09.03.2017 та в цей же день відповідний сигнальний листок було отримано ГУ НП в Черкаській області, що визнається відповідачем, тому у останнього виник обов`язок з організації розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем. При цьому, в будь-якому випадку, несвоєчасне подання медичним закладом інформації про нещасний випадок не може мати наслідком позбавлення особи права на проведення об`єктивного розслідування факторів та умов, які призвели до заподіяння шкоди його здоров`ю в результаті такої події. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності з боку відповідача протиправної бездіяльності, яка виявилась у не призначенні та не проведенні розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.02.2017 та наявності підстав зобов`язати ГУ НП в Черкаській області провести відповідне розслідування з оформленням його результатів відповідно до вимог Порядку № 1346. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 29 листопада 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма